Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам'ять

Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам'ять
(пам'ятка читачеві)

«Чорнобиль відкрив безодню, щось таке, що далі Колими, Освенцима, Голокосту.
Людина із сокирою й луком або людина з гранатометом
і газовими камерами не могла вбити всіх. Але людина з атомом...»
С. Алексієвич.

Крізь роки

Минуло тридцять чотири роки відтоді як 26 квітня 1986 року нічна зміна на Чорнобильській АЕС завершувала планове випробування перед зупинкою енергоблоку №4 на профілактичний ремонт. Події тієї ночі розписані по секундах, а наслідки цих секунд без перебільшення змінили світ. Життя багатьох людей і навіть держав розмежувалося на дві частини – до Чорнобиля і після Чорнобиля.

 Подія, яка сталася 26 квітня 1986 року, залишається на багато століть в історії людства як чорна ніч Чорнобильської трагедії. Колосальні її наслідки як у матеріальному вимірі, так і в тому, скільки вже пішло з життя ліквідаторів і людей, котрі не мали до неї ніякого відношення, але яких вона так чи інакше зачепила своїм чорним крилом смерті.

Це сталося 26 квітня 1986 року о пів на другу ночі. Багатьом представникам служб черговий станції по телефону передав набір цифр: «1, 2, 3, 4 – таємно» що означало: 1 – загоряння на станції, 2 – велика пожежа, 3 – вихід радіації; 4 – є постраждалі та загиблі.

Ніч 26 квітня 1986 року – драматична ніч, фатальна ніч для всієї Європи, яку часто тепер називають Чорнобильським Апокаліпсисом. У самому фарватері подій кращі науковці супердержави СРСР працювали над варіантами локалізації чорнобильського ядерного джина.

Уже о 2-й годині 30 хвилин радіаційні вимірювання засвідчили, що є нове загоряння. І знову горить 4-й енергоблок. Пожежники, які намагалися зробити все можливе й неможливе, почули повідомлення: «Увага! Негайно залишити територію! У зоні пожежі – 250 рентгенів за годину!». Усе вирішували миті. Оті самі, які дають «кому – неславу, а кому – безсмертя». Неслава тягла за собою загибель мільйонів людей і незчисленну шкоду здоров'ю майбутніх поколінь.

На карту було поставлено безцінний дар людині – її життя. Статут вимагав кинути величезну масу людей у радіаційне пекло на невизначений час. І ліквідатори трагедії із променевими опіками рук, ніг, обличчя, дихальних шляхів, безголосі й майже знерухомлені знов ішли в пекло, щоб своїми діями приборкати вогонь.

А мирний атом, який повинен був, за словами відомої на той час пісні, сяяти сонцем для людей, опинився зовсім не мирним. 26 квітня 1986 року починався літопис Чорнобильської трагедії, сторінки якого обпалені пекельним вогнем.

Кожного року 26 квітня по всій Україні пам'ять спонукає людей вшановувати імена тих, хто ціною власного життя суттєво зменшив масштаби цієї трагедії.

Багато молодих, сповнених сил та енергії людей жили й працювали в чудових і перспективних на той час містах Прип'ять і Чорнобиль. Вони виховували дітей, будували плани на майбутнє, раділи життю й життя радувало їх. Але вибух на ЧАЕС і ліквідація наслідків катастрофи в одну мить змінили місце «прописки» героїв: Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Миколайович Кібенок, Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Павлович Правик, сержант Микола Васильович Ващук, старший сержант Василь Іванович Ігнатенко, старший сержант Володимир Павлович Тишура, старшина Микола Іванович Титенок. Ці й інші мужні люди в могилах знайшли свій останній притулок, поклавши своє життя за нас.

Наслідки Чорнобильської катастрофи

Масштаб Чорнобильської катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. У навколишнє середовище надійшло близько 3% радіонуклідів, які на момент катастрофи були накопичені в четвертому енергоблоці ЧАЕС. Аварія призвела до забруднення більше 145 тисяч кв. км території України, Республіки Білорусь та Російської Федерації, щільність забруднення радіонуклідами 137Cs і 90-Sr якої перевищує 37 кБк/кв.м. Внаслідок Чорнобильської катастрофи постраждало близько 5 мільйонів людей, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тисяч населених пунктів України, Республіки Білорусь та Російської Федерації. Із них на території України – 2218 селищ та міст з населенням приблизно 2,4 млн. людей. Чорнобильська аварія призвела до безпрецедентного опромінення населення зазначених держав. Крім України, Республіки Білорусь та Російської Федерації вплив Чорнобильської катастрофи відчули на собі Швеція, Норвегія, Польща, Великобританія та інші країни.

Основні радіологічні наслідки аварії на ЧАЕС розподіляються на ранні та віддалені. До ранніх належать гостра променева хвороба, локальні ушкодження шкіри, ока; гематологічні, імунологічні, цитогенетичні порушення в учасників ліквідації наслідків аварії та населення. Віддалені радіологічні наслідки, як свідчить 25-річний період спостереження, це: – зростання захворюваності на рак щитовидної залози та лейкемію; – підвищення частоти раків у ліквідаторів; окремих форм захворювань на рак у населення; – зростання загальної смертності, смертності від судинної патології в учасників ліквідації наслідків аварії та евакуйованих; – радіаційні катаракти. Гринпіс і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій у новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10 % померло і 165 000 стало інвалідами.

Кількість постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з’явилася наслідком аварії, – складне завдання для медицини і статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов’язаних з дією радіації, була або буде викликана онкологічними захворюваннями.

Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами – опроміненням природних об’єктів та їх радіоактивним забрудненням. Слід виділити два головних джерела опромінення: зовнішнє та внутрішнє. Під час аварії зовнішнє опромінення сягало біологічно небезпечних рівнів практично тільки в межах 30-км зони, де спостерігався складний спектр біологічних ефектів різного рівня. Значна частина радіоактивного викиду із зруйнованого 4-го блоку осіла в ближній зоні. Сьогодні вона умовно визначена на місцевості межами зони відчуження (радіус 10 та 30-км). У гострий період аварії рівні опромінення в зоні відчуження досягали сотень рентгенів за годину тільки по гамма випромінюванню. Потужність дози бета випромінювання була в 10-100 разів більша, що призвело до прояву гострих ефектів, аж до загибелі, у деяких найбільш чутливих до радіації рослин та організмів. За минулі після аварії 20 років повністю розпались не тільки короткоживучі, а й середньоживучі радіонукліди. Потужність дози зовнішнього опромінення значно, на декілька порядків величин, зменшилася. У навколишньому середовищі залишилися практично тільки довго - та наддовгоживучі радіонукліди цезію, стронцію та трансуранових елементів.

У випадку аварії на ЧАЕС реалізувався найбільш важкий сценарій за наслідками для сільського господарства України: забруднено більше 5 мільйонів га земель, на яких виробляється продукція і проживає близько 3 мільйонів людей, втрачена значна кількість великої рогатої худоби. У перші роки після аварії практично припинено ведення вівчарства, хмелярства, льонарства в українському Поліссі, вилучено з землекористування територію зони відчуження. Вчені були підключені до планування і організації відповідних контрзаходів із значним запізненням, що істотно знизило ефективність заборонних та організаційних рішень першого періоду.

Список рекомендованої літератури:

