Фейки та дипфейки в медицині: практичні кроки щодо розпізнавання

3 серпня відбулася чергова зустріч для херсонців старшого віку, присвячена темі «Фейки та дипфейки в медицині». Її провели Лілія Віжічаніна та Тетяна Донченко, тренерки проєкту «Школа інформаційного комфорту». Захід був спрямований на розвиток медіаграмотності, критичного мислення та формування навичок аналізу інформації, що стосується здоров’я.

На початку зустрічі учасники обговорили, що таке медичні фейки, чому вони виникають та як поширюються. Особливу увагу приділили тому, що в сучасному інформаційному просторі неправдиві повідомлення можуть набувати дуже переконливої форми, особливо із застосуванням технологій штучного інтелекту та дипфейків. Такі матеріали здатні імітувати голос, зовнішність або висловлювання лікарів і відомих людей, що може вводити в оману та спонукати людей до небезпечних рішень щодо власного здоров’я.

Учасникам також розповіли про історичні приклади поширення медичної дезінформації та її наслідки для суспільства. Це дозволило зрозуміти, що фейки в медицині існували завжди, однак сьогодні вони поширюються значно швидше завдяки соціальним мережам та цифровим технологіям.

Практична частина заняття пройшла у форматі інтерактивної гри «Правда чи фейк?». Учасники аналізували поширені твердження, висловлювали власні припущення, аргументували свої відповіді та разом шукали науково обґрунтовані пояснення.

Під час зустрічі були розглянуті такі поширені міфи:

• чи додають до молока тривалого зберігання спеціальні речовини, через які воно довго не скисає;
• чи справді всім людям потрібно лягати спати рівно о 22:00, щоб вироблявся мелатонін;
• наскільки обґрунтованою є популярна концепція «магії 5 ранку» та чи підходить ранній підйом абсолютно кожному;
• чи дійсно діти ростуть лише під час сну, а сни про польоти є ознакою росту;
• чи викликає вживання продуктів із високим вмістом цукру гіперактивність і неуважність у дітей.

Кожне із цих тверджень учасники аналізували, спираючись не на поширені переконання, а на сучасні наукові дані. Такий формат дозволив не лише перевірити власні знання, а й побачити, наскільки легко неправдива інформація може сприйматися як достовірна, якщо її не перевіряти.

Окремо під час зустрічі наголошувалося на важливості перевірки джерел інформації, звернення до офіційних медичних ресурсів та консультацій із фахівцями замість довіри до анонімних повідомлень у соціальних мережах чи месенджерах. Учасники отримали практичні поради, які допоможуть розпізнавати маніпулятивний контент, критично оцінювати гучні медичні заяви та не ставати жертвами інформаційних маніпуляцій.

Зустріч відбулася в атмосфері активного спілкування. Учасники із зацікавленням ділилися власним досвідом, ставили запитання та обговорювали приклади фейкових повідомлень, з якими стикалися у своєму житті. Подібні заходи сприяють підвищенню рівня медичної та цифрової грамотності людей старшого віку, допомагаючи їм упевненіше орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі та приймати обґрунтовані рішення щодо власного здоров’я.