Клубу любителів історії "КЛІО" – 5 років!

Ось уже 5 років на базі Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара діє клуб любителів історії (КЛІО), який об'єднує довкола себе охочих мати неупереджений погляд на історію та тих, хто дуже цікавиться історією рідного краю.

На останньому засіданні клубу його активні учасники та гості зібралися разом, щоб згадати свою власну історію: чим займалися протягом 5-ти років, яких успіхів досягли, які враження отримали, поділитися мріями та побажаннями.

Усі учасники клубу чудово розуміють, що успіх нашої діяльності великою мірою залежить від самої бібліотеки – її джерельної бази, яка дуже допомагає знаходити об'єктивні відповіді на хвилюючі запитання; матеріально-технічного оснащення, яке дозволяє використовувати різні форми діяльності: перегляд фільмів, відеопрезентації, віртуальні майстер-класи тощо. На цьому наголосила у своєму привітанні членам клубу Ольга Лянсберг – завідуюча відділом наукової інформації та бібліографії, на базі якого проходять засідання клубу.

Розбиратися з питаннями краєзнавчої тематики нам допомагають фахівці – археологи, працівники краєзнавчого музею, автори праць з історії краю, яких ми запрошуємо на наші засідання. Дуже приємно, що на ювілейне засідання клубу до нас завітали такі поважні і відомі краєзнавці, як Андрій Лопушинський, Олексій Паталах, Сергій та Владислава Дяченки, Оксана Кордонюк (керівник реалізації проекту Гете-інституту в Херсоні), які завжди з задоволенням відкликаються на наші запрошення і часто виступають ініціаторами проведення того чи іншого засідання. На святі їм вручили подяки за успішну співпрацю з клубом. А привітати присутніх прийшла сама муза історії Кліо (з роллю якою чудово впоралася наша активна учасниця клубу Ольга Назаренко), яка спонукала усіх і далі знаходити радість у пізнанні історії.

Багато учасників клубу відвідують його з першого дня існування, хтось приєднався зовсім недавно, але усіх їх поєднує любов до історії рідного краю, бажання збиратися разом, проводити корисно своє дозвілля у колі однодумців. Серед тих, хто був з нами з першого засідання – Олександр Базилєв, який залучає істориків з усієї України до участі у клубних заходах, а також відповідає за екскурсійні подорожі. Олександр подякував присутнім за плідну співпрацю та від імені членів клубу передав бібліотеці (яка, до речі, є також ювіляркою – відзначає у цьому році 145-річчя) цінний подарунок – книги сучасної української літератури. А усі члени та гості клубу опустили побажання клубу у «глечик побажань». Бажали багато: довгих років існування клубу, побільше молоді, неймовірних пригод, веселого спілкування, душевних розмов, радості пізнання, більше подорожей Херсонщиною та Україною.

Яскравою і неповторною сторінкою життя нашого клубу є виїзні засідання. Учасники клубу неодноразово відвідували краєзнавчий та художній музеї, бували в гостях в українського художника Сергія Михайленка, у творчості якого історична тематика займає вагоме місце; милувалися красою херсонських плавнів, брали участь у неповторному святі «Поминки Січі», проводили незабутні вечори у ботанічному саду, знайомилися з природою краю завдяки енциклопедичним знанням Михайла Підгайного, відвідували археологічний музей під відкритим небом «Ольвія», побачили три з семи чудес України – Актовський каньйон на Миколаївщині, найбільший біосферний заповідник «Асканія-Нова» та найбільшу у Європі Олешківську пустелю. На ювілейному ж заході присутні відправились у незвичайну подорож. Владислава Дяченко – наш вірний друг, частий гість клубу, заступник директора Херсонського художнього музею ім. О. О. Шовкуненка, провела віртуальну екскурсію музеєм «Дари Карліса Добрайса», ознайомивши усіх з картинами латвійського художника, які він нещодавно передав у подарунок музею.

Сьогодні Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара зазнає деяких змін у своїй діяльності. Все більше вона перетворюється у дозвіллєвий центр, місце збору за інтересами мешканців міста. Про це свідчить вірш-зізнання Любові Великих:

Що для мене Гончарівка?
Що для мене Гончарівка?
Що для поля вітер вільний,
Що для юнака мандрівка,
Що для лісу спів пташиний,
З переспівами дзвінкими,
Що для друзів гарна зустріч
З розмовами гомінкими…
Одним реченням не скажеш,
Але що я чітко знаю:
Це те місце у Херсоні,
Де душа моя співає!

Особливої святковості засіданню додали музичні привітання від чарівних Віталіни Волкової та Катерини Нєщєретової.

Наприкінці заходу присутні подякували музі Кліо за ту радість, що вона нам дарує, за її уроки мужності і добра. А вона закликала присутніх не зупинятися на досягнутому:

«Хожденье по векам и эрам
Нам можно продолжать и продолжать.
Нам знанья по истории лишь в помощь,
Так что учтите, надо поднажать.
Скажу я вам одно, ребята,
Простите если повторюсь,
Историю читайте увлеченно,
Иначе я обижусь, рассержусь.
Стремились провести мы этот вечер
С большою пользою для вас.
Мои друзья все постарались,
Вы не судите строго нас.
А под конец мы крикнем «Браво»
Давайте вместе-ка «Ура».
Истории великой – слава!
Истории – ура, ура, ура!».