Свобода преси – гарантія усіх прав та свобод

Свобода преси – гарантія усіх прав та свобод

 «Насильство проти журналістів – це не просто звичайний злочин, оскільки
 воно спрямоване на підрив базового інституту демократії – вільної преси»
М. Гарасті

Щороку 3 травня світова спільнота відзначає Всесвітній день свободи преси, що слугує нагадуванням про важливість свободи слова для забезпечення демократії та захисту прав людини.

Ця дата була обрана в ознаменування Віндхукської декларації зі сприяння забезпеченню незалежності та плюралізму африканської преси, прийнятої 3 травня 1991 року на семінарі, організованому ЮНЕСКО та Організацією Об’єднаних Націй в Віндхук, Намібія.

У 1993 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 травня Всесвітнім днем свободи преси (рішення 48/432 від 20 грудня). Дане рішення стало результатом роботи Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка в резолюції 1991 року про «Сприяння забезпеченню свободи преси у світі» визнала, що вільна, плюралістична та незалежна преса є необхідним компонентом будь-якого демократичного суспільства. Генеральна конференція передала Генеральній Асамблеї виражене державами-членами ЮНЕСКО побажання оголосити 3 травня «Міжнародним днем свободи преси».

Всесвітній день свободи преси є щорічним нагадуванням міжнародній спільноті про те, що свобода преси і свобода вираження поглядів є основними правами, закріпленими в Загальній декларації прав людини. Ми повинні захищати ці права, оскільки вони являють собою основу демократії і мають реальний вплив на життя людей в усьому світі.

Необхідно віддати належне тій вирішальній ролі, що відіграють засоби масової інформації у справі розвитку демократії й ефективного державного управління. Точне, коректне та професійне інформування про те, що трапилося, найчастіше є для суспільства єдиним шляхом боротьби з корупцією, зловживанням владою, антисемітизмом, міжнародними конфліктами та численними негативними явищами світового масштабу.

Свято спрямоване на вшанування принципів свободи преси, оцінку стану свободи преси у всьому світі, захист медіа від атак на їх незалежність, а також вшанування пам’яті журналістів, які загинули, виконуючи свій професійний обов’язок.

На рівні ЮНЕСКО в цей день відбуваються конференції, на яких обговорюються глобальні проблеми щодо незалежності преси та визначаються шляхи їх вирішення. Щороку такі конференції  проходять в різних містах світу.

До Всесвітнього дня свободи преси організацією «Репортери без кордонів» публікується щорічний індекс незалежності ЗМІ в різних країнах, а ЮНЕСКО вручає Всесвітню премію імені Гільєрмо Кано. Ця премія названа на честь колумбійського редактора газети, якого було вбито в 1986 році через його професійну діяльність.

В Україні, як і в інших країнах, громадські організації й журналісти проводять заходи, спрямовані на привертання уваги громадськості та влади до проблем свободи преси.

Цікава, але небезпечна діяльність журналістів є головною темою багатьох літературних і кінематографічних творів. Тому в цей день можна прочитати цікаві книги, наприклад, Михайла Сороки «Журналісти на війні. Документальні дослідження, хронікальний літопис, аналітика», «77 днів лютого. Україна між двома символічними датами російської ідеолог ії війни», упорядниця Марічка Паплаускайте, «Фієста» Ернеста Хемінгуея або «Сенсація» Артура Хейлі, а також переглянути такі фільми, як «Газета» чи «Добраніч, і нехай щастить».

