Вчора – Батурин, сьогодні – Буча

Черговий «Вечір історії з Гончарівкою» було присвячено річниці Батуринської трагедії 1708 року – жахливої трагедії, яка відбулася 1-2 листопада за старим стилем 315 років тому.

Старший науковий співробітник відділу історії Гетьманства НІКЗ "Гетьманська столиця» в Батурині Алла Батюк ознайомила нас із однією з найтрагічніших сторінок в історії української держави – знищенням Гетьманської столиці Батурина московською репресивною машиною. 

Під час Північної війни між Швецією та московією гетьман Іван Мазепа переконався в тому, що цар Петро І нищить основи української державності та порушує зобов'язання обороняти Україну від поляків, що являло собою основу угоди 1654 року.

Український гетьман перестав вважати себе зобов'язаним зберігати вірність цареві і коли Карл XII ішов на Москву через територію України, пристав до нього разом зі старшиною та козаками і надав шведам підтримку продовольством. Іван Мазепа вирушає на зустріч із Карлом.

Дізнавшись про це, московський цар Петро І дає наказ Меншикову знищити Батурин, який на той час був гетьманською столицею, душею Івана Мазепи, символом української державності. Там було збудовано 16 храмів, перебудовано на голландський манер фортецю, до 100 гармат. Історики кажуть, що жило близько 7 тисяч мирного населення. 31 жовтня 1708 р. московити зупинилися під стінами Батурина і запропонували козакам мирно здатися. Але Петро I не мав намір залишити козаків у живих, було віддано наказ знищити гетьманську столицю. Обороною фортеці керував наказний гетьман Дмитро Чечель. 1 листопада козаки вдарили з пушок, показавши, що не приймають мирної здачі. Основною причиною поразки одні історики вважали зраду наказного полковника Прилуцького полку Івана Носа, який виступав за підкорення московитам та вказав агресорам таємний хід у фортецю.

Однак історик Сергій Павленко на підставі аналізу документів припускає, що падіння гетьманської столиці сталося не через зраду Носа. Він вважає, що в Батурині перебували московські стрільці, які добре знали, де розташовані потаємні ходи. І саме вони й підказали Меншикову шлях до фортеці. Рано-вранці 2 листопада почався штурм Батурина. Є версія, що московити використали демонстраційний штурм одних воріт, а самі зайшли в інші. Почалася різня, сили були нерівні: 7 тисяч козаків проти 20 тисяч московитів. Було багато цивільного населення. Наказано було всіх знищити. Залишили живими 300 козаків, яких потім показово стратили в Глухові, Лебедині. Наказному гетьману Дмитру Чечелю відтяли голову й наштрикнули на палю, щоб показати, що буде з тими, хто йде проти Петра I. Все мирне населення було знищене. Жінки, діти зі слідами насильственної смерті. Багато задихнулося, бо не було як врятуватися. Мазепа приїхав до розгромленого вже Батурина та дуже плакав. Ховати людей було нікому. Зима 1708-1709 рр. була сувора. Їх поховали аж навесні. Розкопки, які проводяться в Батурині, показали, що могили були зроблені нашвидкоруч, шар землі лише 50-70 см.

Російська імперія здійснювала потужну роботу, щоб наступні покоління нічого не знали про цю трагедію. Московити прибрали всі сліди свого звірства: вивезли з Батурина архіви та документи, які протягом 300 років були засекречені.

Після зруйнування Батурин 40 років стояв пусткою. На згарищі було заборонено будуватися і селитися. Гетьманську столицю перенесли до Глухова.

Відродження міста розпочалося в 1750 р. за гетьмана Кирила Розумовського.

Після здобуття Україною незалежності було створено Батуринський державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», який у 2008 році одержав статус національного.

Знищення Батурина стало першою каральною акцією з боку росії по відношенню до всього українського народу, до нашої державності.  Потім, як відомо, послідували  голодомори, репресії, депортації, розстріли, тотальне зросійщення, нищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії та денаціоналізація. Кількість жертв цих репресій в Україні й досі неможливо підрахувати та осмислити. З 2014 року їх  кількість постійно зростає!

Сучасна імперія Путіна теж нічим не гребує у постійних намаганнях підкорити Україну. Знову, уже у ХХІ ст. – агресія проти нашої держави. Знову російсько-українська війна. Знову, як і в добу Мазепи, Москва нищить українські міста і села з мирними жителями.

Батуринська трагедія нагадує, що російський агресор за останні сторіччя анітрохи не змінився.

Та ми знаємо, що Україна вистоїть та переможе!

Дякуємо пані Аллі Батюк за те, що розповіла нам про цю страшну сторінку нашої історії. Ми всі повинні знати й пам’ятати.

Рекомендуємо прочитати:

1. «А в городі Батурині мужиків да жінок упень сікли да рубали...»: до 300-річчя батуринської трагедії // Воля і Батьківщина. – 2009. – № 1/2. – С. 271–274.
2. Батуринська трагедія – дика московська розправа за прагнення Незалежності // Слово Просвіти. – 2018. – № 45(8-14 листоп.). – С. 7.
3. Жила С. «Як Батурин славний Москва вночі запалили...». (Образ Батурина за поемою Т. Шевченка "Великий льох") // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – № 3. – С. 17–21.
4. Киркевич В.Г., Віроцький В.Д. Гетьманська столиця Батурин. – Київ: Техніка, 2007. – 192 с.
5. Павленко С. Героїчна оборона Батурина 1-2 листопада 1708 р. / С. Павленко // Історія в школах України. – 2008. – № 4. – С. 43–45.
6. Павленко С. Героїчна оборона гетьманської столиці / С. Павленко // Пам'ять століть. Україна. – 2009. – № 3/4. – С. 46–58.
7. Павленко С. Загибель Батурина 2 листопада 1708 р. – Київ: Київо-Могилянська Академія, 2008.– 267 с. 
8. Петасюк О. Батурин – символ українського духу: до 300-х роковин зруйнування гетманської столиці 2 листопада 1708 року / О. Петасюк // Визвольний шлях. – 2008. – № 10/11/12. – С. 129–142.
9. Поклад Н. Голгофа Батурина / Н. Поклад // Воля і Батьківщина. – 2008. – № 3/4. – С. 110–112.

Тема Батуринської трагедії в українській художній літературі:

1. Бабій О. Батурин: драм. поема. – Івано-Франківськ,  – 2008. – 77 с.
2. Іваничук Р. Орда: історичний роман. – Київ, 1994. – 192 с.
3. Лепкий Б. Батурин. – Чикаго, 1959. – 416 с. 
4. Островський О. Руйнування Батурина. – Київ, 2009. – 264 с.
5. Шкурай І. Батуринська голгофа. – Луганськ, 2008. – 243 с.

Батуринська трагедія висвітлюється у фільмі «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка.