Доля, освячена книгою: до 100-річчя Ф. Сарани

«Закоханість у книгу – це зміст
і мета мого життя».
Ф. Сарана

26 вересня 2021 року виповнюється 100-років від дня народження відомого українського бібліографа, книгознавця та бібліофіла Федора Кузьмовича Сарани.

Його праці в галузі бібліографії та літературознавства почали з'являтися з 1945 року. І з того часу він опублікував, відредагував, упорядкував кілька сотень робіт, багато з яких присвячено творчості Т. Шевченка та А. Тесленка.

З 1957 року Федір Кузьмович регулярно публікує поточну бібліографію шевченкознавства у щорічних збірниках праць наукових Шевченківських конференцій. Фактично це вичерпна реєстрація всіх друкованих матеріалів, що стосуються Т. Шевченка.

Ф. Сарана уклав десять бібліографічних покажчиків про Кобзаря, був автором численних статей, присвячених різним питанням шевченкознавства, бібліографування Шевченкіани, діяльності окремих дослідників творчості великого сина українського народу. Він упорядкував збірник "Тарас Шевченко: Документи і матеріали. 1814-1963", був членом редакційної колегії і автором передмови до бібліографічного покажчика видань творів поета, опублікованих у СРСР мовою оригіналу і в перекладах у 1917-1963 рр., а також відповідальним редактором збірника "Т.Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів Центральної наукової бібліотеки Академії наук Української РСР".

Науковець займався також рецензуванням творів, покажчиків, статей про Кобзаря. Його перу на­лежить відгук про бібліографічний двотомник "Т.Г. Шевченко: Бібліографія про життя і творчість (1839-1959)" І. Бойка.

Чверть віку збирав вчений матеріали, пов'язані з ім'ям Архипа Тесленка. До цієї унікальної колекції входять, насамперед, твори письменника, а також різноманітні матеріали про його життя і дія­льність. Тут і прижиттєві публікації творів, і численні видання, що з'явилися після смерті А. Тесленка як мовою оригіналу, так і в перекладах, портрети, ілюст­рації до його видань, художні твори, присвячені письм­енникові, цікаві свідчення сучасників і дослідників йо­го творчості. За матеріалами цього зібрання Ф. Сарана опублікував бібліографію про Архипа Тесленка, а та­кож низку оригінальних статей щодо неодноразового пе­ребування письменника в Києві.

При створенні Головної редакції Української Радянської Енциклопедії головою УРЕ М. Бажаном бу­ло запрошено Федора Кузьмовича Сарану на посаду за­відувача відділу бібліографічного забезпечення. У цій редакції вченим написано понад сто статей з наукової бібліографії та літературознавства, кожна з яких відз­начається глибиною знань, науковістю, бібліографіч­ною грамотністю.

З переходом у 1967 р. до Головної редакції УРЕ редакційно-видавнича робота Ф. Сарани значно активі­зується. Працюючи тут понад 20 років (до 1988 р.) за­відувачем редакції літератури, мови, педагогіки, народ­ної освіти і бібліографії, він здійснював не тільки суто редакторську, а й організаційну роботу, брав активну участь майже в усіх виданнях редакції. Великий внесок зробив Федір Кузьмович у підготовку першого і друго­го видань УРЕ, енциклопедичного довідника "Київ", Українського Радянського Енциклопедичного Словни­ка та багатьох інших енциклопедичних видань.

В останні роки свого життя Ф. Сарана був чле­ном редколегії Української Літературної Енциклопедії (УЛЕ) і позаштатним науковим співробітником Інсти­туту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Не можна не відзначити велику кількість статей (за наши­ми підрахунками – до 250), написаних науковцем для УЛЕ, інших видань, а також його редакторську роботу в них.

Надзвичайно важливий внесок зробив Федір Кузьмович у вивчення історії української бібліографії. Ним створено цілу низку портретів про життя і твор­чість українських бібліографів, які заклали фундамент української бібліографії в 1920-х роках. Проте найцікаві­ші матеріали про вчених ми знаходимо в архіві Ф. Са­рани, що він за рік до смерті заповідав Інституту літе­ратури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Листування з Ю. Меженком, І. Бойком, Ф. Максименком, М. Ясинським, І. Корнєйчиком, І. Єрофеевим та багатьма ін­шими діячами української науки і культури дали змогу бібліографу більш детально проаналізувати їхній твор­чий шлях та внесок в розвиток української бібліографії.

Протягом кількох років науковець брав актив­ну участь у роботі бібліографічної комісії Міжвідомчої ради з питань бібліотечної роботи при Міністерстві ку­льтури УРСР, керував бібліографічною комісією Біб­ліотечної ради при Президії АН УРСР, понад 25 років співпрацював у Вченій раді Книжкової палати України ім. І. Федорова, входив до складу Бібліографічної комі­сії Міжнародної асоціації україністів.

Власне увесь зміст життя Федора Кузьмовича становить українська книжка. Його діяльність займає важливе місце в українській бібліографії – як за часом, так і за комплексом проблем, у вирішенні яких він брав участь.

Не випадково у публікаціях, присвячених науковцю, його називають одним із прові­дних бібліографів України.

Більше про Ф.К. Сарану  можна дізнатися, звернувшись до документів із фондів ХОУНБГ:

1. Боліла А. З іменем Шевченка – по життю / А. Боліла // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 3. – С. 48–51.
2. Геращенко М. В. Про вшанування пам’яті визначного бібліографа Ф. К. Сарани / М. В. Геращенко // Вісник Книжкової палати. – 1997. – № 1. – С. 30–31.
3. Ковальчук Г. І. Колекції видатного бібліографа та бібліофіла (до 75-річчя від дня народження Ф. К. Сарани) / Г. І. Ковальчук // Бібліотечний вісник – 1997. – № 2. – С. 42.
4. Королевич Н. Ф. Залюблений у книгу / Н. Ф. Королевич // Літературна Україна. – 1971. – 24 верес.
5. Королевич Н. Ф. Федір Сарана (1921-1995) // Українські бібліографи ХХ століття / Н. Ф. Королевич. – К. : Кн. палата України, 1998. – С. 290–314.
6. Любечко О. Діяльність Федора Сарани на ниві літературознавчої бібліографії / О. Любечко // Вісник Книжкової палати. – 1999. – № 6. – С. 30–31.
7. Посвистак О. Бібліограф Ф. Сарана – визначний вчений та громадський діяч : (Сторінки біографії) / О. Посвистак // Бібліотечна планета. – 2002. – № 2. – С. 28–30.
8. Посвистак О. Вклад Федора Сарани в збагачення бібліографічної шевченкіани / О. Посвистак // Вісник Книжкової палати. – 2003. – № 12. – С. 37–39.
9. Посвистак О. Книжкові колекції Ф. Сарани / О. Посвистак // Вісник Книжкової палати. –2002. – № 4. – С. 30–33.
10. Федір Кузьмич Сарана : біобібліогр. покажч. / уклад. Н. Ф. Королевич, відп. ред. В. В. Патока. – К. : ДБУ, 1993. – 26 c.