Головна Новини Федір Сумцов – один із перших бібліографів етнографічної науки в Україні

Федір Сумцов – один із перших бібліографів етнографічної науки в Україні

18.04.2024 07:07

18 квітня 2024 року виповнюється 170 років від дня народження Миколи Федоровича Сумцова – відомого українського вченого, літературознавця, бібліографа, етнографа, фольклориста, публіциста та громадського діяча.

Він був одним із перших бібліографів етнографічної науки в Україні, однак бібліографічна діяльність ученого залишилася недостатньо дослідженою. Микола Федорович прагнув наблизити здобутки науки до читача, зробити їх доступними різним верствам населення. Автор численних бібліографічних оглядів, покажчиків, списків, рецензій, бібліографій у підрядкових примітках, він вважав, що вчений зобов'язаний не лише досліджувати, викладати, а й брати участь у бібліографічному забезпеченні певної проблеми науки, допомагати майбутнім дослідникам. М. Сумцов ініціював новий жанр – бібліографічні замітки, які використовували П. Кеппен, І. Срезневський, В. Бузескул, Д. Багалій. «Библиографические заметки» М. Сумцова, уміщені у місцевих газетах «Харьковские губернские ведомости», «Южный край», інформували читача про видання нових творів, збірників, періодичних видань. М. Сумцов очолив комісію професорів університету зі складання «Библиографических заметок». Через цензурні утиски 1905 р. історик уклав і видав «Записку о цензуре книг на малорусском языке».
Поступово від суто інформаційних оглядових форм він переходив до складання науково-допоміжних покажчиків. Перший бібліографічний покажчик «Колдуны, ведьмы и упыри» (1891) містив 408 записів джерел з теми. Бібліографії передує ґрунтовна передмова М. Сумцова, в якій він виклав історію питання, пояснив значення спеціальних бібліографічних покажчиків за окремими розділами етнографії для порівняльно-етнографічних досліджень. За рік у доповненні «Заговоры» (1892) він зауважував: «Мій покажчик («Колдуны…») був сприйнятий так прихільно, що я вирішив видати декілька інших покажчиків з окремих питань, і в подальшому створиться ціла система предметової бібліографії з фольклору». Покажчик містив 175 джерел, у тому числі 65 іноземними мовами. Це була перша бібліографія записів і досліджень замовлянь – рідкісного фольклорного жанру.
До перших галузевих біобібліографічних праць М. Сумцова належить покажчик «Діячі українського фольклору» (1910). Структурований у 17 розділах, він містить біографічні відомості та огляд праць 77 збирачів і дослідників усної народної творчості переважно ХІХ ст., зокрема майже 100 праць М. Сумцова з українського фольклору. У 1900 р. у «Сборнике Харьковского историко-филологического общества» було надруковане фундаментальне дослідження М. Сумцова «Леонардо да Винчи». Додаток до нього містив огляд джерел, що їх становили 86 записів іноземних видань, а також покажчик імен і предметів. Розширені біографічні відомості про авторів, знання праць французьких, італійських, німецьких дослідників в оригіналі, знайомство з манускриптами да Вінчі в коштовних виданнях – свідоцтво високого рівня освіченості та бібліографічної культури Сумцова-мистецтвознавця. У 1907 р. М. Сумцов надрукував популярну брошуру, присвячену Леонардо да Вінчі, українською мовою. Враховуючи, що доробок з бібліографії мистецтва на той час був порівняно невеликий, подією стало видання підготовленого М. Сумцовим анотованого бібліографічного огляду «Новости по истории украинского искусства» у двох випусках (1911, 1912). Огляд містив 105 досліджень про українське церковне зодчество, український стиль в архітектурі й іконографії початку ХІХ ст.

