Книгознавець і бібліограф Степан Іванович Пономарьов

«Я книгу паче хліба і солі приємлю».
С.І. Пономарьов

15 серпня 2023 року виповнюється 195 років від дня народження українського філолога та бібліографа Пономарьова Степана Івановича.

Коло наукових інтересів вченого було надзвичайно широким. Про це свідчить його бібліографічна спадщина і, насамперед, "Хронологический список сочинений, изданий и переводов С. И. Пономарева, составленный им самим", уміщений незадовго до його смерті у збірнику Відділення російської мови та словесності імператорської Академії наук за 1913 р. Список нараховує десятки бібліографічних праць, присвячених різним темам, галузям знань та персоналіям. Значення творчого доробку вченого тим важливіше, що створювався він у період, коли Україна була колонією Російської імперії, коли національна мова, література і культура пригнічувалися царизмом, про що можуть свідчити хоча б сумнозвісні Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876). У таких умовах зароджувалася і формувалася бібліографічна спадщина Степана Івановича Пономарьова.

Характеризуючи його бібліографічні роботи, можна з певністю говорити, що деякі теми він досліджував першим. До С. І. Пономарьова ніхто з українських чи російських бібліографів не звертався до бібліографічного релігієзнавства, а він у 1861 р. підготував працю бібліографічного змісту "Разбор сочинения преосвященного Филарета Черниговского "Обзор русской духовной литературы". Це була, по суті, велика рецензія бібліографа (майже 60 сторінок без додатків) на роботу Чернігівського архієпископа Філарета. Роздуми Степана Івановича: "Бібліограф повинен більше всього дбати про те, щоб у вищій мірі бути точним, щоб не ввести читача в оману. В бібліографії точність - перше достоїнство", - якими він поділився у своїй публікації, що була оприлюднена в "Духовном вестнике", стали основою його подальшої наукової творчості.

З нагоди 100-річчя від дня народження та 30-річчя від дня смерті Київського митрополита, вченого-релігієзнавця Євгенія Болховітінова (1767-1837) С. Пономарьов 1867 р. на сторінках "Трудов Киевской Духовной Академии" публікує велику роботу бібліографічного характеру "Материалы для биографии митрополита Евгения". Після висвітлення основних віх життєвого та творчого шляху одного з видатних церковних діячів першої половини ХІХ ст. бібліограф подає хронологічний список його творів з 1788 по 1847 рр. Перу С. Пономарьова належать й інші праці, присвячені церковним діячам, проте вершиною його бібліографічного релігієзнавства стала робота "Иерусалим и Палестина в русской литературе, науке, живописи и переводах: материалы для библиографии", що була результатом поїздки бібліографа в 1872 р. по святих місцях.

Аналізуючи праці С. Пономарьова релігієзнавчого характеру, які відзначаються високою бібліографічною культурою, приходимо до розуміння того, що вони не втратили своєї актуальності й сьогодні, і можуть бути цінними довідковими посібниками, адже містять величезну кількість бібліографічних посилань та статистичних даних.

Вчений, який більшу частину свого творчого життя провів в Україні, добре відчував корені рідної землі, виростав і спілкувався в оточенні її кращих представників. Один з них - відомий вчений-природознавець, ректор Київського університету Св. Володимира М. Максимович. Зміст першої з багаточисленних публікацій про Михайла Олександровича "Біографічний та історико-літературний нарис" свідчить про те, що бібліографічна спадщина вченого подана тут вперше і досить повно. І після смерті М. Максимовича науковець неодноразово звертався до бібліографування його життєвого та творчого шляху, використовуючи різноманітні видання, передусім, київську періодику. Серед імен відомих вітчизняних діячів науки і, зокрема, журналістики С. Пономарьов бачив шевченкознавця, редактора "Киевской старины" Ф. Лебединцева. Біографія і творча діяльність цього науковця розкриті вперше і найповніше. Не міг не помітити вчений і свого славетного земляка, історика та бібліографа О. Лазаревського. Бібліографічна стаття, опублікована в річницю його смерті - свідчення поваги до особи вченого. Такою ж повнотою позначене листування С. Пономарьова з письменником і відомим вченим М. Костомаровим, де чимало бібліографічних джерел про творчу спадщину історика. Не поступається в значимості і бібліографічна замітка про українського лексикографа та етнографа М. Левченка.

