Павло Йосипович Ярковський – відомий український бібліограф, книгознавець
У 2021 році виповнюється 240 років від дня народження Павла Йосиповича Ярковського.
Поляк за походженням, він усе своє життя присвятив бібліотеці Волинського (Кременецького), а згодом – імператорського Університету Св. Володимира.
Народився Павло Йосипович 1781 року в Краківському воєводстві, у тій частині, що належала до Галичини. Йому було доручено викладати в Кременецькому ліцеї курс загальної граматики та бібліографії (з 1 вересня 1809 р.). Причому до Павла Йосиповича вітчизняна наука ще не мала свого власного курсу з бібліографії, не була вона навіть окремою історичною дисципліною. Правда, П. Ярковський у своїх викладацьких планах називав свій курс лекцій не «бібліографія», а «бібліологія» та читав у той час, коли лише зароджувалась бібліографічна освіта в західноєвропейській практиці. Оскільки Павло Йосипович займався науковою роботою, що полягала в теоретичній та практичній розробці питань книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства, результати його досліджень знайшли відображення у таких працях: «O bibliografii i oniezb Ċdnych dla bibliotekarza wiadomo Ğciach tejĪe», «Elementarny kurs bibliografii dla uczniów Liceum Woáy Ĕskiego», «Plan systematycznego porządku dla uáoĪenia biblioteki Liceum WoáyĔskiego, z doáączeniem wzorów spisywania katalogu», «Historia biblioteki Liceum Woáy Ĕskiego». Усі ці праці були рукописними і частину з них на сьогодні втрачено.
План курсу бібліології П. Ярковського вперше опубліковано в 1936 р. Читаючи його, можна зробити висновок, що Павло Йосипович включав у термін «бібліологія» всі книгознавчі, бібліотекознавчі та бібліографознавчі питання. Причому була відсутня межа між суміжними галузями знань. Бібліографія ним трактувалася як сукупність знань про організацію та ведення бібліотек, до якої фактично включені питання з інших суміжних дисциплін – археографії, історії літератури, книготорговельної справи тощо.
Завдяки величезній кропіткій праці П. Ярковського, бібліотека Волинського ліцею сформувалася практично з нічого за рахунок дарувань та купівлі великих бібліотечних зібрань польських магнатів та шляхти, які підтримували створення нового осередку елітарної освіти. Після заснування бібліотеки Імператорського Університету Св. Володимира, основу якої склала бібліотека Волинського ліцею, він став першим її бібліотекарем.
На П. Ярковського лягли всі труднощі перевезення книгозбірні з Кременця до Києва, зберігання книжкового фонду в коморах на Печерську та Подолі. Крім виконання щоденних обов’язків бібліотекаря (обслуговування читачів, робота з каталогами тощо), він брав активну участь у поділі майна бібліотеки колишнього Віленського університету (1835 р.), отриманні фондів бібліотек колишніх василіанських монастирів (Канівського, Уманського, Лисянського) та розподілі непотрібних для університетської бібліотеки книг із цих зібрань між училищами Київського навчального округу. Був співавтором першої бібліотечної інструкції 1837 р., де регламентувалися основні аспекти роботи університетської бібліотеки: комплектування, ведення каталогів, обслуговування читачів. П. Ярковський запропонував карткову форму каталогів, обґрунтував необхідність мати в бібліотеці алфавітний, систематичний, предметний, топографічний каталоги,а також виступав за створення каталогів у відповідності до бібліографічних особливостей видань (каталогів рукописів, інкунабул, рідкісних та цінних видань); відстоював необхідність аналітичної обробки документів і склав власну бібліотечну класифікацію; брав участь у розробці правил утримання бібліотек гімназій та повітових училищ Київського навчального округу, розпочав роботу зі створення друкованого систематичного каталогу, ініціювавши складання так званих «цидулок» – бібліографічних записів на картках на кожну бібліотечну книгу з обов’язковою перевіркою наявності самої книги на полиці.
Павло Йосипович розробив і бібліографічний опис документів, що надійшли в бібліотеку університету. Це видно з опису книг, що надійшли до університетської бібліотеки, де література записувалася з «дипломатичною точністю», тобто робився детальний бібліографічний опис, за яким можна було ідентифікувати будь яку книгу. Крім того, у складі бібліотеки Імператорського Університету Св. Володимира певний час знаходився нумізматичний кабінет. Завідування цим кабінетом лягло на плечі П. Й. Ярковського. В 1835 р. університету було передано 173 екземпляри монет. Восени 1838 р. Рада Імператорського Університету Св. Володимира вирішила відокремити нумізматичний кабінет від бібліотеки і зробити його окремим самостійним учбово-допоміжним закладом. Але нумізматичний кабінет ще до 1852 р. залишався підпорядкованим бібліотекареві університету. На початок 1840 р. Ярковським було складено систематичний каталог на ці колекції.
П. Й. Ярковський заклав основи підручної бібліотеки при нумізматичному кабінеті. Він був видатним представником бібліотечної справи в Україні, який хоча і не реалізував свого наукового потенціалу в публікаціях, але залишив значний науковий спадок.
Більше про П.Й. Ярковського можна дізнатися, звернувшись до документів із фондів ХОУНБГ:
- Жулькова Л. П. Кременецкий библиограф / Л. П. Жулькова // Советская библиогафия. – 1981. – № 5. – С. 58-59.
- Ковальчук Г. І. Книгознавча концепція П. Й. Ярковського: (до джерел історії вітчизн. бібліогр. науки) / Г. І. Ковальчук // Наукові праці Національної бібілотеки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2000. – Вип. 3. – С. 167-175.
- Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії: дожовтневий період : [нариси] / І. І. Корнєйчик. – Харків, 1971. – С. 61-67.
- Мяскова Т. Є. Заснування та комплектування Бібліотеки Університету Св. Володимира (1834-1841) / Т. Є. Мяскова // Рукописна та книжкова спадщина України. – 1998. – Вип. 4. – C. 292-302.
- Розет Р. И. Лекционный курс П. О. Ярковского по библиографии / Р. И. Розет // Советская библиография. – 1956. – Вып. 42. – С. 56-60.
