На передовій кліматичних дій: до Всесвітнього метеорологічного дня

На передовій кліматичних дій: до Всесвітнього метеорологічного дня

Природа не визнає кордонів – ні політичних, ні географічних,
а дбати про її збереження необхідно усім разом
Верховна Рада України

23 березня відзначають Всесвітній метеорологічний день, спрямований на інформування широкої громадськості в усіх країнах про роботу національних гідрометеорологічних служб.

Міжнародна метеорологічна організація була заснована у 1872 році. 11 жовтня 1947 року була відкрита для підписання Конвенція, внаслідок якої утворена Всесвітня метеорологічна організація замість Міжнародної метеорологічної організації, а 23 березня 1950 року Конвенція набула чинності. Нині до складу організації входять 193 члени зі 187 незалежних країн та шести територій.

Всесвітня метеорологічна організація як спеціалізована міжурядова організація системи ООН дозволяє підтримувати міждержавне співробітництво в галузі гідрометеорології та оперативної гідрології, що можливо шляхом координації глобальних, регіональних, національних систем спостереження та міжнародного обміну гідрометеорологічними даними.

За ініціативою Всесвітньої метеорологічної організації, починаючи з 1961 року, світове співтовариство 23 березня відзначає Всесвітній метеорологічний день – професійне свято метеорологів усієї планети. Кожен рік цей день відзначають під певним девізом, приділяючи особливу увагу конкретній та актуальній темі. Мета – акцентувати важливість метеорології і метеорологічної служби для забезпечення добробуту населення.

Всесвітній метеорологічний день 2026 року діє під гаслом «Спостереження за сьогоднішнім днем, захист завтрашнього дня», що підтверджує вирішальну роль метеорологічних, гідрологічних та екологічних даних спостережень у захисті майна, життя та екосистем від зростаючих кліматичних ризиків.: «Science for action» («Наука заради дії»).

Гасло цього року розкриває принцип практичної спрямованості наукових досліджень у цій галузі задля збереження довкілля та адаптації до змін клімату. Сучасна метеорологія ґрунтується на передових технологіях, штучному інтелекті, супутникових системах та великих обсягах даних, які допомагають робити прогнози точними та оперативними. Саме завдяки поєднанню науки та практики можна своєчасно реагувати на стихійні лиха, зменшуючи їхній вплив на життя людей і економіку держав.

Гідрометеорологічна служба України відіграє ключову роль у забезпеченні громадян точними прогнозами погоди, моніторингу змін клімату та запобіганні природним катастрофам. Вона сприяє захисту населення, розвитку сільського господарства, транспорту та енергетики, допомагаючи мінімізувати ризики, пов’язані з екстремальними погодними явищами. Сьогодні Гідрометеорологічна служба України також допомагає підвищити ефективність оборонних дій та працює над покращенням логістики для наших захисників.

Національна гідрометеорологічна служба України прагне удосконалення й розвитку навіть у воєнний час. Із 2022 року Український гідрометеорологічний центр Державної служби України з надзвичайних ситуацій тісно співпрацює з Фінським метеорологічним інститутом. У межах спільного проєкту UFIM в Українському гідрометеорологічному центрі ДСНС України розвивається такий напрям як застосування нової системи SmartMet, що дозволяє складати точні прогнози за конкретною геолокацією, а також поліпшити систему інформування про небезпечні та стихійні метеорологічні явища на основі програмного забезпечення SmartMet Alert.

Україна приєдналася до Європейської метеорологічної платформи MeteoAlarm. Портал створено для оповіщення людей про погодні умови у тій чи іншій країні. Це важливий крок для України на шляху інтеграції до Європейського Союзу. Удосконалення системи раннього оповіщення в Україні стосується переважно оновлення способу подачі інформації в MeteoАlarm. Крім того, із впровадженням нових програмних засобів в оперативну роботу планується створення Бюлетеня попереджень про небезпечні та стихійні метеорологічні явища. Завдяки цьому користувачі зможуть отримувати розширену інформацію про потенційні ризики та можливі наслідки.

Всесвітньому метеорологічному дню передує Всесвітній день водних ресурсів. У 1993 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 22 березня Всесвітнім днем води. Всесвітній день води вшановує значимість води в життєдіяльності людства та привертає увагу до 2,2 мільярдів людей, які живуть без доступу до безпечної води. Йдеться про вжиття заходів задля подолання глобальної водної кризи. Основна увага цього дня полягає в підтримці досягнення Цілі сталого розвитку № 6 «Вода та санітарія для всіх до 2030 року».

