Лянсберг О. Херсонські книжкові видання XIX-XX ст.: досвід бібліографування

Херсонські книжкові видання XIX-XX ст.: досвід бібліографування

 

Книжковий фонд так званого «місцевого», краєзнавчого відділу Херсонської громадської бібліотеки відзначався своєю повнотою. Тут широко були представлені книги, брошури, рукописні матеріали, а також цінна колекція предметів місцевої старовини (медалі, плани тощо), зібрана й подарована бібліотеці П. О. Бурячком, яка згодом стала основою міського краєзнавчого музею. На основі цієї колекції пізніше було видано «Покажчик книг і статей відділу ім. кн. Г. А. Потьомкіна з історії та стану Новоросійського краю» (Херсон, 1913), що містив близько півтори тисячі назв книг і статей з історії, етнографії, археології, статистики, природознавства, промисловості, сільського господарства, торгівлі, морського та річкового транспорту Новоросії.

Широко представлені численні праці відомих істориків – Д. І. Багалія, М. М. Мурзакевича, Г. Г. Писаревського, А. А. Скальковського, Д. І. Яворницького (Еварницького), Т. І. Осадчого та ін. Покажчик посів гідне місце серед раніше виданих краєзнавчих бібліографічних покажчиків, укладених А. М. Леонтьєвим, А. І. Маркевичем, М. К. Могилянським, Л. А. Чижиковим, і був високо оцінений фахівцями у сфері книгознавства:

«Історик і побутописець Півдня повинні бути вдячні адміністрації Херсонської громадської бібліотеки за чудово складений систематичний огляд усього зібраного в бібліотеці матеріалу з розділу «Novorossica». Покажчик дуже ретельно опрацьовано: переглянуто та розподілено за відділами журнальні статті.

Зазначені бібліографічні покажчики не втратили своєї цінності й донині. Вони є одним із небагатьох джерел інформації про краєзнавчі й, що особливо важливо, про місцеві видання – книги, надруковані в типографіях Херсона наприкінці XIX – на початку XX ст. Втім, місцеві видання в названих бібліографічних працях представлені вибірково, оскільки добір літератури обмежувався тематичними рамками покажчиків.

Окрім бібліографічних покажчиків літератури, місцеві видання відображалися в друкованих каталогах Херсонської громадської бібліотеки, а також інших бібліотек і книжкових магазинів міста, що видавалися наприкінці XIX – на початку XX ст. На сторінках міських газет також регулярно анонсувалися видання місцевих авторів. Зібрані докупи, ці першоджерела дають можливість виявити книжкову продукцію херсонських типографій, тобто зробити перший крок до відтворення цілісної картини розвитку книжкової справи в Херсоні.

«Видано в Херсоні, 1842–1942» (Херсон, 2009) – це перший каталог місцевих видань. Минуло понад сто років відтоді, як Одеське бібліографічне товариство закликало бібліографів до виявлення та систематизації матеріалів з історії друку в провінції, проте каталог місцевого друку, що відображає книжкову продукцію херсонських типографій, був складений і виданий лише нещодавно.

Потреба у виданні каталогу місцевого друку була зумовлена насамперед зростанням інтересу до краєзнавчої тематики з боку науковців, дослідників-краєзнавців, працівників культури й освіти, студентів. Не маючи повної інформації про місцеві книжкові видання, важко відтворити цілісну картину розвитку Херсона – його політичного життя, економіки, освіти, культури, книжкової справи. Історія херсонських видавництв і видавців, типографій, палітурних майстерень, книжкових магазинів і їхніх власників – це частина цієї картини.

Багато сторінок історії книговидання в Херсоні взагалі не були досліджені, тому вихід у світ у 2009 році каталогу місцевого друку став подією в культурному житті міста.

Каталог висвітлює основні етапи розвитку книговидання в Херсоні від середини XIX до середини XX ст. Робота над його укладанням стала першою спробою виявити й систематизувати книжкову продукцію, видану в Херсоні від часу заснування першої міської типографії.

Каталог містить 1634 бібліографічні записи. Це книги, альманахи, збірники, навчальні посібники, довідкова література, словники, передруки й відбитки, надруковані в типографіях Херсона російською та українською мовами.

Основним джерелом для добору матеріалу до каталогу стали фонди та каталоги наукових бібліотек Херсона – Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара, Обласної наукової медичної бібліотеки, Державного архіву Херсонської області, Обласного краєзнавчого музею, а також приватні книжкові зібрання.

