"Було б непогано ще раз побачити океан..."

У червні 2012 року в Києві  вийшла в світ книга Костянтина Могильника і Адріаана ван дер Варта «По пути Колумба: Через Атлантику без еды и воды». Вона є  бортовим журналом експедиції через Атлантичний океан, здійсненої українською командою EQUITES на невеликій саморобній яхті. 
Нещодавно в Миколаєві в Центральній бібліотеці ім.  М. Л. Кропивницкого відбулася презентація цієї книги. Шкода, що першими презентували книгу не ми – в історії експедиції «По пути Колумба»  чітко позначено саме «херсонський слід»: капітаном яхти, на якій команда EQUITES перетнула Атлантику, був херсонець Віталій Зелений. Яхту «Гаруда» в 2003 році він побудував власними руками. Порт її приписки – Херсон.
Як перетнулися шляхи Капітана і Вершників?
 

ВЕРШНИКИ

EQUITES (Вершники) – українська команда, відома в світі як команда професійних мандрівників-екстремалів. У команді 3 людини – Володимир Вукста (більше відомий як Голтіс), Костянтин Могильник і Андрій Супрун. Вони ініціюють і беруть участь у знімально-дослідницьких експедиціях, створюють фільми, видають книги і фотоальбоми, влаштовують фотовиставки. На їх рахунку безліч ризикованих акцій і проектів, пов'язаних з вивченням можливостей людини.
Один з них – «По пути Колумба» (Columbus Quest).
Мандрівники повторили маршрут першої експедиції Колумба 1492 року, пройшовши шлях від р. Палос-де-ла-фронтера (Іспанія) до р. Саману (Домініканська Республіка). Подорож тривала з 28 листопада 2008 р. по 6 січня 2009 р. Columbus Quest – це унікальна експедиція людей, у яких була мета, – не просто повторити маршрут Колумба, а вижити в екстремальних умовах..
У експедиції члени Команди EQUITES проводять експеримент над самими собою з метою визначення меж можливостей людського тіла і духу. В цілому Команда EQUITES провела в умовах безперервної хитавиці 40 днів без їжі. З них перші 7 днів Костянтин Могильник і Андрій Супрун провели без води. Командор EQUITES Голтіс не пив води перші 14 днів морського переходу. Офіційна медицина вважає, що людина може прожити без води не більше трьох днів без небезпеки для здоров'я та самого життя. Після цього починається обезводнення організму і людина незабаром вмирає. На думку членів Команди EQUITES, смерть наступає не від голоду та спраги, а від того, що людина пускає в свою свідомість страх. Завданням команди EQUITES було показати, що людина здатна без води і їжі витримати значно довше, ніж прийнято вважати. Особистий приклад «голодарей» покаже іншим людям, що потрапили в екстремальні ситуації, – корабельна аварія, завал або полон, що прожити без води можна не 3 дні, а значно довше. І це знання дасть віру в порятунок багатьом людям.

Шляхи Христофора Колумба

Розповідь про те, як проходив експеримент Ви знайдете в книзі «По пути Колумба: Через Атлантику без еды и воды». Це бортовий журнал експедиції, який складається з двох щоденників – учасника експерименту Костянтина Могильника та корабельного лікаря Адріаана ван дер Варта. Щоденник Костянтина – поетичне есе з філософським забарвленням про дивовижну подорож. Щоденник лікаря – сухий медичний звіт про стан організмів голодарей. Події книги лягли в основу 50-хвилинного фільму за участю Жерара Депардьє.
В екіпажі було семеро людей. Крім хлопців з команди EQUITES в експедиції брали участь капітан Віталій Зелений, матрос Анатолій Бабарика, лікар з Канади Адріаан ван дер Варт, а також український кінооператор Сергій Міхальчук.
Відеозаписи, зроблені оператором під час експедиції, лягли в основу документального фільму «Columbus Quest».
 

