Марко Пилипович Орзіх – видатний мислитель-правознавець, учений-конституціоналіст

Марко Пилипович Орзіх – видатний мислитель-правознавець, учений-конституціоналіст

«Це людина, яка завдяки природній сміливості
змогла побороти «радянську машину» і
винести на ціннісний рівень індивідуальність,
через яку уможливлюється нормальний розвиток людства».
Юрій Констанкевич

Марко Пилипович Орзіх народився 26 жовтня 1925 року в м. Одесі.

Після закінчення школи юний одесит, як зізнавався він, «не відрізнявся особливо в мріях своїх - хотів бути тільки льотчиком». І тому, коли дізнався, що в місті відкривається спецшкола Військово-повітряних сил, пішов туди продовжувати освіту. Хоча батьки й не раділи вибору сина: «людина, найзахопливішим заняттям якого було читання енциклопедії Брокгауза і Ефрона, на їхню думку, явно заслуговувала кращої долі, ніж мотатися в небесах, щомиті до того ж ризикуючи життям. Але вмовляння на Марка не подіяли: дух часу вже вкотре за історію людства святкував перемогу над розсудливістю. Втім, доля так чи інакше наздогнала б юнака зловісним ранком 22 червня. Не був би льотчиком, так став би піхотинцем, танкістом, артилеристом – усе одно смертельний ризик неминучий. Але судилося все-таки бути ближче до неба ...» ( А. Галяс).

Так вийшло, що евакуювати спецшколу ВПС не вдалося, і курсанти вибиралися з оточеного міста як могли. Марк із матір'ю (батько вже знаходився в частинах, які обороняли Одесу) встигли морем упливти одним із останніх рейсів. В евакуації жорстка реальність (треба було заробляти на хліб насущний) на якийсь час притупила мрію про польоти. Довелося працювати вантажником, кіномеханіком, токарем на військовому заводі. Похоронка на батька наповнила юнацьке серце болем. Домігшись від дирекції військового заводу скасування своєї броні, Марк Орзіх отримав направлення до військового училища: спершу в кулеметне, а потім – у Серпухівське авіаційне.

Час навчання в училищі згадується як найважчий. Робочий день тривав по 12-14 годин, адже курс навчання потрібно було пройти втричі швидше, ніж у мирний час. Але ось довгоочікуваний випуск, і з кінця 1943 М. Орзіх воював у штурмовому авіаполку на Другому Прибалтійському фронті, Червонопрапорному гвардійському полку штурмової авіації у складі військ Першого Білоруського фронту. Брав участь у бойових діях у складі штурмових авіаційних полків, учасник розгрому берлінської групи німецьких військ та взяття Берліну. Брав участь у визволенні Польщі, Німеччини.

Після війни проходив військову службу в Німеччині. Марку Пилиповичу, як і сотням тисяч ровесників, хотілося вчитися. Йому пропонували вступати у військово-політичне училище, але він відмовився. Лікарі визнали його непридатним до служби в штурмовій авіації і він повернувся додому.

Пропрацювавши деякий час і закінчивши вечірню школу, Марк раптом виявив у собі бажання стати юристом.

У 1954 р. М. П. Орзіх закінчив Одеський державний університет. Працював у прокуратурі, міліції, мав звання полковника міліції. З 1955 р. за сумісництвом викладає в Юридичному інституті, а з 1968 р. він – старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри. Одночасно обіймав посади заступника декана факультету, декана факультету університету та з часу заснування Одеської юридичної академії (1997 р.) проректора з міжнародних зв’язків.

Зі спогадів Марка Пилиповича: «Після закінчення університету і нетривалої роботи в міській прокуратурі я протягом майже двох десятків років був офіцером міліції, дослужився до звання полковника, отримав великий досвід юридичної роботи і навчився багато чому, що характерно для міліцейського життя. Але головне було попереду…».

Коло наукових інтересів Марка Пилиповича – теорія права, політологія, державне управління та місцеве самоврядування, конституційне право. Започаткував власну наукову школу людського виміру права. Автор понад 500 публікацій, у тому числі понад 10 монографій, 2 науково-технічних досягнення.

Марк Орзіх – автор-виконавець і експерт проектів Конституцій СРСР і УРСР (1977 і 1978 роки) і Конституції України 1996 року. Виконував обов'язки експерта від України в Європейському суді з прав людини і офіційного представника України у Венеціанській комісії. 24 серпня 1991 року, у день проголошення незалежності України, Марк Пилипович був у Верховній Раді, став свідком цього історичного моменту. Для нього як для професійного юриста це означало ще й те, що тепер потрібно створювати нову правову систему.