Основним першоджерелом, необхідним для цілей дослідження, є сама книжкова продукція. Окрім книг, були переглянуті місцеві газети «Югъ», «Родной край», «Южная Русь» за всі роки їхнього виходу, оскільки вони містять інформацію про події, пов’язані з діяльністю херсонських видавців, типографій, виходом у світ книг і періодичних видань. Цінним матеріалом, що характеризує громадський резонанс, викликаний появою окремих видань, є рецензії, опубліковані на сторінках столичних російських журналів – «Русский библиофил», «Городское дело», «Голос Москвы».

Багато книжкових видань не збереглися до наших днів. Відомості про них були знайдені в друкованих каталогах бібліотек, бібліографічних джерелах, рекламних оголошеннях у місцевих газетах і журналах. Тому в бібліографічному описі цих видань можуть бути відсутні окремі елементи (назва типографії, видавництво, кількість сторінок тощо). У таких випадках у примітках зазначається джерело інформації, в якому знайдено відомості про видання.

Для всебічного розкриття змісту та зручності користування каталогом подано допоміжні покажчики: іменний, алфавітно-предметний, а також покажчик типографій, видавничих організацій та установ, видавців і видавництв.

Каталог місцевого друку адресовано науковцям різних галузей знань – насамперед історикам, філологам, книгознавцям, працівникам бібліотек, інформаційних служб і видавництв, а також краєзнавцям.

 

З історії книговидання в Херсоні

У результаті роботи над каталогом було зібрано надзвичайно цінну інформацію для написання нарису з історії книговидання в Херсоні. Виявлено видання, відсутні у фондах міських бібліотек; відкрито нові імена місцевих авторів; визначено найцінніші книжкові видання; окреслено коло установ і приватних осіб, що працювали на ринку поліграфічних послуг; названо найпродуктивніші типографії міста. Усі ці «знахідки» знайшли своє відображення в нарисі «З історії книговидавництва в Херсоні».

У ХІХ столітті участь провінції у книговидавничій діяльності Російської імперії була досить незначною. Книги, розраховані на масового читача та широкий продаж, у провінційних містах, до яких належав і Херсон, практично не видавалися, оскільки не витримували конкуренції з великим книжковим виробництвом. Поліграфічна промисловість зосереджувалася в Петербурзі, Москві, Києві, Одесі, Харкові – там, де книги друкувалися великими накладами і, завдяки цьому, коштували дешевше, ніж місцеві видання. У пореформений період межі поліграфічної промисловості поступово розширилися до губернських міст.

Перша типографія в Херсоні була заснована при Херсонському губернському правлінні на початку XIX століття. Точну дату її заснування нині встановити важко. Типографія губернського правління не була самостійним промисловим підприємством. Її головним завданням було задоволення канцелярських потреб правління та виконання замовлень адміністративних установ. Тут же друкувалася газета «Губернские ведомости».

У 1842 році в цій типографії було надруковано брошуру «Положення про навчальні ферми». До нашого часу в фондах міських бібліотек вона не збереглася. Відомостей про більш ранні видання Губернської типографії немає.

У 1863 році в типографії Губернського правління були надруковані «Праці Херсонського губернського статистичного комітету». Вони стали першим херсонським книжковим (тобто понад 48 сторінок) виданням і першою книгою, у якій було опубліковано фотографічний знімок із видом Херсона.

Херсонське губернське правління було єдиною державною установою, що мала власну типографію. Усі інші херсонські типографії, засновані до націоналізації, проведеної 20 квітня 1919 року, були приватними.

Перша приватна типографія Н. О. Ващенка була відкрита у 1856 році. У 1886 році її власником став М. К. Аспер, а після його смерті у 1888 році – А. Н. Ходушин (справами типографії керувала його дружина – О. Д. Ходушина). Після націоналізації на базі типографії спадкоємців О. Д. Ходушиної – С. Н. Ольховікова та А. С. Ходушина – було створено великий поліграфічний центр Народна типографія № 2.

Окрім цих типографій, у період від 1880-х років XIX ст. і до 1919 року в Херсоні працювали типографії: Горбунова і Чулакова, «Русская» (згодом – К. Д. Шрейбера), А. І. Заранкіна, М. І. Ковальова, «Юг» (В. І. Гошкевича), Б. А. Фукса, Ф. З. Епштейна, «Порядок» А. Н. Спозіто, «Економія» (Б. Фукса і Ф. Наровлянського), художньо-електрична типографія С. В. Поряденка, І. Дорфмана, С. Блюмкіна і Р. Дорфмана, Георгіївських кавалерів та інші.

