Микола Прокопович Василенко – правознавець, історик, державний і громадський діяч

Микола Прокопович Василенко – правознавець, історик, державний і громадський діяч

«… українське право слід вивчати не стільки
в контексті розвитку загальноросійського права,
як це робили попередні дослідники,
скільки як таке, що має свій самостійний
інтерес для правника, історика, соціолога…»
М. П. Василенко

Микола Прокопович Василенко народився 14 лютого 1866 р. у сім’ї чиновника, нащадка козацького роду, на Глухівщині (зараз – селище Червоне Сумської області). Батько, Прокіп Іванович, закінчив Глухівське земське училище, працював писарем у Глухівському повітовому суді, потім був приставом у селищі Есмань, надавав правову допомогу односельчанам. Батьки виховували у своїх дітях доброзичливість, інтелігентність, прищеплювали почуття любові до свого народу.

До навчання М. П. Василенка готував домашній вчитель. Середню освіту отримав у Глухівській прогімназії (1875-1882 рр.) та Полтавській гімназії, яку закінчив у 1885 р. У 1890 р. закінчив історико-філологічний факультет Дерптського університету, отримавши звання кандидата російської історії. Переїхавши до Києва, прослухав лекції В. Антоновича та М. Владимирського-Буданова у Київському університеті.

У 1893 р. розпочинає педагогічну діяльність у середніх навчальних закладах Києва: викладає історію та російську мову у приватній жіночій гімназії, у Київській Фундуклеївській гімназії та в Кадетському корпусі.
Був членом культурно-просвітницького товариства «Стара громада», співредактором журналу «Киевская старина», співредактором Архіву давніх актів.

У київський період життя Миколи Прокоповича виходять друком його перші наукові праці (оригінальні статті на різні історичні теми та рецензії на роботи інших дослідників). На рубежі двох століть він бере участь у підготовці «Енциклопедичного словника» Брокгауза і Ефрона, до якого готує низку статей : «Пугачёвщина», «Поземельная община в России», «Литовско-русское государство», «Малороссия», «Уния и униатская церковь в пределах Польши и России».  Микола Прокопович Василенко активно поринає в громадське життя. Він стає членом Історичного товариства Нестора Літописця, входить до складу багатьох громадсько-політичних і просвітницьких гуртків (Стара громада, Київське товариство грамотності, Комісія народних читань при Київському товаристві лікарів).

У 1903-1905 рр. – чиновник Київського губернського попечительства про народну тверезість і службовець Київського губернського статистичного комітету. Після виходу у відставку (1905 р.) повністю перейшов до наукової та редакторської праці. Був редактором газети «Киевские отклики» (1905-1907 рр.). За нелегальний збір коштів на допомогу робітникам Києва й Петербурга, підтримку повстання саперів 1905 р. у Києві, зв’язки із революційними діячами, публікацію в «Киевских откликах» статей «антидержавного» змісту М.  Василенка засуджено до одного року тюремного ув’язнення, яке він відбув у «Крестах» у Петербурзі.

Під час перебування у в’язниці вивчав право та екстерном склав іспити за програмою юридичного факультету Новоросійського університету (Одеса).

У 1910 р. – склав іспити на ступінь магістра історії при Київському університеті. З 1908 р. очолював Українське наукове товариство в Києві, був редактором його «Записок». З 1911 р. – дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Можливості  наукової  діяльності  для  М. П. Василенка  були  дуже  обмежені. Хоч він був затверджений на посаді приват-доцента Київського університету (1912 р.), але його не було допущено до читання лекцій, як «одного з представників  українського  сепаратизму», і він втратив приват-доцентуру. Довелося зайнятися адвокатурою (спочатку в окрузі Одеської  Судової  Палати, а згодом у Києві)  та  різною  іншою  працею для  заробітку.

