Є така професія – тренер

Є така професія – тренер
 (пам’ятка читачеві)

«Тренер має вчитися все життя.
Якщо став черствим, перестав учитися –
значить, перестав бути тренером».
 (В. В. Лобановський)

Шановні читачі!

Напевне, всі чули про День вчителя, День медика, та ось про існування Дня тренера багато хто навіть не здогадувався. Однак таке свято відзначається в багатьох країнах світу щорічно 30 жовтня. Професійне свято українських фахівців, які готують наших спортсменів до найважливіших змагань у їхньому житті, обов’язково повинно бути. Ми глибоко цінуємо їх внесок у розвиток державного спорту. 

Президент Володимир Зеленський підписав Указ про введення в Україні професійного свята – Дня тренера, який буде відзначатися щорічно 19 липня. Про це йдеться у відповідному Указі № 263 від 24 червня 2021 р.

Чому саме 19 липня? Тому що цього дня 1996 року Україна вперше взяла участь в Олімпійських іграх як незалежна держава та самостійна команда.

До розробки проєкту Указу Президента долучилися Національний олімпійський комітет на чолі з Сергієм Бубкою, народний депутат України Жан Беленюк та Асоціація спортивних журналістів України.

Спорт є невід’ємним компонентом життя сучасного суспільства, сферою активної любительської й професійної діяльності багатьох людей.

Тренер – ключова фігура в спорті. Від його діяльності значною мірою залежить успішність вирішення завдань зростання масовості й підвищення рівня досягнень у спорті. У процесі підготовки спортсменів тренер вирішує низку важливих педагогічних завдань, пов’язаних не лише з підготовкою спортсмена до змагань, а й із розвитком його як особистості. Тренер виступає значною мірою як організатор-селекціонер, відбираючи в навчальні групи бажаючих займатися, прищеплює їм любов до занять спортом.

Ефективність роботи тренера залежить, з одного боку, від уміння «побачити» обдаровану дитину, а з іншого – прищепити їй любов до спорту.

Покликання тренера – це підготовка спортсменів до ефективної змагальної діяльності в обраному виді спорту на основі озброєння їх спеціальними знаннями, уміннями й навичками, підвищення рівня функціональних можливостей організму.

Тренер, передусім, повинен добре знати предмет, досконало володіти інформацією про всі нові досягнення в методиці навчання й тренування спортсменів. Виховуючи інших, він має бути особливо вимогливим до себе.

Усі так звані тренерські професії (види діяльності) можна поділити на дві групи залежно від їх спрямування чи від тієї основної мети, яка стоїть перед ними.

Види діяльності, що належать до І групи, спрямовані передусім на всебічне вдосконалення людини. Тут вирішуються такі особисті завдання:

• заповнення дозвілля людини;
• корекція її фізичних недоліків;
• забезпечення необхідної активності;
• гармонійний розвиток;
• сприяння кожному спортсмену досягти максимального спортивного результату.

До ІІ групи професій входять ті види діяльності, які спрямовані на підготовку спортсмена для досягнення максимальних результатів у конкретному виді спорту. Потрібно виділити також професіоналів, котрі досягають певної мети завдяки роботі з одним спортсменом (особисті тренери) і тих, які працюють із групою спортсменів (колективні тренери).

До нинішнього часу характерним у тренерській діяльності є намічений процес спеціалізації діяльності тренера не тільки з виду спорту, а й за рівнем контингенту спортсменів, із якими тренер, як правило, працює. Можна умовно виділити такі відносно контрастні рівні діяльності тренера:

• рівень вищих досягнень і вищої спортивної майстерності: спортсмени – майстри спорту міжнародного класу та майстри спорту, члени збірної команди країни. Тренер при цьому виступає в ролі наставника, який дає спортсменові поради щодо тренування, відпочинку й опікується про нього в процесі тренувальних зборів та змагань;
• рівень базової спортивної майстерності – спортсмени – кандидати в майстри спорту й спортсмени І спортивного розряду. Тут тренер виступає в ролі організатора підготовки невеликої групи спортсменів, вирішує питання, що стосуються не лише тренування, а й навчання, побуту чи роботи;
• рівень масового спорту – спортсмени ІІ та ІІІ спортивних розрядів. Тренер виступає переважно в ролі організатора тренувального процесу;
• рівень початкової підготовки – спортсмени-початківці. Тренер виступає значною мірою як організатор-селекціонер, відбираючи при цьому в навчальні групи бажаючих займатися, прищеплює їм любов до занять спортом, дотримуючись на заняттях загальноприйнятих методичних рекомендацій і творчо впроваджуючи їх;
• тренер-адміністратор. Функція такого тренера – організаційне й адміністративне керівництво на рівні збірних команд ДСТ, відомств чи спорткомітетів. Основні завдання такого тренера – визначення багаторічної стратегії підготовки спортсменів, відбору, комплектування команд, організація та проведення тренувальних зборів, матеріально-технічне й науково-методичне забезпечення процесу підготовки, координація та контроль діяльності тренерів.

Слід відзначити, що тренерська діяльність не вичерпується лише технологією тренувального процесу. Вона містить у собі соціологічні, психологічні, організаційні й інші аспекти.

Радимо прочитати:

1. Абрамов В. В. О корректности присвоения звания «инструктор-тренер» / В. В. Абрамов, Т. И. Гринева // Молодий вчений. – 2019. – № 4.1 спец. вип. – С. 171–174.
2. Александров М. Н. Призвание – тренер : докум. повесть о А. И. Чернышове. / М. Н. Александров. – М. : Физкультура и спорт, 1979. – 190 c.
3. Жмарев Н. В. Управленческая и организаторская деятельность тренера // Н. В. Жмарев. – 2-е изд., перераб.и доп. – К. : Здоровья, 1986. – 126 с.
4. Кривенцова І. В. Вплив особистісних якостей тренера з фехтування на зростання спортивних досягнень його учнів / І. В. Кривенцова // Теорія та методика фізичного виховання. – 2008. – № 5. – С. 18, 37-42. 
5. Кунецова І. Компоненти готовності майбутнього тренера зі східних одноборств до професійної діяльності / І. Кузнецова // Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузів. зб. наук. праць молодих вчених Дрогобицького держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка. - 2019. - № 23 т. 2. - С. 139-143.
6. Лобановский В. В. Бесконечный матч... : размышления лучшего футбольного тренера СССР / В. В. Лобановский. – М. : Эксмо, 2009. – 476 с.
7. Профессия - тренер по гребле / записал Александр Крупица // Вгору. - 2015. - № 40(1 жовт.). - С. 6-7.
8. Рихтік А. Легенда українського футболу: до 80-річчя від дня народження В. Лобановського (1939-2002) / А. Рихтік // Дати і події : календар знамен. дат. – 2019. – № 1. – С. 12-15.
9. Романенко А. Н. Книга тренера по футболу / А. Н. Романенко, О. Н. Джус, М. Е. Догадин. - К. : Здоров'я, 1988. - 252 c.
10. Сільвестров О. В. Олег Блохін / О. Сільвестров. – Х. : Фоліо, 2012. – 119 с.
11. Успіх у спорті – це 50/50 роботи тренера та спортсмена [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/projects/trener-1/2021/02/12/243882/ (дата звернення 12.07.2021).

Укладачі:  А.Л. Кисельова, Т.С. Федько