Франко Іван

• Книги – морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить.
• І ласки панські, й панські жарти – мужик все виніс на спині.
• І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
• Та ніде той не дійде, хто не знає цілі.
• Хто сам себе опанував, найтяжчу річ він доконав.
• А де нема свободи слова, там ніщо й говорити про політичну поезію.
• Братерство ситих з голодними – се попросту фраза, гірка насмішка та й годі.
• Люби свою землю, а не шукай раю у чужих краях.
• Лиш боротись – значить жить.
• Живи у мирі з усіма.
• Мій поклик: праця, щастя і свобода.
• Сліпа любов, як і сліпа віра, родить фанатизм.
• Без труду не горить і cухеє поліно.
• Лиш в праці варто і для праці жить.
• Добрий все бачить лиш добре, підлий  – лиш підле у других!
• Не мовчи, коли, гордо пишаючись велегласно брехня гомонить.

Іван Франко