Головна Новини Роман Г. Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський» - сімейна хроніка життя українського панства ХVІІІ ст.

Роман Г. Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський» - сімейна хроніка життя українського панства ХVІІІ ст.

27.03.2024 16:58

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) вважається батьком української  художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.

Народився він у дворянській родині біля Харкова у слободі Основа. У сім’ї шанували рідну мову, історію та культуру. Влаштовували літературні вечори, на яких звучали твори українських митців. А ще в маєтку був аматорський театр, у якому Григорій часто грав комічні ролі. Змалку любив розглядати картини в художній галереї дому, тут було зібрано чимало полотен талановитих художників, серед яких зберігався портрет поетеси Марусі Чурай.

З 1827 року почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 році. У 1840 році Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843 року, похований у Харкові.

Знаменитий роман «Пан Халявський» – сімейна хроніка життя українського панства ХVІІІ століття,  було написано за по­радою російського письменника В. Жуковського, який в 1837 році проїздив через Харків та привітав тут Г. Квітку. Він заохочував письменника брати сюжети для творів з навколишнього життя. Пізніше В. Жуковський передав Квітці через графа В. Паніна доручення – описати старовинний побут українців, їхні заняття і все, що того стосується. Це збіглося з планами самого Г. Квітки-Основ'яненка описати життя на Україні з кінця XVIII ст.

Отже, «Пан Халявський» – це історично-побутовий роман. Автор подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту українських поміщиків кінця XVIII - початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема виховання дітей, є детальний опис пригощання полковника-благодійника, ставлення до жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків. Ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту. Г. Квітки-Основ'яненко викриває такі характерні для поміщиків риси характеру як лінощі, зосередженість лише на власній ситості, жадібність тощо. Читати далі.

03.05.2024
 
290 років від часу заснування Нової Січі, останньої Запорізької Січі (1734)
01.05.2024
 
Невпинно дбаємо про інформаційний імунітет херсонців
29.04.2024
 
29 квітня – День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї
27.04.2024
 
Презентація книги Анастасії Шевченко «Рід Гошкевичів у соціокультурному житті України: «нова сімейна історія»»
27.04.2024
 
Незвичайні порівняння в поетичних творах: зустріч учасників проєкту «Мовно-поетичні лелітки»
26.04.2024
 
Антифейкова гра «Нота Єнота»: розвінчуємо фейки про Чорнобильську катастрофу
25.04.2024
 
Нариси з історії культури Європи. Неймовірний художник Станіслав Віткевич
22.04.2024
 
23 квітня – Всесвітній день книги й авторського права
18.04.2024
 
Фортеця ТЯГИНЬ – форпост європейської історії українського півдня
18.04.2024
 
Сумцов М. Ф. – один із перших бібліографів етнографічної науки в Україні

Календар подій

   1 2 3 45
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031