Осипа Заклинська: життя як давній перепис
13 березня 2024 р. відбулася чергова, але незвичайна зустріч проєкту «Вечори історії з Гончарівкою».
Чому ж вона незвичайна? Бо нею розпочався цикл лекцій «Мандрівка в минуле: захоплюючі дослідження з Іриною Садулою», що відбуватимуться в рамках проєкту «Вечори історії з Гончарівкою».
Наш захід було присвячено особистості Осипи Заклинської – вчительки, письменниці, громадської діячки, кулінарки. Народилася вона в Івано-Франківську 10 березня 1894 року, 130 років тому. Але ні в рідному місті, ні віддалік її не знають, бо імена видатних українців замовчувалися.
Пані Ірина розповіла, що у 2013 року вона побачила на полиці книгарні ошатну репринтну книгу «Нова кухня вітамінова» Осипи Заклинської. Зацікавило незвичне ім’я авторки й захотілося більше дізнатися про неї. Перевидання книги відбулося завдяки Оксані Антоновій-Хмарі. Зовсім випадково вона віднайшли стару книжечку. Видання було без перших сторінок, тому не знали імені авторки та назви книжки. Почалося найцікавіше, коли успішно віднайшлося втрачене. Аж в Румунії знайшли примірник, де була обкладинка книги. І ось київське видавництво «Богуславкнига» видає у дуже ошатному, подарунковому вигляді цю давню, забуту книгу. Таким чином, майже через 100 років повертається до українців ім’я Осипи Заклинської.
Ця жінка знала кілька іноземних мов, закінчила три університети, мала багато псевдонімів та криптонімів, навчалася на курсах у Відні, студіювала косметологію у Празі. У 1913 році Осипа вийшла заміж за Богдана Заклинського й разом із чоловіком вони вчителювали, ширили національно-просвітницькі ідеї по селах. Їх звільняли зі шкіл, понижували в посадах. Події 1916 року (наступ російських військ) змусили молоду жінку з двома маленькими дітьми тікати на захід, вона опинилася в таборі для біженців в Австрії. Тут Осипа Заклинська знайомиться з письменницею Катрею Гриневичевою та поеткою Марійкою Підгірянкою й працює з дітьми-сиротами як педагог.
Це приклад жінки незалежної, вольової, котра творила історію свого краю, країни та культури, і цим власне жила.
А ще вона авторка книг «Нова кухня вітамінова» (1928 р). та «Як добути красу і задержати молодість та здоровля»: косметичний порадник для плекання краси (1929).
Пані Ірина розповіла нам, що Осипа Заклинська у своїй кулінарній книзі не тільки подає переписи (рецепти) страв, але й дає поради, як запрошувати та зустрічати гостей, накривати стіл та ін. А ще кожен рецепт починається словами: «усі кажуть на це шніцель, але це чуже слово. Українською це січеники». Дуже багато стереотипів, що українська кухня це щось нецікаве, що це тільки борщ, вареники та сало. Але Осипа руйнує все це, бо ледь чи не в кожній страві присутній мигдаль чи мигдалеве борошно. Пані Ірина впевнена, що галицькі господині до 1939 року використовували цей горіх у кулінарії. У «Новій кухні вітаміновій» Осипа Заклинська зібрала 1002 рецепти. Це і різні види омлетів, і бабки, і підливи, і салатки, і квашенина, і конфітури, і борщі, і компоти. Є навіть рецепт бурякової кави та страви з ребарборуму.
Садула І. Осипа Заклинська. Життя – як давній перепис…
Дякуємо пані Ірині за цікаву та смачну зустріч!
А хто не був з нами, але дуже хотів, ділимося з вами відеозаписом.