 Практикуючи як адвокат, Микола Прокопович Василенко продовжує активну громадську діяльність. Він є автором багатьох наукових та публіцистичних праць, здебільшого з історії України та історії права. У 1916 р. вийшла друком його фундаментальна монографія «Очерки по истории Западной Руси и Украины», що охоплювала період від Люблінської унії (1569 р.) до російсько-українського договору (1654 р.). А ще раніше найбільший резонанс викликало його дослідження «К истории малорусской историографии и малорусского общественного строя» (1894 р.) – одне з перших у національній історіографічній науці. Маючи історичну та юридичну освіту, Микола Прокопович Василенко ще в той час, коли українське право майже всуціль розглядалося як різновид польського чи російського, почав досліджувати самобутні пам’ятки правової культури українського народу, аналізувати історію його державності.

Щойно  революція  1917  року  відкрила  Василенкові шлях  до  професури  й  широкої  наукової  діяльності, його призначають куратором Київської шкільної округи й товаришем міністра освіти Тимчасового уряду Росії, а у квітні-жовтні 1918 р. – міністром освіти і мистецтв України, заступником голови уряду Скоропадського. На цій посаді він сприяв відродженню і розвитку науки, культури й освіти в Україні: брав участь у заснуванні бібліотек, архівів, музеїв, галерей, університетів; активно впроваджував українську мову в школах України.

Залишивши 18 жовтня 1918 р. посаду міністра, вчений повертається до викладацької та наукової діяльності. За рекомендацією конкурсної комісії університету Св. Володимира цього ж року його обирають екстраординарним професором кафедри історії західно-руського та українського права. Він викладає в Київському комерційному інституті та багатьох інших закладах.

Микола Василенко – один з ініціаторів створення Української академії наук. Завдяки його зусиллям 14 листопада 1918 р. було ухвалено Закон про заснування Української академії наук, у 1920 р. його було обрано академіком УАН. Згодом він виконував обов’язки президента УАН.

У липні 1920 р. М. П. Василенко стає академіком Української академії наук кафедри історії західно-руського і українського права. Там очолює Комісію зі складання біографічного словника діячів України (до 1923 р.), Комісію з вивчення західно-руського і українського права.

Комісія для виучування історії західно-руського і українського права ВУАН – науковий центр з дослідження історії права на території України, що існував у 1919-30 роках у рамках Соціально-економічного відділу Всеукраїнської академії наук. З 1920 року і до кінця її існування головою Комісії був академік Микола Василенко. Комісія об'єднала у своєму складі групу істориків права старшого дореволюційного покоління і молодих науковців.

Крім цього, М. П Василенко брав активну участь в роботі Товариства працівників (до 1926 р.), Історичного товариства Нестора Літописця, входив до складу Архівної ради, Археологічної комісії, Всеукраїнського археологічного комітету, Комісії краєзнавства, Комісії з видання пам’яток письменства, мови та історії. 18 липня 1921 р. Миколу Прокоповича Василенка обирають президентом Всеукраїнської Академії Наук. Але вже на початку 1922 р. через непорозуміння з керівництвом Народного комісаріату освіти, у підпорядкуванні якого перебувала ВУАН, він з власної ініціативи залишає президентську посаду.

У вересні 1923 р. Миколу Прокоповича заарештовують за безпідставним звинуваченням в участі у контрреволюційній організації. У квітні 1924 р. відбувся суд, який виніс вирок – 10 років ув’язнення. Згодом його було амністовано, проте здоров’я вченого було підірване.

Микола Василенко – один із родоначальників української історико-правничої науки. Його науковий доробок – майже 500 наукових та публіцистичних праць – присвячено історії держави і права, історії України, дослідженню оригінальних пам’яток правової культури українського народу. Микола Василенко все своє життя активно виступав за державну незалежність України.

Микола Прокопович помер у Києві 3 жовтня 1935 р. після тяжкої і тривалої хвороби, похований на Лук’янівському кладовищі.

У фондах Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара зберігаються його твори, видані на початку XX століття та перевидані у наш час. Пропонуємо ознайомитися з творчим доробком М. П. Василенка, а також літературою про його життя та творчість.

