Батурин: від забуття до національної спадщини
Батурин – місто з глибоким історичним корінням, символ української державності та культури. Його феномен полягає в тому, що, маючи славетне минуле, він на довгий час залишався забутим. Однак протягом ХХ століття у місті завжди знаходились ентузіасти, які не лише зберігали пам’ять про гетьманську столицю, а й передавали її наступним поколінням.
Під час «Вечору з Гончарівкою» відбулася змістовна лекція Наталії Сердюк – історика Національного заповідника «Гетьманська столиця». Пані Наталія розповіла про становлення музейної справи в Батурині та людей, які стояли біля її витоків.
Першим, хто організував музей на громадських засадах у Батурині, був Василь Дубрава – голова Батуринського товариства бджолярів ім. П. І. Прокоповича. Засноване у 1921 році, товариство одним із пріоритетів поставило створення музею. Його розмістили в Будинку генерального судді Василя Кочубея. За благодійні внески було організовано експозицію, присвячену переважно бджільництву та особистості Петра Прокоповича. Музей урочисто відкрили в липні 1925 року. Але вже в 1932 році він припинив своє існування.
Ідею музею підхопили ентузіасти повоєнного часу. У листопаді 1960 року на громадських засадах відкрився краєзнавчий музей, який тимчасово діяв у районному Будинку культури. Його засновником і багаторічним керівником був учитель Василь Назаренко. Місцеві мешканці охоче передавали до музею родинні реліквії та старожитності. Особливо активну участь у справі збереження історії взяв Микола Шкляр. Ще до відкриття музею він зібрав значну колекцію та бібліотеку, згодом передав її до музею, де також сам проводив екскурсії.
На жаль, через десять років пожежа знищила частину колекції. Проте в 1975 році в тому ж Будинку Кочубея відкрився Батуринський історичний музей – філія Чернігівського історичного музею. Завідувачем став художник Віктор Галайба, згодом – Руфіна Жучкова, яка працювала на цій посаді 17 років, активно проводячи просвітницьку діяльність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 1993 року було створено Батуринський державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», який нині має статус національного. Установа продовжує справу своїх попередників, зберігаючи і примножуючи музейну спадщину міста.
Щиро дякуємо всім краєзнавцям, які своєю працею, ентузіазмом і любов’ю до історії зробили вагомий внесок у збереження культурної спадщини Батурина.
