«Голос вільного моря та безкрайнього степу»: онлайн-захід до 165-річчя Дніпрової Чайки

22 квітня онлайн-майданчик Гончарівки зібрав молодь Херсонщини – майбутніх моряків – на захід, присвячений 165-річчю від дня народження видатної української письменниці Людмили Василевської-Березіної, відомої під псевдонімом Дніпрова Чайка (1861–1927). Попри відстань, віртуальний простір об’єднав поціновувачів рідного слова навколо постаті «співачки моря та степу».

Під час онлайн-лекції завідувачки відділу наукової інформації та бібліографії Лілії Віжічаніної учасники дізналися, що саме херсонський період (з 1887 року) став часом справжнього розквіту таланту письменниці». Саме тоді її твори почали з’являтися на сторінках провідних видань: альманаху «Перший вінок», журналів «Дзвінок», «Зоря» та «Правда». У цей період народився її славнозвісний цикл «Морські малюнки», що став візитівкою авторки.

Особливий інтерес у молоді, яка опановує морський фах, викликало обговорення знакових творів письменниці:

• «Дівчина-чайка»: обговорили образ суворої червоної скелі на Чорному морі, над якою в'ються вільні чайки – символ нескореності та пошуку правди.
• «Шпаки»: ця поезія у прозі вразила слухачів темою відданості рідному краю. Попри «пекуче сонце та жовті піски» далекого вирію, серце птахів завжди линуло до «України коханої». Образ шпаків, які співають про весну навіть серед снігу та морозу, став метафорою незламної віри нашого народу.
• «Плавні горять»: учасники онлайн-зустрічі почули тривожні описи нічного Херсона та заграви над Дніпром. Твір закликає відкинути «сонний морок» і байдужість заради «величної звитяги» та свободи.
• «Гралася в морі...»: вірш про вільну хвилю нагадав присутнім про цінність «волі, боріння та простору», які Дніпрова Чайка шанувала понад усе.

Під час зустрічі лекторка нагадала, що ім'я письменниці зафіксоване на мапі нашого міста. Вулиця Дніпрової Чайки у мікрорайоні «Янтарний» була офіційно внесена до переліку назв у 2002 році.

Для майбутніх фахівців морської справи та всіх херсонців образи письменниці – це не просто література минулого, а потужне джерело сили та ідентичності. Дніпрова Чайка залишається цікавою та близькою новому поколінню, адже вона, як ніхто інший, зуміла втілити у слові саму душу нашого південного краю – вільного, гордого та непереможного.