Головна Новини «Гей, чи далеко до Келегей?»: про походження власних назв населених пунктів Лівобережжя Херсонщини

«Гей, чи далеко до Келегей?»: про походження власних назв населених пунктів Лівобережжя Херсонщини

13.02.2026 09:27
«Гей, чи далеко до Келегей?»: про походження власних назв населених пунктів Лівобережжя Херсонщини

12 лютого відбулася друга частина змістовної онлайн-зустрічі, присвяченої походженню власних назв населених пунктів Лівобережжя Херсонщини. Учасники заходу продовжили пізнавати історію рідного краю через призму топоніміки – дізнавалися, як формувалися назви поселень, чому одні з них змінювалися з плином часу, а інші зберігалися століттями, та які з них сягають ще сарматської доби.

Відомий краєзнавець Олег Лиховид провів для слухачів захопливу історичну мандрівку. Під час зустрічі він поділився результатами власних досліджень, маловідомими фактами й різними версіями походження назв. Лектор наголосив на впливі історичних подій, мовних процесів і культурних традицій на формування топонімів Лівобережної Херсонщини. За його словами, кожна назва – це своєрідний літопис, що зберігає пам’ять про народи та епохи, які творили історію цієї землі.

Окрему увагу було приділено селу Залізний Порт. Сьогодні воно асоціюється, передусім, із літнім відпочинком, однак його назва має кілька версій походження. За однією з них, поміщики Фальц-Фейни планували прокласти сюди залізницю. Водночас український географ А. Гордеєв, дослідивши численні карти Північного Причорномор’я, виявив на місці сучасного населеного пункту топонім Підеа – генуезький порт. Існує також припущення, що назва «Залізний Порт» походить від староукраїнського слова «залаз», що означає небезпеку.

Не менш цікавими стали факти про інші населені пункти краю. На місці сучасного села Рибальче колись існувала давня пристань, відома як пристань гетьмана Сагайдачного. Село Гладківка до 1946 року мало назву Келегеї, а ще раніше – Келегейські Хутори. За однією з версій, ця назва з кримськотатарської перекладається як «сипучі піски», за іншою – з монгольської як «заїка» або «людина з мовним дефектом». Олег Лиховид припускає, що назва може походити від «келегея» – німого духа або архангела в монгольських віруваннях. У 1946 році радянська влада перейменувала село на Гладківку, нібито на честь лейтенанта, який загинув під час визволення населеного пункту в 1943 році, однак ця версія не має належного історичного підтвердження.

Зустріч із прекрасним гостем стали чудовою нагодою по-новому поглянути на знайомі географічні назви й глибше усвідомити багату та давню історію Лівобережжя Херсонщини.

Щиро дякуємо пану Олегу за ґрунтовну дослідницьку працю та змістовну, пізнавальну розповідь.

Друзі, стежте за анонсами наших наступних зустрічей і приєднуйтеся – попереду ще багато цікавого!

 

12.06.2026
 
Освітяни прокачали навички медіаграмотності: як розпізнавати фейки та використовувати штучний інтелект
12.06.2026
 
Світло цифрових знань: бібліотекарі Херсонщини об’єднуються задля відновлення та стійкості громад
12.06.2026
 
Від вільного підприємництва до європейських ідей: як управлялися міста Півдня України
10.06.2026
 
Символіка історичної пам’яті та жіноча доля в новелі Дніпрової Чайки «Вінки»
09.06.2026
 
Медіаграмотність і критичне мислення: освітні практики для педагогічної спільноти Херсонщини
09.06.2026
 
Професійний розвиток бібліотекарів і координаторів цифрових хабів
08.06.2026
 
З турботою про безпеку: зустріч для херсонців старшого віку в «Школі інформаційного комфорту»
08.06.2026
 
«Читати, щоб жити»: досвід Гончарівки про бібліотерапевтичні проєкти на «VІІ ОдесаБібліоСаміті»
05.06.2026
 
Мовчазні вартові півдня: історія легендарних маяків Херсонщини
03.06.2026
 
Дозволь собі цвісти: натхненна презентація збірки Оксани Бевзюк «Бузкові та рожеві вірші»

Календар подій

1 2 3 4 5 67
8 9 10 11 12 1314
15161718192021
22232425262728
2930