Миротворці ООН – історія та сьогодення

Миротворці ООН – історія та сьогодення

 «…миротворчі сили – це загальна назва суб'єктів світової та регіональної політики,
діяльність яких спрямована на зміцнення миру і безпеки, ліквідацію або обмеження
міждержавних, міжетнічних, міжконфесійних та інших конфліктів і суперечностей,
на демілітаризацію суспільної свідомості»
В. Смолянюк

Сьогодні, 29 травня, відзначається Міжнародний день миротворців ООН.

Міжнародні миротворчі операції як явище міжнародної політики стали практикуватися після 1945 року – року створення Організації Об’єднаних Націй. З моменту заснування ООН було проведено 71 миротворчу операцію під егідою організації. Географія активних операцій переважно охоплює Африканський континент та Близький Схід. Втім, «блакитні шоломи» також досі залишаються у Косово, на Гаїті та у зоні кашмірського конфлікту між Індією та Пакистаном.

Загалом, за даними ООН, у цих місіях зараз бере участь понад 95 тисяч військових та поліцейських. При цьому більшість солдатів у миротворчих контингентах становлять представники Південної Азії. ООН сплачує близько однієї тисячі доларів за участь у місії, що робить залучення до них особливо вигідним для представників цієї частини земної кулі, де середній дохід на душу населення є відносно низьким. Ще у 2015 році, коли загальна кількість миротворчих сил ООН становила майже 106 тисяч осіб, їх планували збільшити більш, ніж на третину. Втім, за цей час, кількість «блакитних шоломів», навпаки, зменшилася.

Головні факти про діяльність миротворчих місій і роль України в них:

• дата, коли відзначають Міжнародний день миротворців ООН – 29 травня. Цей день було встановлено Резолюцією 57/129 Генеральної Асамблеї ООН від 11 грудня 2002 року. У 1948 році було ухвалено рішення дислокувати військових спостерігачів на Близькому Сході, які мали стежити за виконанням перемир’я після арабсько-ізраїльського конфлікту, коли було проголошено державу Ізраїль. І, як наслідок, 29 травня 1948 року було створено Організацію ООН з нагляду за перемир’ям (UNTSO);
• понад 2 мільйони миротворців із 125 держав пройшли службу в 71 операції. Нині 87 тисяч чоловіків та жінок виконують миротворчі місії по всьому світу;
• понад 4200 осіб загинули в миротворчих місіях з 1948 року;
• символом миротворців ООН є блакитний шолом, який носять учасники місій. У миротворчих місіях беруть участь як військові, поліція ООН, так і цивільні особи. Вперше офіцери поліції були дислоковані для виконання місії в операції ООН у Конго 1960 року. Нині 9 тисяч осіб із 90 країн світу захищають вразливі спільноти та сприяють створенню відповідальних, інклюзивних та ефективних служб поліції на міжнародному рівні;
• сьогодні понад 14 тисяч цивільних осіб проходять службу в миротворчих місіях ООН. Там вони виконують завдання з розмінування, посилення верховенства права, підтримання політичних та миротворчих процесів;
• основне завдання миротворців полягає в запобіганні конфліктам, захисті цивільних осіб та демократизації у світі. Тема прав людини теж є серед пріоритетів миротворчих місій. Мета останніх також полягає в розбудові державних інституцій, залученні жінок та молоді в ці процеси. Війни сучасності стали серйозним викликом для миротворців, з огляду на діяльність терористичних угруповань, роль дезінформації та вплив новітніх технологій, які стають у руках найманців зброєю масового насильства. У 1988 р. миротворці були удостоєні Нобелівської премії миру за важливий вклад у реалізацію одного з основних принципів ООН. З цієї нагоди Нобелівський комітет особливо підкреслив, що «своїми зусиллями миротворчі сили зробили великий внесок у досягнення однієї з фундаментальних цілей ООН. Сьогодні Організацію покликано відігравати центральну роль у світових справах, і їй надають більшої довіри»;
• окремим напрямком роботи миротворчих місій є розмінування. З 1997 року Служба ООН з протимінної діяльності допомагає мінімізувати загрозу вибухонебезпечних речовин на територіях, де тривають війни. Нині триває 21 операція зі знищення вибухових пристроїв для того, щоб захистити спільноти, які постраждали від бойових дій;
• Україна бере участь у миротворчих місіях ООН з 1992 року. Географія місій доволі різна: країни колишньої Югославії під час воєн 1990-х років, Африка, країни Близького Сходу. Найперша місія, де були українські військові, відбувалася в Боснії. Для цього було сформовано окремий 240-й батальйон миротворців. Як згадує очільник Генштабу ЗСУ у 1993-1996 роках, генерал-полковник Анатолій Лопата в матеріалі BBC News Україна, було сподівання, що українські миротворці сприятимуть встановленню миру на Балканах. Українським миротворцям вдалося вивезти цивільне населення з анклаву Жепа, який оточили сербські військові, що тоді прагнули масово знищити місцевих мусульман. На 50 автобусах, де водіями були серби, вдалося врятувати життя цих людей. Усього, за даними ООН, завдяки зусиллям українських миротворців наприкінці липня 1995 року вдалося вивезти 5000 боснійських мусульман;
• понад 45 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України виконували завдання в миротворчих місіях ООН у більш ніж 25 міжнародних операціях з підтримання миру й безпеки у 18 державах світу. Під час виконання завдань загинуло 58 українських військових.

У зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 07 березня 2022 року №114/2022, до України було відкликано національний контингент і національний персонал, які брали участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки з метою їхньої участі в захисті суверенітету та територіальної цілісності держави.  У цей час в операціях ООН за межами країни брали участь 308 громадян України, зокрема 250 військовослужбовців і 22 поліцейських. Останній миротворчий контингент був повернутий у травні 2022 року з Малі. Тоді в Україну повернулися шість вертольотів Мі-8 з екіпажами.

З перших днів російсько-української війни українські миротворці стали на захист своєї Батьківщини, їх досвід, набутий в чисельних міжнародних операціях, відіграв надзвичайно важливу роль у стриманні окупаційних військ. Багато тих, хто вижив у найгарячиших точках світу, загинули, захищаючи власну країну від російської окупації.

Так, серед загиблих 29 травня 2014 року на «Борту 16» був учасник миротворчої місії ООН у Косові Петро Безпалько. З квітня 2004 року по травень 2005 року він обіймав посаду патрулього Спеціального миротворчого підрозділу Міністерства внутрішніх справ України міжнародних поліцейських сил Місії ООН у справах Автономного Краю Косово (UNMIK). Під час виконання службових обов’язків у Косово дістав тяжку травму, після тривалого лікування повернувся до служби у спецпідрозділі МВС. Нагороджений медаллю ООН «На службі миру».

Бажання певної країни запросити до себе миротворчий контингент недостатньо. Рішення надіслати «блактині шоломи» має ухвалити Рада Безпеки ООН, у складі якої п'ять постійних членів, серед яких Росія та Китай, що мають право вето. Обговорення деталей та джерел фінансування місії при цьому розпочинається у Генеральній Асамблеї лише після згоди Радбезу. Бюджет місії наповнюється за певною формулою за рахунок внесків країн-учасниць ООН, а рішення надіслати своїх солдат до зони конфлікту кожна із держав ухвалює окремо. Теоретично можна узгодити відправлення «блакитних шоломів» у Генеральній Асамблеї ООН, але для цього потрібно, аби прохання надіслати контингент було попередньо заветовано Радою Безпеки. Втім, подібне траплялося лише двічі в історії миротворчих місій ООН.

Отже, Організація Об'єднаних Націй відіграє важливу роль у миротворчих зусиллях по всьому світу. Її миротворчі операції спрямовані на припинення збройних конфліктів, підтримання перемир'я, захист цивільного населення, забезпечення гуманітарної допомоги та постконфліктного відновлення. Участь у таких місіях має важливе значення для підтримання стабільності та забезпечення безпеки в зонах конфліктів.