Цікаві факти про історію та сучасність свята:

• 1766 Шведський парламент прийняв Закон про свободу преси, який визнано першим в світі законом для підтримки свободи друку й інформації.
• 1941 За участі Елеонори Рузвельт в США засновано Freedom House – організацію, яка займається, зокрема, дослідженнями незалежності преси у всьому світі.
• 1985 Чотирма журналістами у Франції засновано організацію «Репортери без кордонів». Наразі вона є однією з провідних міжнародних неурядових організацій, які займаються захистом вільної інформації.
• 1992 В незалежній Україні прийнято закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу)», та закон «Про інформацію».
• 1993 20 грудня Рішенням Генасамблеї ООН 3 травня проголошено Всесвітнім днем свободи преси.
• 2000 17 вересня  Вбивство в Україні журналіста Георгія Гонгадзе. На жаль, це був не останній випадок – загалом в нашій країні за часів незалежності загинуло близько 70 журналістів.

У рамках Всесвітнього дня свободи преси проводиться щорічна церемонія вручення нагороди ЮНЕСКО зі свободи преси імені Гільермо Кано, яка відзначає осіб, організації або установи, які зробили значний внесок у захист і сприяння свободі преси.

У низці країн у цей день проводяться семінари, конференції та круглі столи, які сприяють підвищенню обізнаності громадян з питань свободи преси та прав журналістів.

Згідно з доповідями «Репортерів без кордонів», свобода преси за останні роки під загрозою в багатьох країнах, що робить Всесвітній день свободи преси актуальнішим, ніж будь-коли.

Інститут масової інформації 26 квітня опублікував черговий перелік медіа, відомий як Білий список. До нього увійшли онлайн-медіа, які організація оцінює як прозорі та відповідальні:

• Суспільне мовлення
• Радіо Свобода
• «Українська правда»
• «Бабель»
• Громадське
• «Тексти»
• ZN.ua
• «Еспресо»
• «Слово і діло»
• «Український тиждень»
• Громадське радіо

«За результатами аналізу, рівень дотримання професійних стандартів на ресурсах, які ввійшли до Білого списку, в середньому становить близько 96%. У центральній стрічці новин на цих сайтах не виявлено джинси (хоча траплялися матеріали з неналежним маркуванням), мови ворожнечі, сексизму та фейків», – пишуть дослідники.

Інститут масової інформації уточнює, що рейтинг укладають за підсумками двоетапного глибинного моніторингу онлайн-медіа, який організація здійснює раз на півріччя.

«До переліку доєдналися п’ять нових медіа: Радіо Свобода, «Тексти», Громадське радіо, «Український тиждень» та «Слово і діло», – йдеться в публікації.

Коментуючи видання, які втратили свої місця в списку, інститут масової інформації, зокрема, розкритикувало рекламу азартних ігор.

Отже, Всесвітній день свободи преси – знак визнання та захисту прав журналістики, свято, яке має особливе значення для демократії і розвитку громадянського суспільства. Всесвітній день свободи преси є символом боротьби за право громадян на інформацію, а також за право журналістів на безпеку та свободу виконання їхньої професійної діяльності.

Слово - зброя, і нині журналісти на передовій протидії російській пропагандистській машині. 

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики України дякує всім працівникам медіа за правдиву інформацію, якою вони діляться з Україною і світом в реаліях жорстокої війни з боку російської федерації.

Цього дня ми також вшановуємо пам'ять журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків, та вкотре говоримо про злочини викрадення медійників російськими військовими.

«Наразі відомо про більш ніж 500 злочинів, скоєних росіянами проти українських та зарубіжних медійників. 57 життів працівників медіа вже забрала російська агресія, 9 із них загинули безпосередньо під час виконання своїх професійних обов’язків. Пам’ятаймо про героїзм та мужність тих, хто бореться за нашу свободу!» Є. Кравчук.

