Головна Новини «Дмитро Яворницький. Історія життя та культурна спадщина в сьогоденні»: вечір історії з Гончарівкою

«Дмитро Яворницький. Історія життя та культурна спадщина в сьогоденні»: вечір історії з Гончарівкою

16.11.2023 13:59

«Моїм правилом у житті було – працюй, працюй, не задивляючись уперед і не озираючись назад;
працюй доти, доки служать тобі руки й доки б’ється живе серце у твоїх грудях;
працюй на користь твого народу й на благо батьківщини, дорогої тобі»
Дмитро Яворницький

На черговому «Вечорі історії з Гончарівкою» об’єдналися Херсон і Дніпро. У нас була дуже тепла та надзвичайно цікава зустріч із Максимом Едуардовичем Кавуном – кандидатом історичних наук, завідувачем відділу «Меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького» Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького, культурологом, членом Національної Спілки краєзнавців України.

Пан Максим розповів нам про Дмитра Івановича Яворницького – видатного громадського діяча, історика, дослідника козаччини, музейника та патріота, який віддано служив інтересам своєї Батьківщини. З дитинства обрав свою місію: історика України, історика запорожжя, як зазначав сам Яворницький. Через це його вподобання єдина дорога йому була до Харківського університету на історико-філологічний факультет. Одразу визначився з темою дослідження: «Історія козацтва», почав збирати матеріали, і не тільки в архівах, але й приводив краєзнавчі, етнографічні та фольклорні експедиції, археологічні дослідження. Проте обрана Дмитром Яворницьким тема була на той час майже заборонена. Йому сказали: «Ваши запорожцы нам не нужны», порадили обрати іншу тему. Яворницький же сприйняв це як виклик і тільки повністю себе сформував як історик козацтва.

Деякий час працював в Петербурзі вчителем та весь писав історію козацтва. Кожне літо Яворницький приїджав в Катеринославську губернію й відвідував два енергетичні місця сили: Дніпрові пороги та Великий Луг. Великий Луг – це місце де зароджувалося козацтво. Й там Дмитро Іванович вивчає залишки січі та старожитності. Видає російською мовою книгу в двох частинах «Запорожье в остатках старины и преданиях народа» (1888 р.). Це не назва міста, а назва величезного регіону, про всі вольності запорозькі. Яворницький  поставив собі за мету відновити історичну правду про запорожжя. Це не монографія, а художньо-документальний опис. Дмитро Іванович описує старожитності кожного селища та села, робить акцент на козацькій старожитності, потім поховання і церкви. Ілюстрував книгу його добрий друг Ілля Рєпін. 70 відсотків тексту написані українською мовою, тому що це є оповіді старожилів, це цитати документів, пісні. У цьому році книзі ювілей – 135 років, і вона не втратила своєї актуальності.

Д. Яворницький приступає до своєї фундаментальної праці – тритомної «Історії запорозьких козаків». На її сторінках висвітлено політичну, економічну, соціальну, культурну, духовну спадщину козацтва, побут, торгівлю, відносини з зовнішнім світом. 10 років працював над книгою. 1 том більш тематичний: про виникнення та кількість січей, культура, релігійність. 2-3 томи – хронологія історії Січі. Багато хто не знає, що повинен був вийти ще 4 том, але він так і не з’явився. Можливо, Яворницький гадав, що треба досліджувати архів коша. І розумів, що він це не потягне. Сьогодні майже всі наші уявлення про козацтво великою мірою походять зі спадщини Яворницького. Він працював настільки глибоко й ґрунтовно, що його постать не викликає суперечностей. Це дійсно великий історичний герой.

Пан Максим розповів, що наприкінці 90-х рр. XIX ст. був такий епізод: Яворницький проштрафився і отримав заслання в Туркестан. Він продовжує вивчення улюбленого козацтва, а також поринає у дослідження і збирання старожитностей краю, стає одним із ініціаторів створення музею старожитностей в Самарканді.

За складений «Путеводитель по Средней Азии от Баку до Ташкента в археологическом и историческом отношениях» Яворницький одержав орден Станіслава ІІІ ступеня та орден Бухарської Золотої Зірки ІІІ ступеня.

У 1902 р. вченого запросили до Катеринослава на посаду директора новоствореного історико-краєзнавчого музея імені О. Поля. Це не було випадковим: Дмитра Івановича добре знали на Катеринославщині як історика, археолога, лектора, він приятелював з місцевими діячами, в тому числі був особисто знайомий і з легендарною особистістю Олександром Полем – засновником гірно-рудничої промисловості краю, завзятим колекціонером та власником приватного музею старожитностей.

Надзвичайно вразила розповідь про те, як в буремні роки революційних подій Яворницький оберігав музей. Катеринослав захоплювали то махновці, то денікінці, то більшовики. І кожна військова сила вламувалася до музею. Яворницький же всім проводив екскурсію всіма залами. Незвані гості дякували, розверталися й давали обіцянку берегти та охороняти музей. Це ідеал охоронця культурних цінностей. Дмитро Іванович 31 рік очолював музей. За цей час були сформовані його фонди, він став одним з найбагатших в Україні, зберігаючи більше 80 тисяч експонатів.

Особливість музею Дмитра Яворницького була ще в тому, що вчений створив його саме козацьким з великою етнографічною колекцією.

У 1928 р. вийшла знакова праця вченого: альбом світлин з географічно-історичним нарисом «Дніпрові пороги». Яворницький віддав шану своєму улюбленому місцю сили – порогам.

5 серпня 1940 р., на 85-му році життя його не стало. Поховали, як і заповідав Яворницький, під мелодію гопака, але не як заповідав – біля улюбленого свого дітища – музею, а на місцевому кладовищі. Заповіт вченого поховати його біля стін музею був виконаний лише у 1961 р., коли було зроблено перепоховання. 

Яворницький був без перебільшення, неординарною Людиною, особистістю, патріотом. Зараз, як ніколи, нам потрібно всім вивчати свою історію, переоцінювати свою ідентичність.

Дякуємо пану Максиму за надзвичайно цікаву та пізнавальну розповідь.  

Друзі, хто мав бажання, але не міг бути присутнім на зустрічі, ділимося фрагментом відеозапису зустрічі:

 

Радимо прочитати:

  1. Абросимова С. Дмитро Яворницький : до 150-річчя від дня наробження / С. Абросимова // Історія України. Шкільний світ. – 2006. – № 5(лют.).
  2. Абросимова С. Нестор Запорізької Січі : до 150-річчя Д. І. Яворницького / С. Абросимова // Вісник Національної Академії Наук України. – 2005. – № 5. – С. 40-55.
  3. Абросимова С. Листи М. Грушевського до Д. Яворницького / С. Абросимова // Український історик. – 1996. – № 1/2/3/4. – С. 382-386.
  4. Алексашкіна Л. Образ кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка в творчій спадщині Дмитра Івановича Яворницького / Л. Алексашкіна // Історичний журнал. – 2010. – № 1/2/3. – С. 275-287.
  5. Герасимчук В. Рєпін і Яворницький: до 175-річчя від дня народження І. Ю. Рєпіна / В. Герасимчук // Слово Просвіти. – 2019. – №31(1-7 серп.). – С. 13.
  6. Єгорова З. «Козацький батько» Дмитро Яворницький (до 165-річчя з дня народження) / З. Єгорова // Голос України. – 2020. – № 196(24 жовт.). – С. 14.
  7. З епістолярної спадщини академіка Д. І. Яворницького / вступ. ст. й док. до друку підгот.: С. В. Абросимова, Н. Є. Василенко, А. І. Перкова // Український історичний журнал. – 2005. – № 5. – С. 114-165. – Бібліогр.: с. 118-120.
  8. Зустріч із Махном: Дмитро Яворницький : про зустріч Нестора Махна та історика Дмитра Яворницького // Музеї України. – 2011. – № 3. – С. 3.
  9. Капранов В. В. Справа Сивого: роман / Брати Капранови. – Київ : Нора-Друк, 2018. – 286 с.
  10. Капустіна Н. Запорозький характерник / Н. Капустіна // Українська культура. – 2014. – № 4. – С. 16-19.
  11. Коляда І. Д. Козацький романтик Д. І. Яворницький / І. Д. Коляда // Український історичний журнал. – 2006. – № 1. – С. 157-165. – Бібліогр. у кінці ст.
  12. Лопушинська І. В. Дмитро Іванович Яворницький і Херсонщина / Ірина Лопушинська // Наддніпрянська правда. – 2010. – № 83/84(5 листоп.). – С. 2.
  13. Різник О.О. Спогади про Дмитра Івановича Яворницького: рукопис. – Херсон, 1981. – 18 с.
  14. Світленко С. І. Дмитро Яворницький: вчений та педагог в українському інтелектуальному співтоваристві: монографія / С. Світленко ; [ред. Т. А. Ягельська]. – Дніпропетровськ : Ліра, 2015. – 311 с.
  15. Українські народні пісні, наспівані Д. Яворницьким: пісні та думи з архіву вченого / упоряд., вступ. ст., прим. та комент. М. М. Олійник-Шубравської, нот. матеріал підгот. О. В. Шевчук. – К. : Муз. Україна, 1990. – 453 с.
  16. Унікальне видання з історії української науки : [про Д. І. Яворницького, видат. історика, археолога, етнографа, фольклориста] // Слово просвіти. – 2007. – № 21(24 трав.-30 трав.). – С. 10.
  17. Шаповал І. М. В пошуках скарбів: оповід. про Д. І. Яворницького / І. М. Шаповал. – Дніпропетровськ : Промінь, 1990. – 350 с.
  18. Шаповал І. М. Козацький батько: образ Дмитра Івановича Яворницького у спогадах письменників, діячів культури і науки / І. М. Шаповал; ред. Г. Гусейнов, упоряд. О. Зобенко. – Кривий Ріг, 1998. – 255 с.
  19. Шубравська М. М. Д. I. Яворницький: життя, фольклористично-етнографічна діяльність / М. М. Шубравська. – К. : Наук. думка, 1972. – 254 c.
  20. Дмитро Яворницький – усі грані особистості: біобібліогр. покажч. / [упоряд.: Н. Василенко, І. Голуб, І. Савченко ; ред. О. Літуча]. – Дніпро : Вид. центр ДОУНБ, 2016. ­– 120 с. 

Календар подій

1 2 3 4 567
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 192021
22 2324 25 26 27 28
2930