«Навчи друга розмовляти українською…»
23 листопада 2013 року в Києві відбувся одноденний семінар-тренінг «Методичні та організаційні аспекти діяльності координаторів та викладачів проекту «Безкоштовні курси української мови» – «Навчи друга розмовляти українською» для представників майже з усіх міст України, де діють дані курси.
Нам, бібліотекарям ХОУНБ ім. О. Гончара, пощастило взяти участь у цьому заході в якості викладачів даних курсів. Не можна передати усіх позитивних емоцій і вражень, які ми отримали від участі у семінарі.
Анастасія Розлуцька, координатор проекту, виклала присутнім мету та завдання семінару. У вступному слові Олесь Доній звернув увагу на важливість справи, якою сьогодні займається багато волонтерів з більшості міст України і запевнив їх у своїй підтримці.
Далі ряд занять було присвячено саме методичним аспектам проведення даних курсів. Доповідачі, більшість з яких є викладачами Києво-Могилянської академії, звернули нашу увагу на якості, якими повинен володіти викладач української мови; на проблеми, з якими ми можемо зіштовхнутися під час викладання та шляхи їх подолання.
Велика увага була приділена психологічним аспектам вивчення мови: необхідності у завіренні, що все вдасться, налаштуванню учасників курсів на успіх тощо.
Нам, херсонцям, було дуже приємно все це слухати і розуміти, що багато з почутого ми вже активно застосовуємо у своїй практиці, а отже, рухаємося у правильному напрямку.
Наостанок Катерина Мельник – одна з викладачів курсів української мови у Києві, аспірантка Києво-Могилянської академії – подарувала усім викладачам чудові книжки з історії писемності та фразеології української мови. Не залишила без подарунків нас і координатор проекту Анастасія Розлуцька. Ми дуже вдячні їй за чудові щоденники, в яких будемо планувати нашу важливу діяльність.
Багато користі принесло нам знайомство з викладачами даних курсів з різних міст України. Вони розповіли про свої успіхи, проблеми, перспективи.
Так, волонтери, які проводять дані курси у місті Києві – це в основному викладачі Києво-Могилянської академії. У Києві вже працює кілька груп по 25 чоловік, і кількість охочих вивчати українську мову постійно зростає. Дві групи сформовано у Донецьку, де дані курси відкрилися минулого тижня. Російськомовний Севастополь теж має багато охочих до вивчення української. Там є і справжні патріоти – вчителі української мови та літератури, які все життя прищеплюють кримським школярам любов до української мови і які й стали волонтерами даного проекту. Незважаючи на те, що сьогодні в Луганську майже не чути української мови, охочі вивчати її знайшлися і там. Ще в минулому році за підтримки «Просвіти» у місті були створені такі курси, а сьогодні це місто активно бере участь у даному проекті, коли Дніпропетровськ і Миколаїв тільки стартують. У цих містах за його реалізацію взялася студентська молодь, з якою ми охоче поділилися своїми методичними доробками. У деяких містах створені окремі групи, в яких займаються держслужбовці, в інших – бібліотекарі. У цілому, за розповідями наших колег, вік і соціальний статус бажаючих знати українську мову – найрізноманітніший.
Як виявилося, нам, херсонцям, було чим поділитися зі своїми однодумцями у плані організації занять, а також нашими практиками у плані прищеплення любові до українського слова, сучасної української літератури. Єдина проблема, з якою ми зіштовхуємося у Херсоні – це пасивність жителів нашого міста, адже охочих вивчати українську мову у Херсоні дуже мало.
Друга частина семінару мала не менше приємних сюрпризів. Директор видавництва «Нора-Друк» Микола Кравченко надав ряд практичних рекомендацій з приводу того, що читати бажаючим вивчати українську мову, тексти яких сучасних письменників нам, як викладачам курсів, використовувати у ході підготовки та проведення занять. Серед його порад:
- твори А. Кокотюхи «Шлюбні ігрища жаб», «Темна вода», «Повзе змія», «Червоний», «Легенда про безголового» та деякі інші;
- твори О. Волкова «Лікарня на відлюдді», «Слід на воді», «Мертві квіти»;
- твори Є. Кононенко «Повії теж виходять заміж», «Імітація», «Книгарня Шок»;
- твори Ірен Роздобудько «Гра в пацьорки», «Гудзик», «Дві хвилини правди», «Зроби це ніжно».
Головне при цьому, як зазначив М. Кравченко, не забувати, що «жінки шукають в книжках емоції, а чоловіки – факти».
Наостанок Микола Кравченко запропонував нам свою допомогу в організації веб-конференцій з сучасними письменниками України, якою ми вже плануємо скористатися.
Наступний доповідач – відомий усім телеведучий Юрій Макаров – презентував нам лекцію «Інший Шевченко», наголосивши, що правильне сприйняття Шевченка – це значить правильне сприйняття культури, держави, себе.
І останній, надзвичайно цікавий виступ історика, викладача, заступника міністра освіти і науки 2008-2010 років Павла Полянського, називався «Ми та інші в історичних текстах». У даній доповіді вчений показав, чому герої однієї держави, наприклад, Б. Хмельницький в Україні, Чингісхан у монголо-татар, Петро І у росіян, є героями свої держави та антигероями в інших країнах. Головні думки доповідача зводилися до наступного:
- «ненавидіти чи шанувати? – спробувати зрозуміти»,
- «подолати стереотипи в історії»,
- «не можна сучасними морально-етичними цінностями оцінювати історичні події»,
- «визнавати, що герой одного народу може бути антигероєм іншого»,
- «треба зберігати свій пантеон героїв».
Якщо Ви бажаєте більш детально ознайомитися з даними думками, пропонуємо Вам звернутися до книги «Підручник з історії: проблеми толерантності» за ред. П. Полянського, Г. Касьянова, І. Гирич, який П. Полянський подарував нашій бібліотеці.
Даний захід нагадав нам необхідність знати свою мову, літературу, історію і надихнув на подальшу творчу активну працю.
Дякуємо Києву, який нас гостинно прийняв, Києво-Могилянській академії, одному з найкращих навчальних закладів в Україні, де нам вдалося провести один чудовий день у своєму житті, всім організаторам семінару, а також Олександру Базилєву, координатору даного проекту в нашому місті, який доручив нам таку важливу справу.
А всіх бажаючих запрошуємо до безкоштовного вивчення української мови та сучасної української літератури у клубі «Дивослово», що активно співпрацює з «Безкоштовними курсами української мови». Заняття проходять щосереди з 17:30 до 19:30 на базі відділу наукової інформації та бібліографії ХОУНБ ім. О. Гончара.
З повагою, Лілія Віжічаніна.
Коментарі
Можемо розглянути Вашу пропозицію. Збирайте охочих. Звертаєтеся - поговоримо!
З інформації про цей захід видно , що ви приїхали додому з повною валізою знань, рекомендації та ідей. Вивчення української мови на Україні, це дійсно гаряче питання.
З віком дехто починає розуміти, аби досягти мети повністю розкрити свої почуття співрозмовнику, аби тебе правильно зрозуміли, говорити потрібно воєю рідною мовою.
Якщо пітримуватиметься версія онлайн , то можна спробувати зібрати у себе в бібліотеці групу бажаючих приєднатися до вашого клубу "Дивослово" .
З повагою Світлана.