КАПІТАН

На книзі «По пути Колумба: Через Атлантику без еды и воды» стоит посвящение: «Светлой памяти Капитана Виталия Зеленого».
На будь-якому судні першою особою є Капітан. Саме від його знань і досвіду залежать життя всіх членів екіпажа. Але, в книзі і фільмі «Columbus Quest», присвячених експедиції, про Капітана – Віталія Зеленого – згадується лише побіжно. Воно і не дивно – головними героями експедиції були члени Команди EQUITES і вся увага читача і глядача повинна бути сконцентрована на їх особах та результатах експерименту. І тим не менше, про Капітана хочеться сказати окремо.
З журналу «Волонтер» (2009 №2): «Справжній капітан і мандрівник-одинак Віталій Зелений не займався самопіаром, його інтерв'ю не заполонили сторінки друкарських або інтернет-видань. Про нього почали говорити тільки після того, як він здійснив експедицію Columbus Quest з командою Equites. І, залишивши всіх на Домінікані, відправився через Атлантику до рідного Херсона один. Надзвичайно складна подорож виявилася вдалою, проте... Повернувшись додому, 18 квітня 2009 року Віталій Зелений трагічно загинув.
Йому було тільки 44 року.
Напевно, всім, хто знав його, нелегко читатиме ці рядки. На причалі, де пройшло прощання з капітаном, зібралися сотні людей - яхтсменів, байкерів, які добре знали і дружили з ним.
Віталій здійснив чимало експедицій, а саме: Індійський океан (Чорне море - Суецький канал - Червоне море – Мальдівські острови); 7 середземноморських експедицій (з Чорного моря в різні порти Португалії); 2 трансатлантичних експедиції, після закінчення яких він повертався через океан до Херсона один. Крім того, Віталій Зелений своїми руками зробив дві яхти, на одній з яких, «Гаруді» і було здійснено останню подорож капітана.
Один з учасників експедиції Columbus Quest матрос Анатолій Бабарика згадує: «Таких мандрівників, яким був Віталій Зелений, якщо і є в світі, то дуже мало. І я зовсім не знаю, хто б наважився подорожувати на яхті через Атлантику наодинці. Маршрут Columbus Quest закінчився для команди Equites на острові Гаїті, в Домініканській Республіці, там, де похований Христофор Колумб. Звідти команда відправилася додому літаком, а Віталій Зелений один відправився на Україну. Але зворотній шлях він вирішив проплисти дуже небезпечним маршрутом - через Бермудський трикутник і Саргасове море. Чим небезпечне Саргасове море? Річ у тім, що там є велика кількість водоростей, які утворюють цілі острови і перешкоджають мореплавцям. Вони здатні накручуватися навколо двигуна або кіля і повністю зупиняти човен. Тому за останні десятиліття ніхто з яхтсменів світу не насмілювався перетинати це море. Але Віталій це зробив за декілька днів. А взагалі на перетин Атлантики знадобилося 20 діб. І ось через три тижні після повернення додому Віталій Зелений трагічно загинув у автокатастрофі. Віталій Зелений був явним лідером. Вся команда нашої експедиції відчувала себе в цілковитій безпеці, не було ніяких сумнівів у тому, що наші плани здійсняться. Він був досвідченим мореплавцем, який, окрім професійних знань, володів ще і своєрідною морською інтуїцією. Якось ми з ним розмовляли про вигадану ситуацію - як визначити, в якій стихії ти знаходишся - морській чи океанській. Віталій тоді відповів, що відразу б зрозумів це. Капітан заборонив всім членам команди Equites брати з собою риболовецькі снасті. Не зробив виключення і для себе. Він сказав: «Не потрібно думати, що ми, люди, такі розумні, що можемо за допомогою різних пристосувань зловити рибу, щоб її з'їсти. Рибі значно легше з'їсти нас». Так і пройшла вся подорож - навколо океан, а ми їли каші, овочі і все те, що узяли з дому. У цьому визначається його підхід до моря та його мешканців. Він вважав, що море потрібно поважати і тоді воно відповість взаємністю».
Напередодні експедиції Columbus Quest один з журналістів в бесіді з Віталієм запитав  про його особисті інтереси в цій подорожі, на що  він, задумавшись, відповів: «Було б непогано ще раз побачити океан ...». Він побачив його.

***

Дуже хотілося б, щоб книгу «По пути Колумба: Через Атлантику без еды и воды» прочитали б якомога більше людей. Це ідеальне читання для молоді, що живе в світі, де втрачені етичні орієнтири і незрозуміло, хто є герой нашого часу, на кого варто рівнятися і чи варто рівнятися на кого-небудь взагалі.
Книга дає відповідь на питання: «З кого «робити життя»? Пам'ятаєте, у Маяковського: «Юноше, обдумывающему житье, решающему, делать жизнь с кого, скажу, не задумываясь – делай ее с товарища...». Ні-ні, Дзержінського ми чіпати не будемо... Я б порадила робити її із справжніх чоловіків. Наприклад, з героїв книги «По пути Колумба: Через Атлантику без еды и воды».
І в першу чергу, з Віталія Зеленого.