Фортеця ТЯГИНЬ – форпост європейської історії українського півдня
17 квітня відбувся надзвичайно пізнавальний «Вечір історії з Гончарівкою» з цікавими гостями – Наталею Бімбірайте, головою правління ГО «Культурний центр Україна-Литва», директоркою ГО «ІРЦ «Правовий простір», та Світланою Біляєвою, докторкою історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту археології НАН України, професоркою Уманського державного педагогічного університету, начальницею Південної середньовічної експедиції.
Темою зустрічі була фортеця ТЯГИНЬ. Декому з учасників зустрічі пощастило побувати на археологічних розкопках, які відбувалися на території фортеці до повномасштабного вторгнення. А пані Наталія подарувала Гончарівці декілька примірників книги «Фортеця Тягинь: археологічні дослідження 2019-2021 рр.» (Київ-Херсон, 2021). Ми дуже вдячні за ці книжкові скарби.
Багато українців, зокрема й херсонців, мало знають про фортецю Тягинь, адже ця тема була закрита за імперських та радянських часів, а археологічні дослідження не проводилися навіть за часів незалежності України.
За Середньовіччя на Півдні України вздовж Дніпра проходили кордони Великого князівства Литовського. Наприкінці XIV ст. тут пролягав торговий шлях і функціонували митниці та переправи. На території сучасної Херсонщини князь Вітовт розбудовував цілу мережу фортифікаційних споруд, однією з них була фортеця Тягинь. Вона розташовувалася у зручному стратегічному місці, між гирлом річки Тягинка і Дніпром. Контроль за цією локацією дозволяв охороняти і водний торговельний шлях, який проходив Дніпром, і сухопутний маршрут, що вів до Європи від Криму.
Пані Наталія розповіла, що перші розкопки на території Тягині здійснив херсонський археолог Віктор Гошкевич ще в 1914 р. Понад сто років дослідження в Тягині були епізодичними. Лише в 2016 р. Південна Середньовічна експедиція Інституту археології НАН України відновила вивчення пам’ятки в гирлі Тягинки. Експедицію очолила Світлана Біляєва. Археологи встигли провести дослідження протягом шести років: з 2016 по 2021 рр. Знахідки підтверджують, що на Півдні України впродовж XIV-XVIII ст. поєдналися культури декількох народів і цивілізацій – литовської, української і татарської. Московських же впливів на цій землі не знайшлося до XVIII ст., до часу російсько-турецьких війн.
Під час археологічних досліджень у Тягині знайшли сенсаційну знахідку – залізну булаву XV ст. Вона восьмикутна, з кованим орнаментом, усередині залита свинцем. Це вперше серед північно-причорноморських артефактів знайдено залізну булаву XV ст. Пані Наталія зауважила, що знайдено її було в тридцяту річницю незалежності України, що дуже символічно.
А ще на території городища в Тягині було знайдено деталі водогону та уламки глиняних труб, які свідчать про те, що наприкінці XIV ст. на цих теренах був високий рівень цивілізації. Це вщент розбиває міф російської пропаганди про те, що начебто до царської росії південь України був пусткою.
Після підриву Каховської ГЕС археологічні розкопки Тягині були підтоплені, а зараз доступу туди немає через постійні російські обстріли.
Та пані Наталія обіцяє, що після нашої Перемоги археологи повернуться в Тягинь й продовжать дослідження. А зараз створюють віртуальний музей з 3D моделлю фортеці.
Дана зустріч викликала багато вдячних відгуків присутніх. В одному з них учасниця зауважила: «Дуже вдячна пані Наталії за цікаву зустріч та за кропітку працю щодо збереження пам'яток історії херсонців! Сподіваюсь, що увесь світ поступово відкриє очі і зрозуміє, що Україна – це не расея і має свою історію!». І в нас немає сумніву, що завдяки таким людям, як наші сьогоднішні гості – Наталія Бімбірайте та Світлана Біляєва, саме так і буде.
Дорогі друзі! Ознайомитися з книгами, присвяченими даній темі, можна за покликаннями:
На зорі двох світів. На розі двох світів. Історична спадщина України та Литви на території Херсонської області. – Київ – Херсон : Гілея, 2018. – 72 с.
Фортеця Тягинь. Дослідження 2019 2021 років. – Київ-Херсон. ІА НАН України, ХМГО «Культурний центр УкраїнаЛитва», 2021. – 120 с.
Також ви маєте можливість переглянути відеозапис зустрічі.