У бібліографіях, які уклав М. Сумцов, бібліографічний запис спрощений, хронологічно-алфавітний принцип розміщення матеріалу ретельно витримано. Обов'язковою частиною бібліографії був довідковий апарат, якому укладач приділяв особливу увагу. Незадоволений певними розвідками, безумовно, він мав на увазі й неповноту бібліографічних записів. Про важливе значення діяльності бібліографа свідчить той факт, що у 1909 р. на першому засіданні бібліографічної комісії при Науковому товаристві ім. Т. Шевченка у Львові М. Сумцова було обрано її почесним членом. Наприкінці 80-х рр. XIX ст. ім'я М. Сумцова було відоме далеко за межами Росії. Його вважали класиком світової етнографії. З ним листувалися майже всі видатні етнографи, фольклористи та славісти того часу. Ім'я М. Сумцова ввійшло до Міжнародного словника фольклористів, виданого в Парижі, а Празька академія наук першою обрала його своїм членом-кореспондентом. Науковцю належать також численні історико-біографічні нариси про вчених-харків'ян, які друкувалися в «Энциклопедическом словаре» Ф. Брокгауза та І. Єфрона. Восени 1907 р. М. Сумцов прочитав в університеті першу лекцію з української літератури рідною мовою, а 1917 р. перейшов на кафедру українського письменства. 1918 р. вийшла його праця «Слобожане. Історично-етнографічна розвідка», 1919 р. – «Хрестоматія по українській літературі для народних вчителів…». Цікава її подальша доля. Хрестоматія витримала чотири видання, над кожним з яких М. Сумцов продовжував працювати. Останнє (1920 р.) вийшло з унікальним додатком, що не мав аналогів у допоміжній бібліографії, – «Теми для студій над Шевченком». 150 тем з бібліографією розробив він для студентів Харківського інституту народної освіти, професором якого був. 
Микола Федорович залишив значний науковий спадок. Кількість друкованих праць ученого сягає 1500. Вони і сьогодні зберегли цінність та становлять основу для подальших досліджень у галузі етнографії й історії культури України і Слобожанщини.

Для більш детального вивчення діяльності М.Ф. Сумцова пропонуємо ознайомитися з такими джерелами:

  1. Березюк Н. Микола Федорович Сумцов – перший бібліограф етнографічної науки в Україні / Н. Березюк // Вісник Книжкової палати. – 2017. – № 2. – С. 40–44. – Бібліогр. наприкінці ст.
  2. Дзедзелівський Й. Невідомі моменти наукових зв’язків. Листи Миколи Сумцова до Ватрослава Ягича / Й. Дзедзелівський // Слово і час. – 1994. – № 4–5.
  3. Історики Харківського університету: біобібліогр. довід. (1905-2013 рр.) / уклад.: О. М. Богдашина [та ін.] ; відп. ред. С. І. Посохов. – Х. : Вид-во ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2013. – 283 с.
  4. Калинчук А. Шевченкознавчі дослідження Миколи Сумцова 1912-1916 рр. : до 95-ліття із дня смерті українського вченого Миколи Сумцова (1854-1922) / А. Калинчук // Слово і час. – 2017. – № 9. – С. 43–51. – Бібліогр. наприкінці ст.
  5. Кулик Н. Фундатор українознавства: від колиски до могили / Н. Кулик // Освіта України. – 2019. – № 18(6 трав.). – С. 14–15.
  6. Лещенко П. Я., Балака Т. Т. Листи М. Л. Кропивницького до М. Ф. Сумцова та його дружини / П. Я. Лещенко, Т. Т. Балака// Радянське літературознавство. – 1959. – № 5.
  7. Маланчук В. А. М. Ф. Сумцов як етнограф / В. А. Маланчук // Народна творчість та етнографія. – 1979. – № 2.
  8. Мороз О. Листи М. Сумцова та О. Шахматова / О. Мороз // Жовтень. – 1958. – № 3.
  9. Савченко Г. О. Академік Микола Сумцов – історик Харкова / Г. О. Савченко // Краєзнавство. – 1995. – № 1/4. – С. 39–41.
  10. Микола Федорович Сумцов (1854-1922): бібліографічний покажчик / уклад. Н. І. Полянська та ін. – К.: Рідний край, 1999. – 240 с.
  11. Шаповал Л. Микола Сумцов та його народознавчі студії / Л. Шаповал // Краєзнавство. – 2011. – № 2. – С. 191–197. – Бібліогр. наприкінці ст.
  12. Українська педагогіка в персоналіях : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.: у 2 кн. / О.В. Сухомлинська, Н.Б. Антонець, Л.Д. Березівська. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 1: X-XIX століття. – Бібліогр. у кінці ст. та в підрядк. прим. – 622 с.

Календар подій

    12 3
4 5 6 7 8 910
1112 13 14 15 16 17
1819 20 21 22 2324
252627282930