Приватні друкарі часто були одночасно і видавцями, і книгопродавцями. Вони друкували видання за власний рахунок, виконували замовлення державних установ і приватних осіб. Такі замовлення гарантували стабільне завантаження друкарських верстатів.

У типографіях Херсона друкувалися книги, газети, журнали, нотні видання, листівки, поштівки з краєвидами міста. Великі типографії спеціалізувалися на певних видах друкованої продукції. Так, Губернська типографія здебільшого обслуговувала потреби в друкуванні «губернських відомостей» та виконанні замовлень адміністративних установ. У найбільшій типографії Херсона О. Д. Ходушиної друкувалися книги, брошури, листівки.

Іноді поліграфічні підприємства, до яких належала, наприклад, типографія газети «Юг» В. І. Гошкевича, створювалися під конкретний видавничий проєкт.

Деякі типографії не залишили помітного сліду в історії херсонського книговидання, друкуючи різноманітні бланки, афіші, конверти, візитівки, зошити, ярлики, рецепти тощо.

Попри насиченість ринку поліграфічних послуг і досить велику кількість видавничих організацій, на початку XX століття в місті не існувало жодного справжнього книжкового видавництва. Сучасна структура видавничої справи почала формуватися лише після 1917 року.

 

Початки українського книговидання в Херсоні

6 січня 1918 року херсонська «Українська хата» – перше легальне українське національно-культурне та політичне товариство – була реорганізована у Херсонське товариство «Просвіта» і кооперативне видавниче товариство «Українська книгарня».

Головною метою, яку ставили перед собою просвітяни, було сприяння розвитку української культури – мови, освіти, книговидання, мистецтва на Херсонщині.

У перший рік свого існування «Українська книгарня» видала:

• «Байки Леоніда Глібова» з додатком «Рідні пісні»;
• «Господа нашого Ісуса Христа Святе Євангеліє»;
• повний текст «Кобзаря» з додатком «Життя Тараса Шевченка» В. М. Доманицького;
• поеми Т. Г. Шевченка «Катерина» та «Наймичка»;
• «Чотири універсали Української Центральної Ради» (1918);
• спогади М. Ф. Чернявського про Б. Грінченка «Кедр Ливана».

У 1920 році побачили світ ювілейне видання творів М. Ф. Чернявського та п’єса М. Л. Кропивницького «По ревізії». Це були недорогі книги для народу, що видавалися великими накладами. «Українська книгарня» відіграла важливу роль у популяризації української книги.

У 1926 році внаслідок об’єднання видавництв газет «Червоний селянин» і «Рабочий», а також типографії № 2 імені В. І. Леніна було створено партійно-кооперативне видавництво «Червоний селянин» (згодом — «Наддніпрянська правда»).

Видавництво мало складну структуру: воно об’єднувало редакційно-видавничий відділ, типографію з літографією та цинкографією, палітурну майстерню і магазин письмового приладдя. Починаючи з 1920-х років, усі херсонські книги друкувалися саме в єдиній у місті типографії № 2.

У 1920-х роках у Херсоні також було відкрито філію Державного видавництва України.

Видавцями в Херсоні виступали державні установи, різні товариства та приватні особи. Серед перших — Херсонське губернське правління (багато офіційних видань, що публікувалися від його імені, готував Губернський статистичний комітет), Херсонська міська управа, земські установи Херсонської губернії (природничо-історичний музей, земська сільськогосподарська дослідна станція тощо).

Активна видавнича діяльність Херсонської громадської бібліотеки була пов’язана з ім’ям Віри Костянтинівни Шенфінкель (1867–1928) – бібліографа, укладачки багатьох друкованих каталогів бібліотеки та бібліографічних покажчиків.

 

Громадські та наукові товариства

Наприкінці XIX – на початку XX століття в місті активно діяли наукові, культурно-просвітницькі й благодійні товариства: товариство херсонських лікарів, мистецтв і витончених мистецтв, самоосвіти «Вісник знання», сприяння фізичному вихованню дітей, взаємного кредиту, взаємного страхування, «Допомога», рахівників, прикажчиків, споживачів, добровільне пожежне товариство, Херсонське відділення Імператорського Російського музичного товариства тощо.

Деякі з цих товариств не займалися видавничою діяльністю цілеспрямовано, обмежуючись друкуванням статутів і річних звітів. Однак сьогодні ці видання мають величезну історичну цінність. Річні звіти, які виходили протягом кількох років, фактично стали офіційною історією цих установ.