Праці : 

Василенко М. Правне положення Чернігівщини за польської доби (1618-1648 рр.) / М. Василенко. – С. 290-300. // Чернігів і Пiвнічне Лівобережжя : огляди, розвiдки, матерiяли / Пiд ред., Ред. Грушевський М. ; Укр.акад.наук, історична секцiя. - К. : ДВУ, 1928. - 531 c. - (Записки Українського наукового товариства в Києві ; Т. XXIII). - Прижит. та заборон. вид. На авантит. служб. напис:" В закрытый фонд."

Василенко Н. Кремінецький ліцей і університет Св. Володимира. Історико-юридична довідка / Н. Василенко. – С. 151-199. // Академія наук України. Записки соціально-економічного відділу / АН України ; за голов. редагуванням голови від. акад. Н. П. Василенка. - К. : Друк. Укр. Акад. наук, 1923 - Т. 1 : (1923). - 1923. - CVI, 346.

Василенко Н. П. О. М. Бодянскій и его заслуги для изученія Малороссіи / Н. П. Василенко. – С.273-275. // Исторический вестник : ист.-лит. журн. / изд.-ред. С. Н. Шубинский, изд. А. С. Суворин . - СПб. : Тип. А. С. Суворина, 1880 - 1915. - 1904, т. 97, июль. - 25-й год. - СПб. : Тип. А. С. Суворина, 1904. - [382] с. : ил., 1 вкл. портр.

Василенко Н. П. Крестьянский вопрос в юго-западном и северо-западном крае при Николае I и введение инвентарей / Н. П. Василенко. – С. 94-109. // Великая реформа: рус. о-во и крестьян. вопрос в прошлом и настоящем / Ист. ком. учеб. отд. О.Р.Т.З.; ред.: А. К. Дживелегова, С. П. Мельгунова, В. И. Пичета. - М. : Изд. Т-ва И. Д. Сытина, 1911 - Т. 4 : юбил. изд. - 1911. - 279 с.

Василенко Н. П. Очерки по истории Западной Руси и Украины / Н. П. Василенко // Русская история в очерках и статьях [Текст] / сост. при участии проф. и преп. под ред. М. В. Довнар-Запольского. - М. : Моск. учеб. кн. изд-во : Типо-литогр. И. Люндорф, 1909 - 1916. - Т. 3. Приложение. - Киев : Изд. кн. маг. Н. Я. Оглоблина, 1916 (Тип. т-ва И. Н. Кушнерев и К°). - 589 с.

Василенко М. П. Вибрані твори : у 3 т. / М. П. Василенко ; упоряд. І. Б. Усенко (кер. кол.) та ін.; Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - К. : Юрид. думка, 2006 - Т. 1 : Історичні праці / переднє сл. Ю. С. Шемшученко, вступ. нарис І. Б. Усенко. - 2006. - 608 с., [8] с. ілюстр. : портр. - Бібліогр. в підрядк. прим.

Василенко М. П. Вибрані твори : у 3 т. / М. П. Василенко ; упоряд. І. Б. Усенко (кер. кол.) та ін.; Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - К. : Юрид. думка : Академперiодика, [200-] - Т. 2 : Юридичні праці / вступ. сл. І. Б. Усенко, відп. ред. Ю. С. Шемшученко, І. Б. Усенко. - 2006. - 560 с. : портр. - Бібліогр. в підрядк. прим.

Василенко М. П. Вибрані твори : у 3 т. / М. П. Василенко ; упоряд.: І. Б. Усенко (кер. кол.) та ін.; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - К. : Юрид. думка : Академперiодика, 2006 - . - До 90-річчя НАН України. - Т. 3 : Спогади. Щоденники. Листування / вступ. сл. І. Б. Усенко, відп. ред. Ю. С. Шемшученко, І. Б. Усенко. - 2008. - 720 с. : портр.