Не залишає поза увагою Марко Пилипович і громадське життя країни. Він – радник Комітету з правової політики Верховної Ради України, експерт Конституційного Суду України, член Науково-консультативних рад Вищого адміністративного суду та Вищого господарського суду України. Член правління і експерт Фонду місцевого самоврядування при Президентові України, радник одеського міського голови, віце-президент Фонду сприяння розвитку культури народів Причорномор'я, заступник голови та юридичний консультант Асоціації культурної українсько-китайської співдружності тощо.

Його доповіді з юридичної та політичної проблематики лунали у всесвітньо відомих центрах науки, освіти, міжнародної співпраці Азербайджану, Італії, Канади, Німеччини, Росії, США, Франції, Угорщини, Японії. На Установчих зборах юридичної громадськості країни обраний членом першого складу Президії Академії правових наук України та академіком-секретарем фахового відділення, був одним з академіків-засновників Української муніципальної академії, обраний дійсним членом Української академії політичних наук.

Педагогічна і наукова діяльність Марка Пилиповича тісно пов’язується з Одеським державним університетом та Одеською юридичною академією із часу її заснування. Значну увагу вчений приділяє вихованню молодих науковців. Під його керівництвом захистили й підготували до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук багато аспірантів і здобувачів. Важливо зауважити, що фаховий педагог навчав шляхетності, прищеплював духовну культуру юриста, виконував виховну функцію. «Педагог від Бога», – так можна сказати про вченого.

Понад п'ятдесят років надійним і турботливим другом, радником і помічником у житті і діяльності Марка Пилиповича була дружина Галина Федорівна. Їхня дружня сім'я виховала двох дочок – Вікторію та Валерію (кандидат юридичних наук), онука Юрія (кандидат юридичних наук) – висококваліфікованих юристів-практиків, а також онуку Олександру (магістр права), які прагнуть бути гідними послідовниками вченого.

М. П. Орзіх нагороджений 34 державними нагородами, а в 2004 році Американський біографічний інститут визнав одесита Людиною року. Марк Орзіх є засновником наукової школи в сфері права, а його крилатий вислів «Хороша теорія – найпрактичніша річ на світі» став настановою для багатьох сучасних вчених. Академік залишив після себе понад 1000 наукових публікацій, у тому числі понад 50 монографій і два науково-технічні дослідження. Щорічно проводиться Всеукраїнський конкурс «Людський вимір права» присвячений вшануванню пам’яті Марка Пилиповича Орзіха.

М. П. Орзіх помер 1 серпня 2016 року на 91 році життя.

Марко Пилипович – вчений високої порядності, чесності, принциповості, мужності й волі. Його постійно оточували молоді юристи, яким він ніколи не відмовляв у допомозі. Активна життєва позиція, талант науковця, глибока порядність, відповідальність за доручену справу, доброта і доброзичливість – це лише деякі риси, що характеризували М. П. Орзіха.

У фондах Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара є праці вченого та література про нього:

1. Орзих М. Ф. Личность и право / М. Ф. Орзих. – М. : Юрид. лит., 1975. – 111 c.
2. Основи правознавства: навч. посiб./ М.О. Баймуратов; ред. С.В. Ківалов, ред. М.П. Орзіх. – К. : Знання, 2000. – 358 c.
3. Орзіх М. Доктрина в діяльності Конституційного Суду України / М. Орзіх // Вісник Конституційного Суду України. – 2011. – № 4/5. – С. 57-63.
4. Орзіх М. Конституційна модернізація та реформування: методологія співвідношення та науково-прикладне значення / М. Орзіх // Право України. – 2012. – № 8. – С. 43-49.
5. Орзіх М. Інноваційна реконструкція адміністративно-територіального устрою України / М. Орзіх // Право України. – 2005. – № 7. – С. 11-15
6. Орзіх М. Президентська республіка – різновид республіканської форми правління/ М. Орзіх // Право України. – 2009. – № 10. – С. 72-77.
7. Орзіх М. Доктрина в діяльності Конституційного Суду України / М. Орзіх // Вісник Конституційного Суду України. – 2011. – № 4/5. – С. 57-63.
8. Орзих М. Судебная защита права собственности: публичный императив и частный интерес / М. Орзих // Юридичний вісник. – 2005. – № 2. – С. 81-85.
9. Орзих М. Человеческое измерение права: доктриальная ретроспектива и современная постановка проблемы / М. Орзих // Юридичний вісник. – 2005. – № 3. – С. 53-61.
10. Воротнюк Г. Вездесущий Орзих / Г. Воротнюк // Голос Украины. – 2000. – 21 ноября. – С. 2.
11. Ківалов С. В. Ювілей професора Марка Пилиповича Орзіха / С. Ківалов // Право України. – 2010. – № 10. – С. 263-267.
12.  Орзіх Марк Пилипович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. – К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. – Т. 4: Н-П. – С.323.