Робота на бібліотечній ниві

Робота на бібліотечній ниві

Усе життя С.Маслова було пов'язане з бібліотеками – спочатку він був звичайним читачем, з роками став провідним бібліотекарем і бібліотекознавцем України. І тому зрозуміло, що коло його наукових зацікавлень охоплювало і бібліотечну справу в Україні. Крім того, він був одним із перших в Україні викладачем історії книги і бібліотек.

Вченому належить ряд праць, присвячених історії бібліотек України. Ще у 1912 р. С.Маслов опублікував свою статтю про бібліотеку відомого літературного, громадського і церковного діяча петровського часу та книголюба Стефана Яворського.

Широко користуючись архівними матеріалами, Сергій Іванович висвітлив історію виникнення бібліотеки Яворського, її формування і подальшу долю. Аналіз каталогів цієї бібліотеки (до речі, один складений самим Яворським, а другий – невідомо ким) дозволив авторові зробити висновок про склад книжкового зібрання, показати читацькі смаки та інтереси Яворського. У бібліотеці буди представлені книги церковного, історичного, юридичного, географічного характеру, збірники, енцикло­педії тощо. У додатках до статті вміщені матеріали, присвячені бібліотеці Яворського, також наведена "Элегия" книгам і заповіт, як зберігати фонди, де було звертання С.Яворського до книг, які він передав Ніжин­ському монастирю: "Ідіть, книжки, які я так часто тримав у своїх руках, ідіть, моя слава, світ і моя краса! Щасливої дороги, живіть тепер уми інших, їм даруйте свій нектар. Ви, книжки, скрашували моє життя. Ви були моїм багатством і славою. Ви – мій рай, моя любов, моя утіха...".

Ця праця не пройшла поза увагою критиків. Вони відмічали не тільки її наукову вартість, а й теплоту і щирість тону, яким вона напи­сана, прихильність автора до книги і книголюбів. У часописі "Україна" невідомий критик писав: "Знайомство з бібліотекою письменника має велике наукове значення, тому що дає нам можливість визначити літературні смаки як самого письменника, так і його середовища".

Ще одна стаття С.Маслова "Аптека для душі" присвячена першій публічній бібліотеці в Києві. Це була комерційна бібліотека. Відкрив її у 1843 р. П.Должиков. Свій кабінет (а пізніше і каталог цієї бібліотеки) він і назвав "Аптека для душі". Починаючи з 1845 р. П.Должиков публікував   різні   розвідки   про   кабінет,   списки   нових   надходжень, каталоги своєї бібліотеки. Основну частину книг у бібліотеці складала художня література, переважно російських і українських письменників. Крім того, тут були книги наукового змісту, релігійні, педагогічні, різні довідники, періодичні видання. На початку 60-х років "Аптека для душі" почала занепадати, а в 70-х роках, не витримавши конкуренції з іншими бібліотечними організаціями, непомітно зникла.

Пізніше С.Маслов більш детально дослідив діяльність П.Должикова. Проте, на жаль, вчений не встиг підготувати працю до друку, і вона залишилася в рукописі (близько 10 друк. арк.).

У згаданій вище роботі С.Маслова "Українська друкована книга XVI-XVIII ст," (К., 1925) зокрема йдеться про українські бібліотеки і про бібліофілів того часу. Тут С.Маслов згадує про Дмитра Ростовського, Феофана Прокоповича, Стефана Яворського та ін.

Як зазначалося у І главі, з 1926 р. і до кінця життя вчений найтісніше був зв'язаний з Державною публічною бібліотекою Академії наук України (колишньою Всенародною бібліотекою України, а тепер На­ціональною бібліотекою України їм. В.Вернадського), будучи постійним консультантом і тривалий час працюючи завідувачем відділу стародруків. Він брав активну участь у науковій роботі бібліотеки і як книгознавець, і як бібліотекознавець, котрий аналізував та пропагував різні напрями діяльності відділу, де він працював.

У статті "Всенародна бібліотека України та стародруки" С. Маслов характеризує колекції стародруків, що належали ВБУ і були сконцентровані не тільки у відділі стародруків при головній частині ВБУ, але знаходилися і в її філіях – у бібліотеках Київського університету, Духовної академії, Києво-Печерської лаври, Софійського собору та Михайлівського монастиря. Книжкові фонди відділу стародруків поступово сортувалися, систематизувалися, але каталогів на них ще не було. Вчений характеризує склад колекції стародруків: інкунабули (до 225 екземплярів), палеотипи, видання зарубіжних фірм тощо. Основними завданнями відділу, на думку автора, є організація його специфічного фонду, бібліографічна обробка, реставрація стародруків, робота, спрямована на поповнення фонду тощо.