Література про життя та діяльність:

1.  Бабий Б. М. Очерк развития правовых исследований в Украинской ССР 1919-1984 гг. / Б. М. Бабий. - К. : Наук. думка, 1984. – С. 20, 25, 33.
2. Дзира Я. І. Як загубили президентів (Про президентів АН УРСР Левицького О.І. та Василенка М. П.) / Я, І. Дзира, Л. Д. Кістерська, Л. В. Матвєєва // Радянська освіта. – 1989. – 3 листоп. – С. 3.
3. Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності / О. В. Даниленко, Л. В. Іваницька, А. П. Коцур [та ін.]; за ред.: А. П. Коцура, Н. В. Терес ; Київ. нац. ун-т ім.Т. Шевченка. - К. : Книги - XXI, 2007. - 463 с.
4. Історик і правознавець, один із засновників Української академії наук - М. Василенко // Право України. - 2010. - № 8. - С. 203-205.
5. Матвеева Л. В. Президент Украинской академии наук Н. П. Василенко (1866-1935) / Л. В. Матвеева, Л. Д. Кистерская // Очерки истории естествознания и техники. – 1989. – Вып. 37. – К. : Наукова думка, 1989. – С.101-106.
6. Матвєєва Л. Втрата. Як загубили другого президента АН УРСР / Л. Матвєєва, Л. Кістерська // Наука і суспільство. – 1989. – № 8. – С. 18-23.
7. Матвєєва Л. В. Становлення Української академії наук (1918-1928 рр.) : до 90-річчя Національної академії наук України / Л. В. Матвєєва // Український історичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 4-26
8. Микола Прокопович Василенко : АН УРСР ; Ін-т держави і права ; вступ. ст. Ю. С. Шемшученка, І. Б. Усенка ; упорідн. В. В. Вороненко. - К. : Наук. думка, 1990. - 56 c. ; портр.
9. Нагребельний В. П. Видатний український історик і правознавець, організатор академічної науки, державний та громадський діяч : ювілейна сесія Загальних зборів Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка М. П. Василенка / В. П. Нагребельний // Вісник Національної Академії Наук України. - 2016. - № 4. - С. 11-18 : фотогр.
10. Пиріг Р. Проблеми національної ідентифікації правлячої еліти Української Держави 1918 року / Р. Пиріг // Краєзнавство. - 2013. - № 2. - С. 95-106 : фотогр.
11. Савенок Л. А. Діяльність академіка М. П. Василенка на чолі комісії з вивчення історії західноруського та українського права всеукраїнської академії наук (1920-і роки) / Л. А. Савенок. - С. 15-17. // Проблеми теорії та практики підготовки спеціалістів-юристів : зб. наук. пр. / М-во внутр. справ України, Херсон. ф-т Запоріз. юрид. ін-ту ; редкол.: О. Ю. Пащенко (голов. ред.) та ін. - Херсон : Айлант, 1998. - 94 с.
12. Солдатенко В. Ф. Проект "Україна", 1917-1920 рр. Постаті / В. Ф. Солдатенко ; передм. Д. В. Табачника. - Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. - 510, [1] с., [4] л. фот. : портр.
13. Українська педагогіка в персоналіях : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.: у 2 кн. / О. В. Сухомлинська, Н. Б. Антонець, Л. Д. Березівська та ін.; за ред. О. В. Сухомлинської. - К. : Либідь, 2005 - Кн. 2 : XX століття. - 2005. - 550 с. : портр.
14. Ульяновський В. І. Гетьман Павло Скоропадський і справа заснування Української академії наук : до 90-річчя Національної академії наук України / В. І. Ульяновський // Український історичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 26-38.
15. Усенко І. Б. Другий і третій президенти АН УРСР / І. Б. Усенко, В. В. Вороненко // Політика і час. – 1990. - № 14. – С. 78-83.
16. Шаров І. Ф. Вчені України: 100 видатних імен : енциклопедія / І. Ф. Шаров ; відп. ред. В. М. Вакулич. - К. : АртЕк, 2006. - 486 с. : ілюстр.