1.  Бажан О. Настрої та поведінка населення Києва у часи аварії на Чорнобильській АЕС (до 30-річчя Чорнобильської трагедії) / О. Бажан // Краєзнавство. – 2016. – № 1/2. – С. 72-77.
2. Барановська Н. Вплив Чорнобильської катастрофи на трансформаційні процеси у суспільстві: (до 25-річчя трагічних подій) / Н. П. Барановська // Український історичний журнал. – 2011. – № 2. – С. 123-142.
3. Біденко М. Оксамитовий сезон 1986-го / М. Біденко // Березіль. – 2012. – № 3/4. – С. 2-40; № 5/6. – С. 2-45.
4. Бобро Д. Як нам жити з Чорнобилем? / Д. Бобро // Віче. – 2016. – № 7/8. – С. 21-24.
5. Вишневський І. Етапи розвитку ядерної енергетики після Чорнобильської катастрофи: до 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС / І. Вишневський, В. Давидовський // Вісник Національної Академії Наук України. – 2016. – № 4. – С. 92-98.
6. Гладков Г. Віддалені екологічні наслідки Чорнобильської аварії / Г. Гладков // Пожежна безпека. – 2007. – № 12. – С. 36-39.
7. Григорук М. Білі тіні Чорнобиля / М. Григорук // Київ. – 2016. – № 9/10. – С. 2-15.
8. Джура Н. Екологічні виміри Чорнобильського лиха / Н. М. Джура // Екологічний Вісник. – 2016. – № 5. – С. 10-12.
9. Долінський А. Чорнобильська аварія: тридцять років потому: до 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС / А. Долінський // Вісник Національної Академії Наук України. – 2016. – № 10. – С. 60-67.
10. Закордонець Л. Таке чисте над Києвом небо... / Л. Закордонець // Дніпро. – 2006. – № 3/4. – С. 80-92.
11. Зятьєв С. Гіркий квітень / С. Зятьєв // Військо України. – 2017. – № 4. – С. 54-57.
12. Ільченко Н. Медичні аспекти аварії на ЧАЕС / Н. Ільченко // Безпека життєдіяльності. – 2018. – № 4. – С. 30-32.
13. Киридон А. Чорнобиль-1986: актуалізація смислових кодів у просторі пам'яті / А. Киридон // Зовнішні справи. – 2016. – № 4. – С. 32-35.
14. Кишко-Єрлі О. Територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи як складова частини екомережі України / О. Кишко-Єрлі // Держава і право. – 2011. – № 52. – С. 385-388.
15. Корніюк В. "Чорнобильський щоденник" / В. Корніюк // Віче. – 2013. – № 7. – С. 19-23.
16. Королевська А. Є межа у печалі, тривога не має межі / А. Королевська // Сучасність. – 2006. – №5/6. – С. 72-75.
17. Корсак К. Людський чинник у Чорнобильській та інших катастрофах / К. Корсак // Науковий світ. – 2008. – № 4. – С. 12-14.
18. Лой В. Зірка "полин" над Україною: 20 років із дня аварії на Чорнобильській АЕС / В. М. Лой // Календар знаменних і пам'ятних дат. – 2006. – № 2. – С. 45-49.
19. Матвійчук Д. Аварія на Чорнобильській АЕС: 30 років потому / Д. Матвійчук // Охорона праці. – 2016. – № 5. – С. 18-21.
20. Михайлин І. Подорож у прірву і назад / І. Михайлин // Кур'єр Кривбасу. – 2014. – № 4/5/6. - С. 377-382.
21. Мікульонок І. Катастрофа на ЧАЕС: тридцять років по тому / І. Мікульонок // Країна знань. – 2017. – № 4/5. – С. 38-40.
22. Моляко В. Психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи / В. О. Моляко // Безпека життєдіяльності. – 2006. – № 3. – С. 26-29.
23. Мриглод О. Реакція наукової спільноти на Чорнобильську аварію: аналіз розвитку тематики публікацій / О. Мриглод, Ю. Головач // Вісник Національної Академії Наук України. – 2012. – № 7. – С. 59-69.
24.  Проблеми й уроки Чорнобиля // Вісник Національної Академії Наук України. – 2011. – № 5. – С. 3-26.
25. Проскура М. Незасвоєні уроки Чорнобиля / М. Проскура // Віче. – 2014. – № 7. – С. 50-51.
26. Саєнко Ю. Постчорнобильський соціум: ризики та шанси виживання / Ю. Саєнко // Сучасність. – 2006. – № 4. – С. 69-86.
27. Соціальні аспекти наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мовою документів (до 30-річчя катастрофи) / вступ. ст. Л. Ковпак і С. Юсова // Український історичний журнал. – 2016. – № 3. – С. 142-171.
28. Талалай Х. І через чверть століття не зменшилася гострота чорнобильських проблем... / Х. Талалай, М. Перепльотченко // Соціальний захист. – 2011. – № 3. – С. 13-16.
29. Тверезовська Н. Психологічний аналіз стану здоров’я населення постраждалого від Чорнобильської аварії / Н. Тверезовська, С. Гаріна // Київський науково-педагогічний вісник. – 2018. – № 15. – С. 55-58.
30. Техногенна катастрофа 1986 р. в документах КДБ УРСР (до 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС) / вступ. ст., публ. О. Бажан // Український історичний журнал. – 2016. – № 2. – С. 163-197.
31. Фея О. Переддень апокаліпсису / О. Фея // Український тиждень. – 2019. – № 27. – С. 48-49.
32. Швець В. Чорнобиль – перший постріл останньої війни / В. Швець // Літературна Україна. – 2017. – № 36. – С. 6-7.
33. Шестопалов В. М. 20 років після Чорнобильської аварії / В. М. Шестопалов // Український географічний журнал. – 2006. – № 2. – С. 3-9.

Підготували: бібліографи Лілія Віжічаніна, Алла Тягай,
Альона Кисельова