«Деокупація» – ключове слово російсько-української війни: презентація книги Б. Логвиненка «Деокупація. Історії опору українців. 2022»
Відбулася особлива «Літературна зустріч з Гончарівкою». Цього разу ми багато говорили про окупацію та деокупацію українських міст і особливо Херсону. Скільки вже книг написано про це: А. Петрик «Сни про Херсон», М. Олійник «Незламний Херсон», «Цвіт акації в окупації», О. Меньшов «Я. Фокс та окупація», А. Мовчан «Окупація»…
Гостем зустрічі став Богдан Логвиненко – письменник, журналіст, телеведучий, редактор, громадський діяч, автор суспільно-культурного мультимедійного українознавчого проєкту «Ukraїner».
Пан Богдан презентував книгу «Деокупація. Історії опору українців. 2022» – збірку репортажів про поїздки деокупованими територіями України у квітні – листопаді 2022 року.
Уперше з часів Другої світової війни слова «окупація» і «деокупація» в контексті України світ почув у 2014 році, коли росія окупувала Крим. Та вповні ці слова зазвучали у лютому 2022 року, коли московити насмілились просуватися далі територіями України й розпочали повномасштабне вторгнення. З того часу «деокупація» стала одним з ключових слів російсько-української війни.
Буча, Ірпінь, Гостомель, Балаклія, Ізюм, Куп’янськ, Херсон. З різницею в місяці у заголовках більшості світових медіа біля цих назв українських міст стояли слова «окуповано» та «звільнено».
У книзі кожен репортаж починається з прямої мови героїв, серед яких: українські військові, співробітники поліції, волонтери, партизани і прості місцеві мешканці, які пережили окупацію.
Головним тут є голос та пережитий досвід героїв, з якими говорив пан Богдан, а також послідовний виклад подій. Зміст книги побудований за хронологією того, як ЗСУ звільняли окуповані росіянами регіони. Звісно, окремий розділ присвячено Херсонщині.
Збірка містить передмову й 22 репортажі з міст і сіл на півночі, півдні та сході України, які так і називаються «Буча. Ірпінь», «Гостомель», «Іванків», «Херсон».
Пан Богдан розповів, що їздили вони командою, яка складалася з оператора, фотографа і часом продюсера. У такому складі вони подорожували та спілкувалися з людьми на деокупованих територіях. Десь їм вдавалося заїжджати в перші дні, а десь мали чекати тиждень на дозвіл, на розмінування. До Куп’янська потрапили ще в момент, коли лівий берег міста був окупований – це було дуже ризиковано. Результатом поїздки стало коротке відео, де фіксували просто людей, які отримували гуманітарну допомогу. Це була перша допомога, яка надійшла з території України за доволі тривалий час. Після того, як було відзнято всі серії, вони виходили як відеоісторії. Але в пана Богдана було відчуття, що формат відео багато чого не передає і книга може це все значно доповнити. Формат текстових репортажів міг по-іншому передати емоції. Кілька місяців він писав тексти, а редактор Ярослав Тимощук їх редагував. Книга вийшла в червні 2023 р. у видавництві «Ukraїner».
Пан Богдан розповів, що в цьому видавництві побачила світ ще одна книга: «Нерозказана історія українського виноробства», в якій розповідається про шлях українського виноробства від давніх часів до сьогодні; про сорти винограду, що ростуть на наших теренах, винні бочки, пляшки та корки, виготовлені в Україні; бесіди з сомельє та винними експертами. Родзинкою видання є низка історій про сучасних виноробів із різних регіонів України. Ці історії зібрані в експедиції, в яку команда Ukraїner їздила разом із автором книги, засновником фестивалю Kyiv Food and Wine Festival (Brave Wine) Сергієм Клімовим, восени 2022 року.
Присутнім було цікаво почути про досвід відвідування командою проєкту деокупованих територій. Звісно, особливий інтерес викликав досвід перебування в деокупованому Херсоні. З розповіді пана Богдана ми дізналися, як багато підтримував він та його однодумці Херсон та херсонців у період після підриву Каховської ГЕС. Ми за це дуже йому вдячні!
Пан Богдан розповів, що в момент коли їхня команда не могла в’їхати до Херсона, херсонський заклад «Простір» надіслав фотографію книги «Ukraїner. Країна зсередини» і написав, що вони ховали її весь період окупації бо на ній великими літерами написано «Ukraїner». Їм за неї могло щось бути. Як тільки заїхали в місто – подарували «Простору» продовження цієї книги, другу частину. Це був такий певний символізм: перша частина пережила окупацію, а друга видана була під час того, як Херсон був окупованим і не могла потрапити до нього.
На момент підриву ГЕС книга «Деокупація. Історії опору українців. 2022» була дописана й доредагована. Була думка, щоб довершити її ще одним репортажем. Але потім пан Богдан вирішив, що це буде вже інша книга про нові злочини московитів.
Пан Богдан розповів, що не може виділити якусь окрему історію. Та найбільше запам’ятав чоловіка з Ізюму на позивний «Ведьмідь», який певний час пробув у російському полоні і зміг з нього втекти. Він з поламаними ребрами та ногою перебрався через росію на територію України. Цей чоловік після звільнення Ізюму водив пана Богдана по місцям, де його катували. Це історія, після якої дійсно важко відсторонитися, відмежуватися.
Богдан Логвиненко наголосив, що це книга про людей, про їхню незламність, нескоренність. І це не лише джерело для розуміння тих подій, які зовсім скоро стануть історією. Це один із засобів донести світові правду про росію, як країну-терориста й попередити про ті загрози, які вона несе.
Збірку Богдана Логвиненка "Деокупація. Історії опору українців. 2022" варто читати для того, щоб не втрачати силу духу, щоб надихатися історіями мужніх і сильних людей, а також щоб пам’ятати про події недалекого минулого й сьогодення, доносити світові правду про них.
Попереду ще багато міст, які чекають на повернення свободи, але ця збірка репортажів стане фіксацією трагедії окупації та хороброго опору. Ми ще маємо багато чого зрозуміти і пережити. Війна триває, і ми потребуємо допомоги всього світу, щоб звільнити всі території від російських окупантів.
Дякуємо нашому гостеві за цікаве та змістовне спілкування.
