Коломацькі чолобитні – спроба відновлення державності України (1723 р.)
300 років тому козацька старшина відправила Коломацькі чолобитні, у яких попросила царя дотримуватися прав козацтва та дозволити обрати повноправного гетьмана.
Коломацькі чолобитні (Коломацькі петиції 1723 р.) – два звернення козацької старшини до російського імператора Петра I, укладені влітку 1723 р. у військовому таборі під м. Коломаком. У Коломацьких чолобитних козацька старшина вимагала відновлення державних прав України, ліквідації Малоросійської колегії та дозволу обрати нового гетьмана України.
Заходи російського уряду протягом 1708-1722 рр. свідчили про підготовку до широкомасштабного наступу на українську державність. Проте зовнішні обставини змусили пригальмувати процес ліквідації козацької держави, і владу гетьмана було відновлено на короткий період. Загальний напрям російської політики щодо України залишався незмінним: перетворити її на звичайну провінцію Російської імперії.
З грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715) дізнаємося: «Відомо стало Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники та різні полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд, не сповіщаючи тебе, підданого Нашого... Отож Ми, клопочучись про наших підданих з малоросійського народу, наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину й сотників самим не обирати й не затверджувати. Коли ж у якомусь полку вільним буде місце полкової старшини чи сотника, полковнику належить збирати раду й радитися з полковою старшиною та сотниками; і на тій раді зі згоди всіх вибрати на той уряд людей двох-трьох заслужених і вірних(...), писати про те тобі та їх самих до тебе надсилати. Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний тогоуряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, непорочну вірність, того одного своїм універсалом од себе на той уряд призначати й на вірність Нашій Царській Величності приводити за звичаєм перед стольником Федором Протасьєвим, що живе при тобі... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати й призначити інших, вірних і гідних того уряду людей, способом, оголошеним вище». Читати далі.
