«Час захоплюватися країною»: презентація книги Уляни Скицької «Ми з України»
Цього разу в рамках проєкту «Літературні зустрічі з Гончарівкою» до нас на гостину завітала журналістка Уляна Скицька з презентацією книги «Ми з України» – оновленого дизайну видання «#Наші на карті світу».
У цей непростий час Гончарівка об’єднує навколо себе, хоч і в онлайн-форматі, своїх читачів. Щоб вони знали про всі цікаві новинки, що з’являються в літературному просторі.
Яка ж Україна без українців? Саме про людей із українським корінням чи місцем народження, якими захоплюється увесь світ, й розповідає книга «Ми з України».
Під однією обкладинкою зібрано десятки історій про українців, які прославилися на весь світ, хоча дехто навіть і не знає, що їхнє коріння «проростає» з української землі. Так, нам є ким пишатись! Наших талановитих людей по всій планеті дуже багато. Хтось уже давно пішов на той світ, надійно вписавши своє ім’я в історію людства, а хтось просто зараз робить все, щоб потім про нього згадували з повагою і пишались Україною, яка народжує такі таланти.
Спочатку пані Уляна розповіла, як виникла сама ідея створення книги. Вона працювала журналісткою на 24 каналі, коли відбулася анексія Криму, потім події АТО. Усі ми ніби провалилися в якусь яму. Якось головна редакторка сказала, що зараз в аудиторії буде запит на те, що нам, українцям, треба чимось пишатися. Запропонувала створити проєкт «Зроблено в Україні» про відомих людей на 2-3 місяці. Пані Уляна розуміла що не хоче про Шевченка, Кличків, їй хотілося копнути глибше. Перша історія, яка надихнула та підказала, в якому ключі це шукати, була про Антона Омельченка. Натрапила в інеті на інформацію про українця, який брав участь у відкритті Південного полюса. Зрозуміла, що не чула такого, мабуть, це неправда. Але потім побачила фото, де українець танцює гопак, і це скріншот з відео. Знаходить відео 1911 року як українець на борту «Терра-Нова», яка прямує до Південного полюсу, танцює гопак. У пані Уляни виникло і захоплення, і обурення: чому нам в школі про це не розповідали? Ми ж вчили про Р. Амундсена та Роберта Скотта. У них було змагання й їхні експедиції з різницею в місяць обидві досягли Південного полюсу. Пані Уляна спілкувалася потім з родичами А. Омельченка.
Минуло два місяці, проєкт гарно йшов по телебаченню й редакторка запропонувала продовжити його. Тривало це 5 років. Пані Уляна знаходила все нові та нові історії. Про Івана Боришка – найкращого сумоїста XX століття. А в Японії та світі він відомий як Тайхо Кокі. Головні виробники чаю мате в Аргентині родина Гринюків теж з України.
Володимир Хавкін, який був родом з Бердянська, своїми вакцинами врятував життя мільйонам індусів. Завдяки його дослідженням і працям, світ перестав боятися слів «чума» та «холера».
Варта екранізації доля науковця, колишнього одесита Георгія Гамова. Його особисто запросив до Копенгагена у свій інститут Нільс Бор – творець першої квантової теорії атома. Георгій у 24 роки став одним із провідних фізиків-ядерників. У 1933 році, після спроби пожити в «радянському раю», зумів втекти на Захід. Працював у Вашингтоні. Лауреат Нобелівської премії.
Пані Уляна зізналася, що для неї в її роботі було найцікавіше поєднувати відомі факти з якимись зовсім новими, які ніхто ще не знає. Наприклад, вона знайшла відео, де І. Сікорський зустрічався з Г. Фордом. Цікаво, як конструктор автомобілів, засновник корпорації «Форд» приїздить подивитися на щойно створений гвинтокрил.
Назбиралося багато історій, і було вирішено укласти їх у книжку, щоб вони не розгубилися. Пані Уляна звернулася до видавництва «Старого Лева». Редакторка Мар’яна Савка зацікавилася, сказала що для книги треба 100 історій. І ще була умова: треба мати юридичне право друкувати в книжці фото. Пані Уляна була ніби агент інтерполу: вона розшукувала доньку корейської принцеси, сина діснеєвського мультиплікатора, зятя прем’єр-міністра Франції. І ніхто з нащадків не відмовився від українського походження. Рідні надсилали фотографії та нові факти. Дуже багато зусиль було докладено до цих пошуків. Тільки тричі не вдалося знайти фото, їх намалював художник.
Пані Уляна зізналася, що дуже глибоко їй зайшла історія про корейську принцесу Юлію Муллок. Це американка з українським корінням, яка одружилася з крон-принцом Кореї. Завдяки своїй турботі про бідняків і знедолених отримала в цій країні прізвисько «Велика мама», і допомагала стражденним навіть після того, як її позбавили королівського статусу через того, що не змогла народити дітей і подарувати чоловікові спадкоємців. Але потім всиновили прийомну доньку. Пані Уляна звернулася до працівників посольства України в Сеулі. Вони зацікавилися, пішли в музей та знайшли її фото. Пані Уляна потім годину спілкувалася з прийомною донькою.
Книга «Ми з України» – не підручник і не історичне дослідження. Це ємні звіти про калейдоскоп випробувань та досягнень, розчарувань та тріумфів. Погодьтеся, ця книга варта увага кожного свідомого українця! Вона ідеально підійде для тих, хто цікавиться історією України, та для тих, хто бажає дізнатися більше про визначних українців. Варто зауважити, що ця книга може стати джерелом натхнення, мотивації та гордості за свою країну. Її можна сміливо радити прочитати всім, хто бажає пізнати більше про талановитих та винахідливих українців, які змінили світ своїми досягненнями. У цьому вагомому та навіть фундаментальному виданні зібрано десятки історій українців, які прославили свою рідну країну далеко за її межами. Біографії героїв неймовірні, вони нагадують сценарії пригодницьких фільмів. Ці історії мотивують, ці постаті вражають. Дана книга безумовно варта уваги та любові читачів.
Дякуємо пані Уляні за її працю та бажаємо величезного натхнення на продовження книги!
