Головна Новини "...Мой ум - аэроплан, ему неведом страх..": про конференцію "Давид Бурлюк і його сучасники" (01.11.2012)

"...Мой ум - аэроплан, ему неведом страх..": про конференцію "Давид Бурлюк і його сучасники" (01.11.2012)

08.11.2012 14:26

21 липня 2012 виповнилося 130 років з дня народження Давида Бурлюка. Для пересічного херсонця, небайдужого до літератури, поезії, краєзнавства ця дата не могла пройти непоміченою: Давид Бурлюк для Херсонщини - фігура знакова.
Саме тут, в селі Чорнянка Херсонської області, в будинку Бурлюків, на початку 1910 року виникло перше футуристичне поетичне угрупування «Гілея» (або кубофутуристи, «будетляни»), до якої увійшли брати Бурлюки - Володимир, Давид і Микола, Олена Гуро, Василь Каменський, Олексій Кручених, Бенідикт Лівшиць, Володимир Маяковський, Велімір Хлєбніков.
За словами Лівшиця, «...Чернянка оказывалась точкой пересечения координат, породивших то течение в русской поэзии и живописи, которое вошло в их историю под именем футуризма».
Доля Давида Бурлюка склалася так, що більшу частину свого життя він жив і працював у США, гордо носячи звання «Батька російського футуризму». Він залишив нащадкам велику творчу спадщину - картини, вірші, спогади, до кінця ще не вивчену. Багато фактів його біографії - маловідомі. Одним словом, тема «Бурлюк» - широке поле для наукових досліджень. І підтвердженням тому стала конференція «Давид Бурлюк і його сучасники», що пройшла 1 листопада в Херсонському обласному художньому музеї ім. О.О. Шовкуненка.
Не так часто доводиться бути присутнім на заходах, коли з цікавістю вислуховуєш доповіді всіх виступаючих від початку і до кінця. Але це був якраз той випадок. Конференція відкрилася виступом В. А. Ідаятова - президента українсько-російського благодійного фонду, історика, дослідника авангарду - «Формула успіху російсько-українського футуризму». Цікаві були доповіді: Дяченко С. А. «Коментарі до твору Давида Бурлюка «Морська повість»
Кузьменко І. В. «Сторінки з домашнього альбому. Невідомі твори Давида Бурлюка»
Абрамець О. Є. «Твори футуристів в літературному відділі Херсонського обласного краєзнавчого музею»
Дяченко В. В. «Японський період у творчості Давида Бурлюка»
З історією видавничої діяльності «гілейців», книгами Д. Д. Бурлюка, виданими в Америці, які нині зберігаються у фондах наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара та художнього музею, присутніх ознайомила О. В. Лянсберг. Її бібліографічний огляд "Книги Давида Бурлюка"можна переглянути тут.
Конференція завершилася цікавою екскурсією Л. М. Вольштейн «Російське мистецтво кінця XIX - початку XX ст. в зібранні музею» і літературно-мистецьким вечором. Як любив Бурлюк влаштовувати і проводити такі вечори! Він їх називав «грандіозари». Херсонці намагалися бути гідними пам'яті свого великого земляка.
Артисти камерного симфонічного оркестру «Гілея» виконали твори композиторів кінця XIX - початку XX ст. Звучали вірші Давида Бурлюка. А херсонська поетеса Надія Звягінцев здивувала слухачів блискучим експромтом, навіяним на неї «екзотичними» назвами книг «гілейців»:

Среди будетлянских блюд
есть блюдо с именем «Бурлюк»
Бурлит новейшим ароматом –
и слово распадается на атом:
из них и дохлая луна
и молоко от кобылиц доимых
делимых на копыта и хвосты,
которые лысеют на глазах
у градоженщин и наездниц
и у судей, дряхлеющих в судках.
Бурлит Бурлюк, едва бурдюк
с вином и рифмами открывши
Он на Парнасе не был лишним,
который рыкающим назван неспроста
как та дрожит серьга, что в ухе Бурлюка,
как убеждение, что ум – аэроплан
в весеннем контрагенстве муз,
когда-то приземлившийся в Гилее
что нам, херсонцам, оттого милее.

                                                        01.11.2011

Коментарі

Напишіть свій коментар

Календар подій

    12 3
4 5 6 7 8 910
1112 13 14 15 16 17
1819 20 21 22 2324
252627282930