Радимо почитати:

1. Барнич К. Поняття та структура конституційно-правового механізму реалізації права на свободу думки й слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Конституційно-правові академічні студії. 2019. № 2. С. 7-14.
2. Баровська А. В. Інституційне забезпечення державної комунікативної політики: досвід Нідерландів. Стратегічні пріоритети. 2014. № 2. С. 168-175.
3. В епіцентрі подій – журналіст. Дніпро, 2005. 399 с.
4. Всесвітній день свободи преси. URL: https://file.liga.net/ua/holidays/vsemirnii_den_svobodi_pechati_pressi  (дата звернення 30.04.2024).
5. Всесвітній день свободи преси. URL: https://daytoday.ua/podiya/vsesvitniy-den-svobody-presy/#Vsesvitnij_den_svobodi_presi_v_istorii    (дата звернення 29.04.2024)
6. Гуйван О.П. Відповідальність за інформацію в ЗМІ: європейська практика та українські реалії. Держава та регіони. Сер. Право. 2018. № 1. С. 35-41.
7. Гуйван П.Д. Законність застосування засобів державного втручання у вільне вираження поглядів. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Сер. Юридичні науки. 2020. № т. 31, 4. С. 44-49.
8. Гуйван П.Д. Учасники відносин щодо вільного вираження своїх ідей, поглядів та думок. Прикарпатський юридичний вісник. 2020. № 3. С. 7-11.
9. Дубровін С. Свобода слова: суспільні, приватні, бульварні. Віче. 2016. № 11/12. С. 25-27.
10. Журналісти стріляють не кулями. Київ, 2013. 182 с.
11. Захаров Є. Практика правозахисту: моніторинг і захист свободи преси й інших прав і свобод людини в Україні. URL: https://www.helsinki.org.ua/articles/praktyka-pravozahystu-monitorynh-i-zahyst-svobody-presy-j-inshyh-prav-i-svobod-lyudyny-v-ukrajini/  (дата звернення 30.04.2024)
12. Коваленко І. Свобода преси та демократія. Вісник Книжкової палати.  2021. № 9. С. 26-30.
13. Кошів Я. Обезголовлений: убивство журналіста : пер. з англ. [б.м.]. 2004. 292 с.
14. Мильченко Л. Інформаційний вплив російських ЗМІ як засіб гібридної війни проти України. Вісник Книжкової палати. 2021. № 10. С. 8-16.
15. Новосельський І. Ф. Українські соціальні мережі: специфіка та проблеми функціонування. Політикус. 2020. № 5. С. 89-94.
16. Павликівський В.І. Кримінально-правове забезпечення свободи слова в Україні та європейські стандарти діяльності ЗМІ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер., Право. 2014. № 29, т. 2. С. 144-149.
17. Павликівський В.І. Особливості кваліфікації перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер., Юриспруденція. 2015. № 15, т. 2. С. 109-112.
18. Павликівський В.І. Підстави кримінально-правової заборони порушень свободи слова й діяльності журналістів. Право і суспільство. 2015. № 5, ч. 2. С. 154-159.
19. Петришин Г.Р. Інформаційний тероризм: джерела формування та активізації в Україні. Габітус. 2021. № 21. С. 44-50.
20. Рейтинг свободи преси: яке місце посідають країни зі збройними та політичними конфліктами. URL: https://www.slovoidilo.ua/2024/01/17/infografika/svit/rejtynh-svobody-presy-yake-misce-posidayut-krayiny-zbrojnymy-ta-politychnymy-konfliktamy(дата звернення 27.04.2024)
21. Романенко Т. В. Свобода слова в медійному просторі сучасної України. Молодий вчений. 2016. № 12.1, ч. 2. С. 275-278.
22. Слінько Т. Гарантування свободи слова як елемент сучасного конституціоналізму. Право України. 2018. № 4. С. 108-125.
23. Тихомирова О. Кореляція інформаційної політики держави та громадянського суспільства: аналіз науково-дослідної літератури. Вісник Львівського університету. 2020. № 28. С. 210-217.
24. Федорова А. Основні принципи свободи слова та преси у світлі Європейської конвенції з прав людини. Віче. 2012. № 11. С. 30-33.
25. Харіна М. Ю. Право людини на свободу слова в аспекті журналістської діяльності. Молодий вчений. 2018. № 4, ч. 1. С. 96-99.

Підготувала: Т. Федько