І знову мовою заговорімо!

Мова – це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це почуття, які допомагають нам висловити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимося з коханою людиною, це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт.

Добре знання української мови – це обов’язок кожного громадянина суверенної України. Зараз українська мова оживає в школах, дитячих садках, на телеекранах, на рівні державного спілкування. Плекають і пестять її наші поети й письменники. Останні роки для всіх охочих вдосконалити знання з української мови є можливість навчатися на безкоштовних курсах української мови.

Безкоштовні курси української мови – це Всеукраїнський проект. Його мета – допомагати долати мовні бар'єри та навчити охочих спілкуватися українською мовою. Такі курси, а разом з ними і розмовний клуб «Дивослово» ось уже 5 років існують при Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара.

Саме з приводу святкування цього маленького ювілею і зібралися сьогодні всі шанувальники української мови в Херсоні – активні учасники клубу, цьогорічні та колишні випускники безкоштовних курсів української мови для того, щоб згадати власну історію і як усе починалося. На святі були присутні найперші учасники клубу – Оксана Д'якова та Олександр Базилєв. Пан Олександр розповів, яким він бачить подальшу діяльність клубу як україномовного осередку Херсона. Оксана поділилася, як використовує знання, отримані під час зустрічей у клубі, у своїй практичній діяльності. А вона, між іншим, відома у місті особа – депутат міської ради.

Постійна учасниця клубу Любов Великих, яка відвідує його вже третій рік, на святі прочитала власний вірш, присвячений Гончарівці та українській мові.

Почесною гостею заходу стала Тетяна Шептицька – координатор літературно-мистецьких заходів проекту «Безкоштовні курси української мови», викладачка курсів у Києві. Пані Тетяна зауважила, що головна цінність на курсах – це люди, які приходять з одним бажанням: навчитися спілкуватися українською мовою, подолати свої мовленнєві бар'єри, вдосконалити знання з мови.

Анатолій Кичинський, відомий український поет, лауреат Шевченківської премії, завітав до нас на свято і нагадав, що ми по праву можемо пишатися тим, що маємо одну з найкрасивіших та наймелодійніших мов світу. Він навів цікаві приклади синонімічного багатства української мови та закликав присутніх не боятися говорити українською.

Проект «Безкоштовні курси української мови в Херсоні» та клуб «Дивослово» має багато гарних друзів, які готові підтримати матеріально нашу діяльність. У першу чергу ми вдячні Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара, за те, що наші відвідувачі мають можливість збиратися в чудових умовах. Також слова подяки лунали на адресу наших партнерів – громадської організації «Спілка жінок Херсонщини» за канцелярське забезпечення, Тетяні Шрьотер за її дуже цінний подарунок – ноутбук та проектор, а також Федору Яровому за активну піар-підтримку курсів української мови в Херсоні. Усім нашим партнерам були вручені подяки.

Протягом п’яти років діяльності курсів української мови ми мали чотири випуски слухачів, які отримали сертифікати про поглиблене вивчення української мови. На цьому святі ще одна група з 18-ти слухачів, які з великим бажанням та запалом відвідували заняття в 2017/18 навчальному році, отримали сертифікати про поглиблене вивчення української мови. Всього ж за період діяльності проекту в Херсоні вручено 105 сертифікатів.

Ліричний настрій на святі створили музичні привітання від співачок вокальної студії «Унісон».

Наймолодша слухачка курсів цього року Аля Тищенко продекламувала вірш про рідну мову.

Неочікуваним подарунком для всіх став вірш цьогорічного випускника Олександра Татарченка, який зізнався, що написав його, отримавши натхнення на першому занятті з української мови.

І знову мовою заговорімо!

Людина, що приходить в це життя
Знайомиться зі світом словом,
Зі слів отримує вона
Знання і доброго і злого!

Але чи можна мовою чужою
Освідчитись в кохання від душі?
Чи можна щиро і з любов’ю
Подякувати мамі й батькові?

Нам в губи язика впхали,
Нас шепелявити учили!
Тож виплюньмо із рота це сміття
І знову мовою заговорімо!