"Джмелиний мед - це бібліотека" (Іван Андрусяк)
	 "Ка́жут, шо у Си́готї йи, ци де там, шьо продают анти́пки у фльишка́х; а́ли то ніхто́ ни мо́же си зва́жити купова́ті, бо то тра́ба зріка́ти си Су́са Христа́ і Ма́тери Бо́жої.
"Ка́жут, шо у Си́готї йи, ци де там, шьо продают анти́пки у фльишка́х; а́ли то ніхто́ ни мо́же си зва́жити купова́ті, бо то тра́ба зріка́ти си Су́са Христа́ і Ма́тери Бо́жої.
	Із леґенди, яку В.Гнатюк записав 1912 року в Розтоках
***
	Оце базар – ні совість, ані страх,
	а тільки торг, що не докаже й спорту.
	чудний товар – антипки у пляшках...
	купуйте чорта! ну ж, купуйте чорта!
	
	домашнього – на будь-яку журу,
	на всі потреби помічний і падкий.
	кому який, звиняйте, по нутру –
	того й беріть всього лиш за десятку.
	
	купуйте, ґаздо – він зовсім ручний,
	він вам забавить діти і худобу,
	ще й дуже склідний – тільки помани,
	і вже він ваш зостанеться до гробу.
	
	нікого нині й так не перейма
	ніяка віра ані осторога!
	ви не кремпуйтесь – совісті нема,
	купуйте чорта – як же вам без нього?
	
	беріть плящину або, може, й дві –
	в сім’ї буває, знаєте, усяко...
	як є яка жура на голові,
	купуйте чорта – вам уже однако.
	
	відкрийте пляшку – ось він, тільки ваш!
	ви й так із ним днюєте і ночуєте!
	ви й так усі забули «Отче наш»! –
	купуйте чорта! чом ви не купуєте?
	
	ви теж у пляшці – на саміськім дні!
	у вас ще більші роги є і ратиці!
	чи то ви, люди, чесні – чи дурні,
	що боїтесь до себе признаватися?
	
	та це ж базар – ні совість, ані страх.
	та ж тут ніхто не згадує про душу!
	чудний товар – антипки у пляшках...
	не ходовий – але продати мушу...
	
	Знаєте, чий це вірш? Його написав український поет Іван Андрусяк. Нещодавно, а саме 16 грудня 2011 року Іван Андрусяк відвідав місто Херсон і побував у Херсонській обласній бібліотеці для дітей, де ми й почули у авторському виконанні вище наведений вірш. До речі, антипки, як пояснив нам поет – це те, за що людина готова продати все, навіть Христа.
	Приємний для мене як для бібліотекаря момент – це те, що Іван Андрусяк нам дещо розповів про свій твір «Джмелиний мед», в якому мова йде про книги, і сказав, що цим джмелиним медом є бібліотека.
	"Джмелиний мед" можна прочитати тут: http://dyskurs.narod.ru/FrankoKR.htm
	Якщо хочете більше познайомитися з поетом та його творчістю, завітайте на персональний сайт Івана Андрусяка: http://dyskurs.narod.ru














Коментарі
Шановний пане Іван! Вибачте за непорозуміння. Можливо, ми неправильно сформулювали вираз, хоча суть зрозуміли так, як треба.
І епіграф - це невід’ємна частина тексту; чому ви його не публікуєте???!!!
Ось цей епіграф, з якого все стає зрозщуміло: "Ка́жут, шо у Си́готї йи, ци де там, шьо продают анти́пки у фльишка́х; а́ли то ніхто́ ни мо́же си зва́жити купова́ті, бо то тра́ба зріка́ти си Су́са Христа́ і Ма́тери Бо́жої.
Із леґенди, яку В.Гнатюк записав 1912 року в Розтоках"