Неврлі М.

Найстарший україніст Словаччини: до 105-річчя Мікулаша Неврлія

15 листопада 2021 року виповнюється 105-років від дня народження чеського, словацького і українського літературознавця, критика, бібліографа, україніста Миколи Неврлі (Мікулаш Неврлі). Доктора славістики з 1950 р., іноземного члена Національної академії наук України з 2003 р.

У роки сталінського терору Микола став свідком голоду й арештів. Його родина, боячись переслідувань, звернулася до Чехословацького посольства в Москві й отримала дозвіл покинути країну.

У 1945 році Неврлий закінчив Карловий університет. Коли німецька війська прийшли на територію України, долучився до оунівських похідних груп, брав участь у празькому повстанні проти німців.

Після війни громадському діячеві вдалося приховати від комуністичного режиму деякі резонансні факти біографії і спокійно зайнятися науковою роботою.

Під час «відлиги» часто їздив до УРСР, де спілкувався з українськими радянськими літераторами, зокрема Володимиром Сосюрою і Миколою Бажаном.

Працював у Науково-дослідному педагогічному інституті, а з 1963 – в Літературознавчому інституту Словацької академії наук у Братиславі. Був упорядником видання творів Богдана Ігоря Антонича «Перстені молодости», Дмитра Фальківського «Ранені дні», Євгена Маланюка «Земна Мадонна», Олега Ольжича «Цитаделя духа». До цих видань написав передмови, коментарі, спогади, зробив фотоілюстрації.

Більшість його праць зосереджені навколо Франка та Шевченка, а також авторів двадцятих років XX століття. Окремі твори і статті присвятив Лесі Українці, Григорію Сковороді, сучасній українській літературі.

Франківська тематика стала провідною в його науковій діяльності. Так з’явилася найвизначніша монографія «Ivan Franko – ukrajinsky basnik-revolucionar», яка вийшла друком у Празі 1925 року.

Кілька праць присвятив життю і творчості Тараса Шевченка. Окремими книгами вийшли «Безсмертний Шевченко» та «T. H. Ševčenko, revolučný básnik Ukrajiny» словацькою.

Чесько-українські та словацько-українські літературні зв’язки висвітлюються в дослідженнях Неврлого «Зденєк Неєдли та Україна», «Словацька україніка. Бібліографія (1945-1964)», «Українсько-іншослов’янські зв’язки», «Деякі спільні і відмінні риси українського і словацького романтизму».

В особі Миколи Неврлого (Мікулаша Неврлі) Україна має давнього й доброго друга, українська література – невтомного і продуктивного дослідника, а європейська славістична наука – компетентного співучасника.

Більше про М. Неврлія  можна дізнатися, звернувшись до документів із фондів ХОУНБГ:

1. Дзюба І. Микола Неврлий як згусток болю за долю України / І. Дзюба // Літературна України. - 2015. - № 46(3 груд.). - С. 3.
2. Дзюба І. Наш великий друг Мікулаш Неврлі / І. Дзюба // Слово і час. - 2016. - № 11. - С. 34-37. - Бібліогр. наприкінці ст.
3. Мушинка М. Круглі ювілеї Івана Франка та Миколи Неврлого / М. Мушинка // Слово і час. - 2016. - № 11. - С. 38-45. - Бібліогр. наприкінці ст.
4. Мушинка М. Пам'яті Миколи Неврлого / М. Мушинка // Слово і час. - 2019. - № 10. - С. 126-127.
5. Мушинка М. Патріарх словацької та чеської україністики / М. Мушинка // Дзвін. - 2017. - N 11. - С. 203-207.
6. Мушинка М. Рік Івана Франка та 100-річчя дослідника його творчості - Миколи Неврлого / М. Мушинка // Літературна Україна. - 2016. - № 8(3 берез.). - С. 7.
7. Пасемко І. Здобутки академіка Миколи Неврлого / І. Пасемко // Дзвін. - 2010. - № 1. - С. 150-151.
8. Роман М. Академіку Миколі Неврлому - 100 років / М. Роман // Літературна Україна. - 2016. - № 44(17 листоп.). - С. 4
9. У засвіти відійшов видатний україніст Микола Неврлий // Літературна Україна. - 2019. – № 31/32(31 серп. - С. 3.