Толерантність врятує світ

Для всех, кто носит имя человека,
Вопрос решен от века и на век —
Нет иудея, финна, негра, грека,
Есть только человек.
Б. Окуджава

За даними деяких дослідників, за всю історію свого існування людство жило в мирі лише 30 років. Отже, історія людства є історією воєнних конфліктів. Що і чому не дає людям мирно співіснувати? Проаналізувавши, можна дійти висновку, що в багатьох життєвих ситуаціях людям не вистачає саме терпимості одне до одного, а іншими словами – толерантності. У наш час у світі поширюється рух за толерантність, тому що вона є необхідною умовою розвитку демократичної держави, умовою миру і злагоди.
Згадаймо про трагічні для людства події: трагедія у Бабиному Яру в Києві, коли було за один день розстріляно 35 тисяч жінок, дітей і чоловіків тільки за те, що вони народилися представниками єврейської національності; день, коли пролунали вибухи в США і забрали життя тисячі людей тільки тому, що комусь не подобалися американський спосіб життя та політика американського уряду.
На жаль, крім таких найжахливіших прикладів нетерпимості, яку люди виявляють один до одного, ми можемо часто стикатися з її проявами у власному житті.
Тому на черговому засіданні клубу любителів історії, яке відбулося 20 листопада 2014 року, ми говорили саме про толерантність. Розглянули її витоки, сутність цього явища, шляхи виховання толерантності у собі.
Учасники клубу також мали можливість провести самоаналіз на визначення власної толерантності за допомогою тесту «Чи толерантна я людина?». Результати тестування показали, що учасники клубу любителів історії – дуже толерантні особи.
Див. тест тут.

У листопаді відзначають День толерантності та День пам'яті жертв голокосту. Ці два дні поряд у календарі – випадково чи навмисне хтось так розпорядився? Тому на засіданні клубу ми поєднали ці два важливі дні попри те, що пройшло більше півстоліття після голокосту.
Інститут Ізраїлю Яд ва-Шем встановив 22 765 рятівників, яким присвоєно почесне звання «Праведник світу». На частку Польщі припадає найбільше праведників світу – 6135 ociб, у Голландії їх 4947, у Франції – 2991. Серед колишніх республік СРСР найбільша кількість праведників припадає на Україну – 2246. За  цими   цифрами  стоять  конкретні імена та люди, які ризикували своїми життями. Про декого з них, а саме – Оскара Шиндлера, Тіуне Cyгіxapy, Bipy Бурячок, Ірену Сандлер, учасники клубу підготували повідомлення і поділилися на засіданні своєю інформацією та враженнями. А про героїчну та водночас трагічну долю одного з праведників світу, видатного педагога Януша Корчака, ми подивилися документальний фільм, який викликав масу емоцій та сліз.
Є серед праведників світу дипломати та цивільні чиновники, прості люди. Серед найвідоміших – Арістідес Соуса Мендес (Aristides Sousa Mendes, Португалія), Семпо (Tiyнe) Cyгіxapa (Японія) i Пауль Грунінгер (Paul Gruninger, Швейцарія), які ризикували своєю кар'єрою заради порятунку євреїв. Співробітник іранського посольства в Парижі Абдул-Хусейн Садрі також рятував євреїв в окупованому нацистами Парижі, видавши їм близько трьох тисяч іранських віз. Лише 2006 року стало широко відоме ім'я сальвадорського дипломата – полковника Хосе Артуро Кастельянос, який видав близько 40 тисяч фальшивих документів про сальвадорське громадянство європейським євреям (переважно з Угорщини), що дозволило врятувати більше 25 тисяч ociб.
Сьогодні світ такий напружений, наелектризований і агресивний, з'явилося стільки нових проблем, i ми знову говоримо про голокост. Ми не хочемо кричати, але ми не маємо права мовчати. Ми ніколи не повинні дозволяти, щоб принижували нашу гідність, прикриваючись якими б то не було расовими або національними та релігійними міркуваннями. Бо, як зазначив М.Я. Гефтер, «ніколи не буває геноциду проти одного народу. Геноцид завжди проти вcix». Ось чому саме зараз, на початку XXI століття, коли світ гуде від потрясінь – революції, національні вибухи, релігійна нетерпимість — ми зобов'язані говорити про голокост, що знищив 6 мільйонів людей. Не для того, щоб культивувати ненависть до вбивць. Із ненависті нічого доброго не виростає. Мова не тільки про руйнівне зло, але й про добро, яке все-таки може й перемагати. Тому будьмо толерантними, виховуймо і проявляймо цю важливу рису у собі та спонукаймо до толерантності оточуючих нас людей.