Доторкнутись до минулого – це радість, хоча й відповідальна. Тим більше, навколо така природа...

Археологічні розкопки, що приваблюють своєю незвичністю, певною таємничністю, дають результати, які неможливо було б отримати шляхом звичайного студіювання писемних джерел. Археолог, який пересічній людині завжди уявляється людиною з лопатою і черепками, насправді є не тільки істориком зі специфічною сферою діяльності, а ще й геологом, антропологом, зоологом, керамістом, реставратором, хіміком, фотографом, художником. Це дає можливість за допомогою даних, отриманих археологами, найбільш повно та, що головне, об’єктивно відтворити історичне минуле.
З 1997 року щорічно влітку херсонські студенти-історики вирушають в археологічну експедицію. Ця експедиція займається вивченням Білозерського поселення (с. Дніпровське Білозерського району Херсонської області).
Поселення почала систематично досліджувати колишня викладачка кафедри всесвітньої історії та історіографії ХДУ, професійний археолог Валерія Павлівна Билкова з 1989 р.
Перші ж розвідкові роботи тут проводив у 80-х рр. ХІХ ст. Г.Л. Скадовський, який і дав поселенню назву Білозерське городище.
У результаті археологічних досліджень, які здійснюються з 1997 р. до сьогодні, визначено, що поселення засновано на початку IV ст. до н. е. та припинило існування в першій чверті ІІІ ст. до н. е. Культура цього поселення співпадає з матеріалами, що знайдені на пам`ятниках сільськогосподарської території Ольвії. Це дозволяє включити даний пам`ятник в цю групу.
Очевидно, Білозерське поселення було кінцевим східним пунктом сільської округи Ольвії в цей час. Пізніше на цю територію прийшли сармати, захоронення яких впущені в культурний шар. В середні віки тут також проживали племена половців. Знайдені їх захоронення та окремі предмети. Дослідження пам'ятника дає важливий матеріал для відстеження економічної, соціокультурної та етнічної історії Північного Причорномор'я та його зв'язків з Великою Грецією та Малою Азією.
Археологічна експедиція дає можливість студентам-історикам реалізувати свій інтерес не тільки в теоретичному, але, й у практичному аспекті.
Члени клубу любителів історії теж хочуть мати об’єктивний погляд на історію. А тому здійснювати екскурсію на археологічні розкопки стало для нас уже традицією. Цим унікальним шансом ми не скористатися не можемо! У цьому році ми завітали на вечірній розкоп, де побачили, як кипіла робота завзятих студентів-істориків під пильним науковим наглядом відповідальних за експедицію – викладачів кафедри всесвітньої історії та історіографії ХДУ, працівників археологічної лабораторії, і, до речі, наших чудових друзів, частих гостей клубу, Ілони Самойленко та Сергія Нємцева. Побачили ми і цьогорічні знахідки, деякі з яких були знайдені прямо на наших очах. Побували і в «лабораторії» камеральної обробки. А ще щирі та гостинні студенти познайомили нас зі своїм побутовим життя: як вони живуть у палатках, готують їсти, чим займаються на дозвіллі, як дружать з тваринками.
Побачивши, як народжується історія, намилувавшись чудовими краєвидами та дивовижним заходом сонця, щасливі ми повертались додому.