У 1936 р. С. Маслов написав дві праці, в яких висвітлив окремі проблеми роботи відділу: створення бібліографічних посібників стародруків, кадрові питання, вимоги до приміщення і устаткування, де зберігаються стародруки тощо.

Інструктивний характер має цікава праця вченого "Визначення дублетів в ділянці стародруків" (К., 1936. – 16 а). В ній автор, виходячи з багаторічного досвіду роботи із стародруками, науково обґрунтував методику визначення специфічних особливостей дублетів стародрукованих видань, їх детального вивчення. Ця розробка була корисною не тільки для бібліотекарів, але й для працівників музеїв, архівів та інших установ. До речі, вона була перевидана у 1960 р. Науковою бібліотекою Львівського університету тисячним тиражем.

Ще одну благородну пристрасть С.Маслова хотілося б виділити: він був визначним бібліофілом. Усе своє життя, починаючи з гімназійних років, збирав власну унікальну бібліотеку, яка потім перетворилася на одне "з найзначніших приватних книжкових зібрань". За заповітом С.Маслова його рідні – син Юрій Сергійович і брат Василь Іванович – передали бібліотеку, до складу якої входило 13 165 видань, до Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського. Колекція була унікальною: близько 80 рукописів XVI-XVIII ст., до 100 стародруків, серед яких – твори українських письменників, цінні першодруки XVIII ст. К.Транквіліона-Ставровецького, І.Галятовського, Л.Барановича та інших, цінні першодруки XIX ст., комплекти періодичних видань, що вже давно стали бібліографічною рідкістю, багато видань перших десятиріч XX ст., які через різні політичні обставини збереглися частково; і серед них – майже тисяча плакатів, сотні листівок перших років радянської влади, карти, атласи, ноти, газети. В тематичному плані колекція теж виявилася дуже цінною: в ній превалюють видання з філології, історії України, культури, архівної справи, етнографії, книгознавства, бібліографії, бібліотечної справи тощо. Є також чимало творів художньої літератури різними мовами. На багатьох примірниках – дарчі написи С.Маслову від авторів. До речі, в НБУВ зберігаються примірники видань С.Маслова з його автографами. З методики та історії бібліографії та бібліотекознавства в колекцію ввійшли праці майже всіх видатних українських і російських бібліографів. Особливо повно підібрана загальна слов'яно-руська та історико-літературна бібліографія, а також посібники з бібліографії другого ступеня, покажчики змісту українських та російських журналів, книготорговельні, видавничі та бібліотечні каталоги, списки заборонених книг та ін. Привертає увагу численна бібліотечно-бібліографічна періодика і деякі видання з історії бібліотек, теорії та історії бібліографії і бібліографічного опису. На деяких   книгах  –  автографи   вчених, письменників,  діячів  науки і культури, бібліографічні замітки і довідки С.Маслова. Частина видань має дарчі написи. Окремі праці стосуються історії Київського університету ім. Т.Шевченка, Академії наук України та її Бібліотеки, з якими були пов'язані майже все життя і діяльність С.Маслова. Значне місце у колекції займають праці з питань книгодрукування і книгознавства. Дуже цікавий добір книгознавчої літератури. Тут ми знаходимо видання не тільки з теорії книгознавства, а й з таких питань, як друкарська техніка, паперове виробництво, поліграфічна промисловість, мистецтво книги, діяльність українських видавництв, економіка книжкової справи та історія книжкової торгівлі тощо. Є в бібліотеці також звіти і статути друкарень, учбові плани, програми поліграфічних та книготорговельних учбових закладів.

Ця колекція зберігається разом з іншими колекціями на 8 поверсі нового приміщення НБУВ. У генеральному каталозі вона відображена під шифром "Маслов, №...", в 10 ящичках. Рукописи з бібліотеки С.Маслова, деякі його власні рукописи зберігаються в Інституті рукопису НБУВ, кілька стародруків – у відділі стародруків. Невеличка збірка видань – у Державному музеї книги та друкарства України.

Заповідаючи свою прекрасну бібліотеку, С.Маслов вірив у те, що зібрані ним книги будуть живити своїм нектаром не одне покоління. Його колекція є доступною широким колам читачів, зокрема науковим працівникам, письменникам, художникам, аспірантам, студентам. Вона допомагає у роботі та навчанні і, безперечно, принесе користь ще багатьом поколінням дослідників.

* * *

Отже, розглянувши основні напрями науково-практичної діяльності С.Маслова – людини глибоко інтелігентної, високих професійних знань, широкої ерудиції, надзвичайної працьовитості, старанності, – можна з повним правом констатувати, що він зайняв почесне місце не тільки серед видатних літературознавців, а й серед книгознавців, бібліографів, бібліотекарів і поповнив сузір'я провідних вчених України першої половини XX стаття.