Історія бузьких козаків від Олексія Паталаха

Після зруйнування Запорозької Січі (1775 р.) багато колишніх запорожців розсіялось по території Південної України або емігрувало до Польщі, Туреччини. З перших днів російського панування на землях колишніх Запорозьких Вольностей офіційний Петербург та місцева російська адміністрація поступово почала розуміти власну неспроможність швидко встановити контроль над запорозькою спадщиною і перш за все – над населенням півдня України.
Незважаючи на зроблені урядом спроби протягом другої половини 1770 - початку 1780-х років вирішити цю проблему через розбудову органів місцевої влади, запровадження кругової відповідальності і паспортів, посилення прикордонної варти за рахунок донських козацьких пікетів, висока мобільність південноукраїнського населення, яка була обумовлена специфікою політичного та економічного життя, становила, на думку російської адміністрації, основну перешкоду на шляху перетворення регіону на звичайну провінцію російської держави. Більш того, опозиційність частини населення колишніх Вольностей по відношенню до російської політики в регіоні та загроза втратити позиції на українському Півдні у випадку нової російсько-турецької війни вимагали від офіційного Петербургу проведення надзвичайно зваженої політики по відношенню до козацького населення. Існування Задунайського козацького війська під патронатом Османської імперії фактично декларувало невизнання Портою територіальних надбань Росії і вважалося російською адміністрацією ворожим актом. Читати далі.
Про історію бузького козацького війська та його долю і йшла мова на черговому засіданні клубу любителів історії. Олексій Паталах, справжній знавець своєї справи, дав вичерпні відповіді не лише з приводу історичного значення та долі даного формування, а й провів низку паралелей з сучасними російсько-українськими відносинами. Якщо ви бажаєте дізнатися більше, звертаємо вашу увагу на книгу О. Паталаха «Відлуння Великого Степу», яка є у фондах нашої бібліотеки. 
Наступне засідання, яке відбудеться 12 березня 2015 року, буде присвячено литовсько-українським стосункам, зокрема рецепції литовських статутів в українському законодавстві, а також історичним пам'яткам присутності литовців на території Херсонщини, про які розповість нам шанований учасник клубу Андрій Лопушинський. Тож запрошуємо усіх, хто цікавиться історією нашого краю.

08.12.2025
 
Віктор Гошкевич – людина епохи
06.12.2025
 
День місцевого самоврядування та самоврядності
04.12.2025
 
Пам’ять, слово і світло української еміграції: українські письменники в Ріміні
02.12.2025
 
Сучасні тренди медіаграмотності та інструменти критичного мислення для педагогів Херсонщини
01.12.2025
 
«Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, а країна – державою»
26.11.2025
 
«Щоб вірші хлюпотіли, наче хвилі, хвилюючим пиши ти їх... хлюпочерком»: дивовижний світ двовіршів Дмитра Ніроди
25.11.2025
 
«Всю силу, що мав я і маю, на роботу невпинну вклав»: ім’я Бориса Грінченка на мапі Херсона
24.11.2025
 
Віктор Іванович Акуленко – провідний фахівець у галузі правової охорони культурних цінностей та історичних пам'яток: до 80-річчя від дня народження
21.11.2025
 
Як мова стає силою, що об’єднує
20.11.2025
 
Міфи та фейки з історії України: 33 спростування

Календар подій

1 2 3 4 5 6 7
8 91011121314
15161718192021
22232425262728
293031