Людство розуміє загрозу знищення екосистем і працює над пом’якшенням наслідків зміни клімату та адаптацією до них, збереження льодовиків – це першочергове завдання, стратегія виживання для людей та нашої планети. Необхідно скоротити викиди парникових газів, щоб сповільнити танення льодовиків, а також раціональніше управляти талими водами.

Україна є активною учасницею наукових досліджень льодовиків в Антарктиді на українській антарктичній станції «Академік Вернадський», яка до 1996 року була британською станцією «Фарадей» і передана нам у користування безкоштовно. Національна гідрометеорологічна служба щороку проводжає своїх гідрометеорологів на зимівлю до цієї станції. Наукова робота напряму «Гідрометеорологічні дослідження» є складовою частиною Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці. Метою досліджень є детальна оцінка стану кліматичної системи атмосфера-кріосфера-гідросфера в Антарктиці та її вплив на глобальний клімат, розробка сценаріїв кліматичних змін.

Ми вдячні українським метеорологам за невтомну працю у вивченні атмосферних явищ. Дослідження та прогнози не лише допомагають нам планувати наші повсякденні справи, а й рятувати життя під час стихійних лих.

Для отримання більш цікавої інформації радимо звернутися до таких джерел:

1. Бойченко С. Г. Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні : за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 року / С. Г. Бойченко // Вісник Національної академії наук України. – 2024. – № 1. – С. 83–93. – Бібліогр. наприкінці ст.
2. Всесвітній день метеоролога [Електронний документ] // DAY TODAY : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу : https://daytoday.ua/podiya/vsesvitniy-den-meteoroloha/#Ak_vinikla_idea_svatkuvanna_Vsesvitnogo_dna_meteorologa. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 14.03.2026.
3. Дідух Я. Екологічні аспекти глобальних змін клімату: причини, наслідки, дії / Я. Дідух // Вісник Національної академії наук України. – 2009. – № 2. – С. 34–44.
4. Довгич М. Унікальне сховище даних про погоду / М. Довгич // Урядовий кур’єр. – 2021. – № 227/25 листоп./. – С. 12.
5. Золотник Я. Якими будуть наслідки глобального потепління в Україні / Я. Золотник // Історія та правознавство. – 2020. – № 4/5/6. – С. 19–24.
6. Ліпінський В. Гідрометеорологічна служба: 100 років розвитку і трансформацій / В. Ліпінський // Урядовий кур`єр. – 2021. – № 162(21 серп.). – С. 7.
7. Масовець Б. Всесвітній метеорологічний день [Електронний документ] / Б. Масовець // Український гідрометеорологічний центр : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.meteo.gov.ua/ua/news/Vsesvitnii-meteorolohichnii-den. – Назва з екрана. – Дата публікації : 23.03.2024. – Дата перегляду : 12.03.2026.
8. На тонкій кризі // Український тиждень. – 2017. – № 18. – С. 34–37.
9. Нечипоренко О. М. Управління ризиками глобальних змін клімату в агропромисловому комплексі України / О. М. Нечипоренко // Економіка АПК. – 2020. – № 4. – С. 6–16.
10. Осадчий В. І. Динаміка стихійних метеорологічних явищ в Україні / В. І. Осадчий, В. М. Бабіченко // Український географічний журнал. – 2012. – № 4. – С. 8–14.
11. Осадчий В. І. Національна гідрометерологічна служба в Україні – століття системних спостережень та прогнозів (1921–2021 роки) / В. І. Осадчий, В. К. Хільчевський, В. О. Манукало // Український географічний журнал. – 2021. – № 3. – С. 3–11.
12. Таширев О. Б. Антарктида – мікробні ценози, екосистеми та біорозвідка: наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 1 лютого 2012 року / О. Б. Таширев // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 3. – С. 40–47.
13. Харченко В. Від першого зльоту до сьогодення : [до 100-річчя Гідрометеорологічної служби в Україні] / В. Харченко, О. Захарова // Урядовий кур’єр. – 2021. – № 189/30 верес./ – С. 12.

Підготувала Т.  Федько