Прикметник. Правопис

План-конспект заняття з теми: «Деякі правила правопису прикметника»

Епіграф

Словом можна вбити і оживити,
поранити і вилікувати,
посіяти тривогу й безнадію,
розсіяти сумнів і засмутити,
викликати посмішку і сльозу,
надихнути на працю.
                                      В. Сухомлинський.

І. Організаційний момент. Актуалізація роботи.

Прочитайте епіграф до сьогоднішнього заняття.

ІІ. Складання мовного портфоліо «Прикметника»:

Складіть портфоліо (презентацію) прикметника за такою схемою:

ІІІ. Відгадайте загадки, у яких використовуються прикметники:

Загадки:

1. Голуба хустина, жовтий клубок;
   По хустині качається, людям усміхається.
2. Золотий пішов, а срібний прийшов.
3. На долину, на поділ
   Ліг великий сивий віл.
   Надійде теля червоне –
   Геть того вола прогоне.
4. Серед двора-двора
   лежить червона сковорода.
   5.   У зеленім кожушку
         в костяній сорочечці.
        Я росту собі в ліску,
        Всім зірвати хочеться. 

IV. Правопис прикметників.

Не з прикметниками

Частка не пишеться р а з о м:

1. З прикметниками, якщо слово без не- не вживається: невсипущий, негайний, непохитний, недбалий, невблаганний.

2. З прикметниками, коли утворюються нові поняття, які можна замінити синонімами (близькими за значенням словами): небагатий (бідний), неважкий (легкий), негарний (поганий).

3. У складі префікса недо-, який означає дію у неповній мірі: недозрілий.

Частка не пишеться о к р е м о:

1. З прикметниками при протиставленні: не близький, а далекий; не радісний, а сумний.

2. З прикметниками, якщо вони мають пояснювальні слова з ні або далеко, зовсім, аж ніяк: нікому не відомий, ні до чого не здатний, далеко не приємний, зовсім не виконаний, аж ніяк не старий.

Подвоєння у прикметниках

Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживаються для того, щоб позначити:

- два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова;

- подовжені м’які приголосні звуки, що виникли між голосними у корені.

Подвоєння відбувається:

1. При збігові двох однакових приголосних:

- на межі префікса і кореня: беззубий, беззахисний;

- на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній;

2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний.

3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний.

4. У словах старанний (хоч старатися), притаманний, захланний.

Подвоєння не відбувається:

1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який

інший звук, крім -н: реформа – реформений, дерево – дерев’яний.

3. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, буквений, потомствений, морквяний, лебединий.

Порівняйте: Нездо'ланий – нездола'нний, неоці'нений – неоціне'нний, неприми'рений – непримире'нний.

Тренувальні вправи. Прочитайте речення. Знайдіть і поясніть у виділених словах орфограми.

І. 1. Згасає день, скінчилась денна [день] праця. (В.Сосюра.) 2. Сріблистий місяць тихо чарівне світло лив на сонну [сон] землю. (І.Франко.) 3. Ключ угорі журавлиний [журавель] рідною мовою кличе у невідомі краї. (М.Рильський.) 4. Тяжко ревнули широкими горлами чавунні [чавун] гармати. (О.Довженко.) 5. Студений [студити] вітер б'є в холодні [холод] вікна, і олов'яний [олово] важко дише став. (М.Рильський.) 6. Благословéнні мир і праця на цій оновленій [оновити] землі. (М.Рильський.) 7. Народ непоборен повік, нездолáнна повік його сила левина [лев]. (М.Рильський.) 8. Од слів простих незнана [знати] сила в липневу лине темноту. (В.Сосюра.) 9. Огні незлічéнні, мов стрічки огнéнні, до моря спускаються з міста. (Л. Українка.) 10. Ми тихо стояли, дивились, як ясно на темному морі незлічені світла сіяли. (Л. Українка.)

ІІ. Визначте, у яких словах подвоюються букви.

Бездога(н)ий, лави(н)ий, скаже(н)ий, освітле(н)ий, анте(н)ий, огне(н)ий, страше(н)ий, вогня(н)ий, олов'я(н)ий, щепле(н)ий, орли(н)ий, лату(н)ий, однозмі(н)ий, височе(н)ий, адресова(н)ий, електро(н)ий, незбагне(н)ий [якого не можна збагнути], реформе(н)ий, тьмя(н)ий, незнище(н)ий [неможливість знищити щось], умотивова(н)ий, ешело(н)ий, єди(н)ий.

ІІІ. Розкрийте дужки. Визначте, у яких словах подвоюється н.

1. Сірі султани пилюки, звихре(н)ої конем, осідали на скоше(н)ій стерні. (Г. Тютюнник.)                2. У серцях палає ю(н)ості вогонь. (Л.Дмитерко.) 3. Наш рідний край справді благослове(н)ий край. (Л. Українка.) 4. Зоря, і сад, і спів пташиний, і щастя сльози на очах. (В.Сосюра.) 5. Конопля(н)им чадом пахнуть береги. (Г. Тютюнник.) 6. В моєму серці стільки ще пісень, ще стільки слів несказа(н)их у серці. (В.Сосюра) 7. Історія – це святая святих народу, недоторка(н)а для злодійських рук. (О.Довженко.)

ІV. Робота з текстом. Вставити пропущені прикметники.

Тихий … ранок. Світає. Дрімає  … берег моря. Таємниче перешіптуються піщинки. Спокійно  котяться …  … хвилі. Може, несуть вони новину з дна …? Може, розповідають свої …  сни, як саме море? Небо віддає блакиттю. Стає воно … і … , ніби оксамит.  Хмаринки, як …  зайченята, непомітно зникають.  … вітерець проноситься над морем. Настає … … ранок.  Ранок на морі (літній, зачарований, теплий, морський, таємний, світлий, прозорий, пухнастий, лагідний, прекрасний).

V. Підсумки уроку.

VI. Домашнє завдання. Вивчити правила. Доробити завдання. Перекласти текст українською мовою. Порівняйте правопис нн у російській та українській мовах.
            1. Разве не прекрасна каждая травинка, наполненная пахучим соком? (К. Паустовський.)

            2. В конце января, овеянные первой оттепелью, хорошо пахнут вишневые сады. (М.Шолохов.)

            3. Море все в живых белых пятнах, словно бесчисленные стаи птиц опускались на его синюю равнину. (Максим Горький.)

            4. Он видел небо, голубое, бездонное. (Б.Полевой.)

            5. Возле леса, на горе, дремал с закрытыми ставнями старый деревянный дом. (М.Гоголь).

Творче завдання: