Бібліотека, що підтримує: нові знання, практики та можливості для Гончарівки
21–24 вересня 2026 року завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії Гончарівки Лілія Віжічаніна взяла участь у чотириденному тренінгу в межах проєкту «Бібліотека як простір психосоціальної підтримки», який відбувався у Львові.
Сьогодні бібліотека дедалі більше виходить за межі своєї традиційної ролі. В умовах війни вона стає місцем, де людина може не лише отримати інформацію чи книгу, а й відчути безпеку, прийняття, підтримку, знайти можливості для спілкування та відновлення внутрішніх ресурсів. Саме такому розумінню сучасної бібліотеки було присвячене інтенсивне чотириденне навчання.
Програма тренінгу поєднала теоретичні знання, практичні вправи, роботу з конкретними ситуаціями та обмін досвідом. Уже першого дня учасники говорили про психосоціальну підтримку в бібліотеці та знайомилися з принципами травмоінформованого підходу. Особливо важливим було осмислення того, як бібліотечний простір і діяльність бібліотекаря можуть сприяти створенню середовища, у якому людина почувається почутою, прийнятою та захищеною.
Другий день був присвячений темам, з якими бібліотекарі дедалі частіше стикаються у щоденній роботі. Учасники опановували засади травмочутливої комунікації, розглядали особливості спілкування з різними категоріями користувачів, навчалися конструктивно розв’язувати конфлікти. Окрему увагу приділили самому бібліотекарю – його психологічному ресурсу та здатності залишатися стійким у непростих умовах. Тому завершальними темами дня стали профілактика професійного вигорання, резильєнтність та відновлення ресурсів.
Надзвичайно насиченим був третій день навчання, присвячений першій психологічній допомозі. Учасники з’ясовували, що вона собою являє, говорили про кризові події та можливі реакції людини на них, опановували принципи «Дивитися. Слухати. Направляти». Важливо, що навчання не обмежувалося теорією: відбулося практичне відпрацювання цих принципів, розгляд складних ситуацій та ускладнених реакцій, питань перенаправлення людини до відповідних фахівців і визначення пріоритетів під час надання психологічної допомоги.
Тренінг із першої психологічної допомоги проводився Товариством Червоного Хреста України. Цей блок був особливо цінним для бібліотечних працівників, адже в умовах війни до бібліотек та їх просторів приходять люди з дуже різним досвідом – вимушеного переміщення, втрати дому, тривалого стресу, невизначеності. Тому вміння уважно вислухати людину, коректно відреагувати на її стан, усвідомлюючи водночас межі власної професійної ролі, стає важливою складовою сучасної бібліотечної роботи.
Не менш важливим акцентом третього дня стала турбота про себе. Програма завершувалася загальною рефлексією, що давала змогу не лише підсумувати здобуті знання, а й замислитися над власними ресурсами. Адже допомагати іншим тривалий час можливо лише тоді, коли фахівець уміє помічати власну втому, відновлюватися та дбати про психологічне благополуччя.
Четвертий день став своєрідним переходом від знань до конкретних бібліотечних практик. Учасники розглядали ідеї, формати та можливості проведення психосоціальних активностей у бібліотеках, знайомилися з артпрактиками для психосоціальної підтримки різних цільових аудиторій.
Окремий блок було присвячено бібліотерапії – напряму, особливо близькому бібліотекам, адже книга і читання можуть ставати ресурсом для осмислення власних переживань, спілкування та емоційного відновлення. Після цього відбулися загальна рефлексія та підбиття підсумків чотириденного тренінгу.
Важливо, що львівський тренінг є частиною більшої навчальної програми, а не окремим заходом. Програма проєкту передбачає подальші вебінари та супервізійні зустрічі. Зокрема, учасники працюватимуть над плануванням і проведенням заходів психосоціальної підтримки: визначенням їхньої мети, завдань та очікуваних результатів, аналізом цільової аудиторії, вибором формату, структури й змістового наповнення. Подальше навчання охоплюватиме й підтримку психічного здоров’я самих працівників бібліотек. Ще одним важливим напрямом стане формування моделі співпраці в громаді для промоції психічного здоров’я та психосоціальної підтримки населення.
Для Гончарівки участь у такому навчанні – це можливість не лише поповнити професійний багаж новими знаннями, а й переосмислити потенціал бібліотеки як простору людської взаємодії та підтримки. Особливо важливо це для бібліотеки, яка сьогодні продовжує працювати з херсонцями, об’єднувати людей навколо книги, спілкування, культури та освітніх ініціатив.
Чотири дні навчання дали багато матеріалу для подальших роздумів і практичної роботи: як говорити з людиною, яка пережила травматичний досвід; як слухати й не нашкодити; як діяти у складній ситуації; де проходять межі компетенції бібліотекаря; як вчасно перенаправити людину для отримання фахової допомоги; як створювати активності, що допомагають відновлювати внутрішні ресурси; і, зрештою, як самому фахівцеві не втрачати власний ресурс.
Бо сучасна бібліотека – це передусім простір для людей. Простір, де можна читати й навчатися, зустрічатися й говорити, творити й ділитися досвідом. А в непрості часи – ще й простір, де уважність, людяність, безпечна комунікація та підтримка стають не менш важливими, ніж книги та інформація.
Щиро дякуємо Представництву ЮНЕСКО в Україні, Міністерству культури України та Уряду Японії, за фінансової підтримки якого реалізується програма, а також тренерам і експертам – за важливу ініціативу, нові знання, практичні інструменти та професійний досвід.
Навчання триває, тож попереду – нові вебінари, супервізійні зустрічі та практичні напрацювання. А для Гончарівки – нові можливості бути простором, де людину чують, розуміють і підтримують.