 

Приватні видавці та книгарі

Окрім державних установ і товариств, ініціаторами видавничих починань іноді ставали окремі особи – редакції газет, власники успішних типографій (О. Д. Аспер, О. Д. Ходушина, В. І. Гошкевич) і книжкових магазинів (М. О. Шах, Б. Я. Лейзерович, Заранкін).

Їхні видання займали незначне місце у структурі херсонського книговиробництва кінця XIX – початку XX століття. Це можна пояснити тим, що книговидання як вид підприємництва у провінційному Херсоні – через слабкість місцевого книжкового ринку й нерозвиненість масового попиту на місцеву книгу – було надзвичайно ризикованою справою.

Однак саме ці приватні ініціативи стали першими паростками вільного книжкового підприємництва.

До їхнього числа можна віднести такі видання:

• типографії О. Д. Аспер – «Оповідання про Київ і його минуле» (1888; імовірний автор С. Ф. Русова);
• книжкового магазину М. О. Шаха – «Як робити синтаксичний розбір?» (1911);
• магазину Б. Я. Лейзеровича – «La France: хрестоматія» В. І. Люцельшваба (1916).

Як додатки або премії для передплатників газети «Юг» видавалися книги:

• В. І. Гошкевича «Скарби та старожитності Херсонської губернії. Кн. 1» (1903);
• І. І. Корбуля «Про становище рибного господарства на річці Дніпро та її притоках» (1903).
• У типо-літографії О. Д. Ходушиної друкувалися праці аграрія Д. Ф. Бурлюка:
• «Посів люцерни та користь цієї рослини в господарстві» (1903);
• «Чорний пар, або Як орати поле під озимину, щоб завжди отримувати добрий урожай» (1903);
• «Як сіяти мак і яка з нього користь» (1908).

Саме такі видавничі ініціативи були спрямовані на те, щоб поступово зробити херсонську книгу предметом широкого споживчого попиту серед населення.

Авторських книжок, виданих у Херсоні з середини XIX до 40-х років XX ст., було небагато — «культурний шар» був надто тонкий. Проте саме тут на початку XX століття виходять книги, що дуже швидко стали заповітною й майже недосяжною мрією багатьох бібліофілів: альманахи «Степ» (1886), «Перша ластівка» (1905), «З потоку життя» (1905); літографований альбом Олексія Кручоних «Увесь Херсон у шаржах і портретах» (1910); збірки футуристів «Затычка» (1913) і «Молоко кобылиц» (1914), у яких зазначено місце видання — Москва, але надруковано їх було саме в Херсоні; книги Велимира Хлєбнікова «Учитель и ученик» (1912), «Творения. 1906–1908» (1914); поетична збірка С. А. Сільванського «Пісні серця» (1927) і його ж праці з книго- та краєзнавства — «Провінційні книжкові знаки» (1927), «Бібліотеки старого Херсона» (1928), «Старий Херсон. 1. Грецьке передмістя» (1928), «Бібліографія видань Л.О.Б за V років» (1929), «Книжкові знаки Олександра Скворцова» (1929).

Художнє оформлення херсонських видань не відзначалося особливою вишуканістю. Книги та брошури друкувалися без обкладинок. Їхнє брошурування й палітурка виконувалися в міських палітурних майстернях: М. І. Піллера, Бунтмана, С. Глузбара, 1-ї артілі палітурників.

Історія видавничої та друкарської справи, а також книжкової торгівлі Херсонщини – надзвичайно цікавий історичний матеріал для фахівців. У ній і досі багато «білих плям», недосліджених тем; це широке поле для наукових пошуків і узагальнень, яких так потребує українське книговедення.

 

Використані джерела:

1. Видано в Херсоні, 1842–1942 : каталог місцевого друку / Херсон. ОУНБ ім. Олеся Гончара; авт.-уклад. О. В. Лянсберг. – Херсон, 2009. – 200 с.
2. Известия Одесского библиографического общества при Императорском Новороссийском университете. 1913. – С. 418.
3. Леонтьев А. Н. Опыт указателя книг и статей относящихся к Херсонской губернии. Херсон, 1890. IV, 208. 9 с.
4. Маркевич А. И. Опыт указателя книг и статей, касающихся Крыма и Таврической губернии // Известия Таврической ученой архивной комиссии. Симферополь, 1894. № 20; 1902. № 32–33.
5. Могилянский Н. К. Материалы для указателя литературы по Бессарабии. Список книг и статей, относящихся к Бессарабии из библиотеки Н. К. Могилянского. Кишинев, 1912. – 39 с.
6. Чижиков Л. А. Odessica: библиогр. материалы для истории гор. Одессы. Одесса, 1914. – 12 с.