Різниченко В.Ф.

Краєзнавець та бібліограф Василь Різниченко

28 січня 2022 року виповнюється 130 років від дня народження українського історика-популяризатора, бібліографа, демографа Різниченко Василя Федоровича.

В 1915 році він випустив бібліографічний покажчик з історії Батурина (доповнення – К., 1919), де описано всю відому йому на той час літературу, включаючи газетні оповістки. 349 записів починаються ще 1740 роком і закінчуються 1919-м.

Починаючи ж із цього року, виходили доволі численні Різниченкові брошури з краєзнавства та історії Гетьманщини – козацько-старшинської державності XVII-XVIII ст. Це «Проект українського університету в Батурині» (К., 1916), «З минулого Батурина» (ч. 1-2. К., 1916) та «Батуринський шлях» (К., 1916).

Василь Федорович розпочав також серію життєписів, що зрештою мала скласти біографічний словник діячів Конотопщини (М.Драгомиров та П.Прокопович). З 1916 року він працював над історією Конотопа за газетними кореспонденціями (доля цієї праці невідома). Але тематика, якою він займався, цим не обмежувалась.

Як історик він зробив кілька важливих студій. Це розвідки з історії українського бджільництва – про батуринського пасічника Петра Прокоповича та його учня Степана Панамарьова.

З 1928 року на запрошення академіка М.Птухи Василь Федорович працював у ВУАН – асистентом, згодом старшим науковим співробітником Інституту демографії АН УРСР. Треба сказати, що обидві останні його книжки належать уже до справжньої «великої» науки. За редакцією академіка Михайла Птухи вийшли бібліографічні покажчики Різниченка «Демографія України за 1914-1928 рр.» (К., 1931; 1276 записів) та «Демографічні переписи: Теорія, методологія, організація» (К., 1936, на обкл.: 1937. 71 с.; 727 записів).

10 лютого 1938 року Різниченка заарештували. Все, що зберігалось у нього вдома, пропало.

Він звинувачувався у шпигунській діяльності на користь Польщі. Сучасники гірко жартували: «Була б людина, а справа знайдеться».

17 липня 1938 у Києві Василя Федоровича Різниченка розстріляли. Правдоподібно, він лежить у Биківні. Коли по війні, уже після ХХ з’їзду, його справу переглядали, колишній директор Інституту демографії, на той час уже академік Михайло Птуха засвідчив: «[…] закончен им был огромный ненапечатанный труд, доведенный до 1936 года, по библиографии статистики населения УССР. В научном отношении (?) Резников был работником исключительных качеств. […] В.Ф.Резников отличался исключительной скромностью и изумительной трудолюбностью […]».

На жаль, цей рукопис теж, правдоподібно, пропав.

Для увічнення пам’яті батуринського краєзнавця найбільше зробив великий український бібліограф Федір Пилипович Максименко. Безпосередньо від Василя Федоровича він занотував біографічні відомості про нього. Більше того, він одержав і зберіг рукопис Різниченкової розвідки «З історії друку на Конотіпщині» (1930. 59 с. 21 х 15 см).

 

У Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара можна ознайомитися з такою працею історика та бібліографа: Різниченко В. Пилип Орлик - гетьман України / В. Різниченко. Великий мазепинець Григор Орлик : іст. оповіді / Ілько Борщак ; [до зб. в цілому: передм., прим., підгот. тексту В. О. Шевчука, ред. В. Ф. Гужва, худож. ред. Л. М. Горошко, худож. О. І. Яцун]. - К. : Укр. письменник, 1996. - 300 с.

Календар подій

      1 2
345 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 1819 20 212223
24252627282930