Мирослав Леонович Бутрин – дослідник творчості Івана Франка
11 квітня 2021 року виповнюється 95 років від дня народження Мирослава Леоновича Бутрина – українського книгознавця, літературознавця та бібліографа.
Тематична спрямованість його бібліографічних розвідок – від персоналій (І. Франко, М. Коцюбинський, М. Рильський, Ф. Максименко та ін.) до ґрунтовних публікацій, що висвітлювали процеси формування української бібліографії на сторінках періодичних видань Галичини, стосувалась української книготорговельної бібліографії. Публікуючись на сторінках українських періодичних видань, М. Л. Бутрин виступав і як літературознавець, і як критик, друкуючи статті, нариси, рецензії.
Творча спадщина Мирослава Леоновича Бутрина нараховує більш як 150 друкованих праць і статей із книгознавства, бібліографознавства, літературознавства. Він також був консультантом і рецензентом низки окремих бібліографічних праць. Чимало часу приділяв такій сфері діяльності, як надання довідково-бібліографічних консультацій. До послуг бібліографа зверталися й люди, які робили перші кроки на науковій стежці, і вчені, чиї імена вже були добре знаними.
М. Л. Бутрину належить галерея портретів-нарисів про українських бібліографів і класиків української літератури, відомих діячів науки та культури, біобібліографія яких стала вагомим внеском у розвиток бібліографії в Україні.
Завжди з особливою повагою та вдячністю Мирослав Леонович згадував свого наставника, заступника директора з наукової роботи, завідувача відділу рукописів і рідкісної книги НБ ЛДУ ім. І. Франка Федора Пилиповича Максименка, який мав великий вплив на формування світогляду майбутнього вченого. Віддаючи належну шану своєму вчителеві й керівнику, який підтримав бібліотечно-бібліографічну діяльність молодого дослідника, М. Л. Бутрин у 1983 р. опублікував бібліографічний покажчик праць Ф. П. Максименка.
У співавторстві з Ф. П. Максименком був складений покажчик «Історія міст і сіл Львівської області», переведений у спецфонд зі штампом «для службового користування». Багато років ним могло користуватися лише вузьке коло спеціалістів тільки тому, що до нього були внесені тематизми єпархій Греко-католицької церкви, а також «Історичні походи по Львову» І. Крип’якевича, тобто був порушений актуальний на той час принцип партійності бібліографії.
Найбільший літературознавчий та бібліографічний інтерес викликала в М. Л. Бутрина постать І. Я. Франка. Він вважав за життєву необхідність створення ґрунтовного анотованого бібліографічного науково-допоміжного покажчика про життя, діяльність і творчість І. Франка.
Велика кількість бібліографій, присвячених творчості І. Франка, дедалі ускладнювала роботу з ними й потребувала певного упорядкування. М. Л. Бутрин розпочинає роботу щодо систематизації цієї інформації, і як результат видає в 1977 р. покажчик «Бібліографія франківської бібліографії (1882-1975)», до якого увійшли різноманітні за характером, змістом, цільовим та читацьким призначенням бібліографічні матеріали: основні покажчики, списки, огляди, статті, видані окремо й опубліковані в книгах, збірниках і періодичних виданнях. Крім бібліографічних публікацій, безпосередньо присвячених І. Франкові, покажчик містить загальні, тематичні та персональні бібліографії, в яких бібліографія творів І. Франка і література про нього виділялась окремим розділом чи рубрикою.
Починаючи з 1977-го і до 1988 рр., у республіканському міжвідомчому науковому збірнику «Українське літературознавство» в рубриках «Публікації. Повідомлення. Бібліографія» та «Бібліографія» друкувалися матеріали до щорічної бібліографії «Франкознавство за... рік», у яких М. Бутрин подає огляд франкознавчої літератури (за 1977-1984, 1986 рр.). Покажчик складався з розділів «Твори І. Франка», «Критична література про І. Франка», «Іван Франко в художній літературі і мистецтві», «Хронікальні матеріали про І. Франка», «Літературно-меморіальний музей І. Франка у селі Івана Франка», «Література про життя і творчість І. Франка», «Література до 125-річчя від дня народження І. Франка», «Література до 130-річчя І. Франка», «Бібліографічні матеріали», «Бібліографічні покажчики». У кожному випуску покажчика друкувалися бібліографічні доповнення до видання попереднього року. Згодом М. Бутрин публікує дослідження «Стан і завдання сучасної франкознавчої бібліографії», «Франкознавство у Львівському університеті», покажчик «Волелюбне слово Каменяреве» та ін.
Вивчення наукових праць відомого українського вченого, бібліографа М. Л. Бутрина сприяє актуалізації його доробку, що може збагатити новими ідеями вітчизняну книгознавчу та бібліографічну науку. Розкрито роль і місце його біобібліографічних досліджень у науково-бібліографічній діяльності, висвітлено основні публікації вченого про українських бібліографів і класиків української літератури, відомих діячів науки та культури.
У Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара можна ознайомитися з такими працями вченого:
- Бутрин М. Л. Книжка про "Просвіту" / Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника : зб. наук. пр. / редкол. : Л. І. Крушельницька (вiдп. ред.) [та ін.]. – Л. : ЛНБ ім. В. Стефаника, 1996. – Вип. 5. – С. 167-171.
- Бутрин М. Типологічні особливості покажчиків змісту української періодики / Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін. – К. : НБУВ, 2000. – Вип. 3. – С. 218-222.
- Франкознавство у Львівському університеті : хронол. покажч. л-ри (1945-1981) / уклад.: М. Л. Бутрин, М. П Гордій, Г. М. Домбровська, наук. ред. І. І. Дорошенко. –Львів, 1984. – 125 с.