Значним був внесок С. Пономарьова й у розвиток краєзнавчої бібліографії. Так, він автор біобібліографічного покажчика "Земляки. Достопамятные уроженцы земли Черниговской" (1898). Це перша стаття із незакінченого ним бібліографічного словника українських письменників, які народилися на Чернігівщині, Полтавщині, Київщині, Волині та Поділлі. До його підготовки автор приступив у 50-60-ті рр. позаминулого століття. Крім уже названої праці, його внеском у її становлення і подальший розвиток стали ряд бібліографічних покажчиків, у тому числі й про Дніпро та Київ (збірник "Киев в русской поэзии". - К., 1898). Список праць книгознавця можна подовжити: "Материалы для словаря псевдонимов" (1881), "Наши писательницы" (1891), які були надруковані під псевдонімом С. Железняк.

Варто зазначити, що дослідницька робота Степана Івановича не вичерпувалась бібліографічною сферою. Він співпрацював із газетою "Киевлянин", журналами "Отечественные записки", "Киевская старина". Саме в останньому й надрукував "Вісім листів Шевченка до різних осіб" (1888). Новаторською справою С. Пономарьова стало започаткування літературних календарів у виданнях О. Суворіна.

Бібліограф і книгознавець С. Пономарьов залишив нам багату спадщину. Звичайно, роботи, які були ним створені, пізніше багато разів переглядалися, рецензувалися, навіть критикувалися, проте багато праць вченого стали першоджерелами для майбутніх нових досконалих робіт вітчизняних вчених про ту чи іншу цікаву постать. Свою велику й цінну бібліотеку Степан Іванович передав Конотопському земству.

Більше про С.І. Пономарьова  можна дізнатися, звернувшись до документів із фондів ХОУНБГ:

1. Абдуллаєва Н. Визначний бібліограф, літературознавець та книголюб С. Пономарьов / Н. Абдуллаєва // Бібліотечна планета. - 2014. - № 1. - С. 28-30.
2. Авдєєнко В. «Я книгу паче хліба і солі приємлю» / В. Авдєєнко, Ж. Іванова // Пам’ять століть. - 2000. - № 3. - С. 149-153.
3. Геращенко М. Життя та діяльність Михайла Максимовича в бібліографічному доробку Степана Пономарьова / М. Геращенко, Н. Стронська // Вісник Книжкової палати. - 2011. – № 2. - С. 45-47.
4. Іванова Ж. Бібліограф С. І. Пономарьов (1828-1913) / Ж. Іванова, В. Іванов, В. Авдєєнко // Бібліотечний вісник. - 2003. - № 4. - С. 52-56.
5. Коцирій Л. Бібліографічна діяльність С. І. Пономарьова в галузі релігієзнавства / Л. Коцирій // Бібліотечний вісник. - 1999. - № 3. - С. 18-21.
6. Коцирій Л. Бібліографічні видання С. І. Пономарьова // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін. - К. : НБУВ, 1998. - Вип. 5. - С. 280-285.
7. Коцирій Л. Сторінки творчої спадщини Степана Івановича Пономарьова : до 170-річчя від дня народження / Л. Коцирій // Вісник Книжкової палати. - 1998. - № 2. - С. 37-39 - Бібліогр. у кінці ст.
8. Пономарьов Степан Іванович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. - 1941 р. : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. - Київ, 2017. - С. 359-360.
9. Стронська Н. Особливості методики бібліографування С. І. Пономарьова // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін. - К. : НБУВ, 2011. - Вип. 32. - С. 407-411.
10. Стронська Н. Степан Пономарьов: бібліограф, книгознавець, дослідник, новатор / Наталія Стронська // Вісник Книжкової палати. - 2010. - № 9. - С. 36-38.
11. Шендеровський В. Видатний бібліограф другої половини XIX століття / В. Шендеровський // Пам’ять століть. - 2007. - № 4-5. - С. 141-145.