Теоретичні аспекти афористики

Теоретичні аспекти афористики

Афоризм - крапля, яка осмілилася відобразити у собі Всесвіт
В. Власов

Пропонуємо Вам долучитися до літературного жанру, який сягає своїм корінням в глибоке минуле. Поговоримо трохи про афористику, її сутність та зміст.
Що таке афоризм? Навіть серед вузькогалузевих фахівців немає єдиної думки у визначенні цього явища в літературі. Одні мовознавці визначають афоризм як глибоку, повчальну думку, виражену в лаконічній образній формі. Інші ж схильні називати афоризмами парадоксальні судження, що мають оригінальну форму викладення, причому таке різноманіття думок існує з тих пір, як мовознавці почали вивчати це явище.
Звернімося хоча б до літератури початку двадцятого століття. «Енциклопедичний словник» Брокгауза та Ефрона стверджує, що афоризм – це мудрий вислів. А в якості прикладів афоризмів наводяться вислови і прислів'я давніх.
Автор курсу німецької стилістики Р. М. Мейер має зовсім іншу думку про афоризми. Він наполягає на новизні цього поняття, що, зрозуміло, не дозволяє включати до складу афоризмів прислів'я. Крім того, Р. М. Мейер вказує на парадоксальність як на одну з головних ознак афоризму.
А тепер розглянемо на конкретних прикладах, що змінилося майже за століття у поглядах вчених на це дуже цікаве явище.
Отже, відкриваємо «Велику Радянську Енциклопедію» і дізнаємося, що афоризм – це «глибока думка певного автора», яка «відрізняється» очевидною несподіваністю судження і впливає на свідомість «оригінальним формулюванням».
Порівняємо цю характеристику афоризму з іншою, яку нам пропонує «Коротка Літературна енциклопедія». У ній ми не знаходимо вказівки на приналежність афоризму певному автору. Тому абсолютно логічним для цієї точки зору є відношення до афоризмів прислів'їв і приказок.
І якщо «Велика Радянська Енциклопедія» дає приклади афоризмів тільки з нової літератури, то «Коротка Літературна Енциклопедія» відсилає нас за прикладами навіть у давньоруську літературу. Настільки різне розуміння афоризму характерне для всієї світової лінгвістики. Якщо німецька енциклопедія «Brockhaus Enzylopadie» визначає афоризм як нове, оригінальне судження, що надає «приголомшуючу» дію, то французький «Grand Larousse encyclopedique» авторитетно заявляє, що афоризм – це повчальне, коротко виражене судження, повними синонімами якого являються вислови, прислів'я та приказки.
У свою чергу, англійська «Encylopedia Britanica» стверджує, що афоризм – це коротко виражений і легко запам'ятовуваний принцип або істина.
Як бачимо, скільки енциклопедій, стільки і думок. На підтвердження цих слів дозволимо собі процитувати невеликий уривок з «Історії зарубіжної літератури XVII-XVIII століть»: «Афоризм як літературний жанр не знайшов ще ні жодного свого історика, ні тлумача», і далі констатується; «Тим часом цей жанр міцно утвердився в літературі».