Радимо почитати:

1. Акулов С. О. Міжнародні миротворчі операції як політичний інструмент врегулювання воєнно-політичних конфліктів. Політичний менеджмент. 2005. №2. С. 165-172.
2. Андріянова Н.М. Аналіз участі Збройних сил Республіки Польща в операціях із підтримання і безпеки до і після вступу в НАТО. Політикус. 2017. № 4. С. 101-106.
3. Брайлян Є. 29 травня – Міжнародний день миротворців ООН. https://armyinform.com.ua/2023/05/29/29-travnya-mizhnarodnyj-den-myrotvorcziv-oon/ (дата звернення 21.05.2024)
4. Бруз В. С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. Київ. 1995. 111 с.
5. Вісич Г.І. Правові засади застосування підрозділів Збройних Сил України в операціях з підтримання миру та безпеки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер. Право. 2016. № 38 т. 1. С. 138-141.
6. Воєнні аспекти міжнародного права. Київ. 2004. 240 с.
7. Волошин Н. Одна з перших і забутих миротворчих місій Збройних Сил України. https://armyinform.com.ua/2021/11/30/misiya-zsu/ (дата звернення 23.05.2024)
8. Голубов О. "Блакитні шоломи": що треба знати про миротворчі місії ООН. https://www.dw.com/uk/блакитні-шоломи-що-треба-знати-про-миротворчі-місії-оон/a-40406517 (дата звернення 23.05.2024)
9. Гречанінов В. Миротворчість. Нові підходи. Політика і час. 1998. №9. С. 14.
10.  Данилов В. Н. Настоящее и будущее миротворческих операций. Военная мысль.1998. №6. С. 7-10.
11.  Жукорська Я.М. Історія виникнення та становлення миротворчої діяльності ООН. Часопис Київського університету права. 2020. № 4. С. 423-428.
12.  Каменщиков А. А. Международный опыт гражданского миротворчества на постсоветском пространстве. Харьков. 2016. 90 с.
13.  Клименко О. П. Крізь вогонь і сльози = Throuqh the Fire and Tears: [альбом]. Київ. 2009. 315 с.
14.  Клюєв К. Г. Міжнародні миротворчі операції як політичний інструмент врегулювання військово-політичних конфліктів. Молодий вчений. 2016. № 10, ч. 1. С. 127-131.
15.  Ковальська В.В. Нормативно--правове регулювання діяльності спеціальних місій Європейського Союзу. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Юриспруденція. 2015. № 16, т .2. С. 126-129.
16.  Костенко Г. Миротворча стратегія ООН: історія та сучасність. Зовнішні справи. 2012. № 3. С. 36-39.
17.  Котелянець О. О. Актуальні питання розвитку міжнародної миротворчої діяльності України. Стратегічні пріоритети. 2012. № 2. С. 185-190.
18.  Крамар О. Блакитні шоломи в тумані. Український тиждень. 2015. № 8. С. 8-11.
19.  Красная А.Б. Авиация в миротворческих операциях II. Воєнная мысль. 1999. № 4. С. 30.
20.  Лоссовський І. Миротворчий досвід ООН і "план Б" урегулювання військово-політичного конфлікту на сході України. Зовнішні справи. 2016. № 1. С. 11-15.
21.  Миротворча місія на Донбасі: думки західних експертів. Національна безпека і оборона. 2019. № 1/2. С. 110-115.
22.  Миротворческие операции ООН. Справочные данные. Зарубежное военное обозрение, 1998. №2. С. 57-58.
23.  Миротворческие операции, парламенты и законодательство. М. 2004. 236 с.
24.  Міжнародне співробітництво, миротворча діяльність, контроль над озброєнням. Військо України. 2007. № 4. С. 51-62.
25.  Міжнародний день миротворців ООН: яка роль України в миротворчих місіях. https://visitukraine.today/uk/blog/1961/international-day-of-un-peacekeepers-what-is-ukraines-role-in-peacekeeping-missions (дата звернення 24.05.2024)
26.  Мухин В. Украина ищет свое место в мире. Независимое военное обозрение. 1999. №31. С.З.
27.  Нікітюк В.О. Миротворча діяльність у Європі: еволюція міжнародно-правових та інституціональних засад. Наука і оборона. 2008. № 3. С. 16-23.
28.  Палъчук M. Проблеми міжнародної безпеки і миротворчі операції. Військо України. 1998. № 3. С. 6-8.
29.  Панченко Л. «Архітектура» ООН у сфері миробудівництва. Підприємництво, господарство і право. 2011. № 6. С. 164-167.
30.  Плотников В. В. Применение военной силы в миротворческих операциях: проблемы эффективности. М. 2004. C. 130 - 144.
31.  Савченко О. Миротворці на своїй землі. Сільські новини. 2021. № 29(16 лип.).
32.  Цюрупа М. В. Миротворчі операції як міжнародно-правовий та воєнно-гуманітарний феномен. Київ. 2003. 78 с.

Підготувала: Т. Федько