Відображення подій на Сході України в художній літературі: огляд книжок (до Дня пам’яті загиблих за свободу України)
Відображення подій на Сході України в художній літературі: огляд книжок
Щодня ми слідкуємо за новинами зі Сходу України. Проте про воєнні події на Сході країни можна дізнатися не тільки з новин, але і з книг. Зараз є багато книжок, написаних учасниками або свідками антитерористичної операції, журналістами або художниками слова, які не змогли залишитися байдужими до подій, що відбуваються в Україні.
Цінність таких видань полягає в тому, що вони не естетизують дійсність, натомість дають нагоду подивитися збоку на реальність і дати власну оцінку подіям. Прикметним і спільним для всіх творів про російсько-українську війну на Сході України є також відкритий фінал…
Пропонуємо вам огляд книжок сучасних українських авторів, присвячений темі війни на Сході України. Усі вони є у фондах нашої книгозбірні.
Вдовиченко Г. Маріупольський процес : роман / Галина Вдовиченко ; [передм. В. Лиса]. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. - 282 с.
“Він. Вона. Війна” – ці три слова на обкладинці книжки відразу підказують читачеві, що за мить розгорнеться перед ним у тексті.
В основу “Маріупольського процесу” лягла реальна історія, яку вона письменниця почула від поранених бійців у Львівському госпіталі, – про кохання між українським захисником і так званою сепаратисткою. Його батьки після загибелі сина забрали вагітну дівчину до себе у Львів.
Це роман не так про війну, як про людину в лихоліття війни, про любов, що, змінюючи людей, здатна стерти межі та здолати найскладніші обставини.
Авторка поетапно описує, як війна змінює світогляд людини і породжує нові цінності в її житті. Як вона здатна перевернути життя пересічних людей та відлунює навіть спокійної хвилини. Водночас війна породжує в людях мудрість: приходить розуміння істинних слів, почуттів. Розгорнуто й неспішно оповідає письменниця, як війна ятрить рани батьків, що чекають своїх дітей із фронту; синів, які мріють про повернення додому, турботу, гарячу домашню їжу.
Жадан C. В. Інтернат : роман / Сергій Жадан ; [відп. ред. Є. Лопата]. - Чернівці : Meridian Czernowitz : Книги - XXI, 2017. - 334 с.
Події роману розгортаються на Донбасі в січні 2015 року. Три дні з життя вчителя української мови Паші, якому треба терміново забрати племінника з інтернату додому. Між домом і інтернатом фронт. Усе, що колись було таким простим і однозначним, сьогодні стає для багатьох невизначеним та суперечливим. Учора ми всі були земляками і братами, а сьогодні стоїш на своїй землі і не знаєш чи часом не пристрелить тебе вчорашній учень. ...пусті поневічені обстрілами вулиці, будинки без вікон, стін, живих людей..., підвали зі спертим запахом, де люди змушені ховатися тижнями, адже "прилетіти" може в будь-який момент, очі військових, біль поранених ... – усе це описано в романі надзвичайно реалістично і страшно, страшно, страшно... Та головний ляк у нашого героя насправді викликає питання "ти за кого?" – прийшов час визначитися!
Зіненко Р. Іловайський щоденник / Роман Зіненко; [пер. з рос. Т. В. Рассадкіної; передм. Є. В. Положія; худож.-оформлювач Л. П. Вировець]. – Харків : Фоліо, 2018. – 281 с.
Це чесна і відверта книжка, написана безпосереднім учасником подій, бійцем добровольчого батальйону «Дніпро-1», який пройшов «Іловайський котел» від початку до кінця. Зі сторінок книги постають образи справжніх патріотів і героїв України – комбата «Дніпра-1», лейтенанта Дениса Томіловича (якому й присвячено «Іловайський щоденник»), воїнів Миколи Курносенка, Антона Хорольського, Дмитра Пелипенка, Сергія Тафійчука, Романа Харченка, Тараса Бруса, Максима Прокуратова та багатьох інших – загиблих і живих, кожен із яких має бути еталоном поведінки як у мирному житті, так і в час грізних випробувань як для підростаючого покоління, так і народжених в совдепії, в серцях і душах яких ще витають фантасмагорії про “братній народ” поза українськими східними рубежами…
Розповідь про маловідомі події в оточеному Іловайську та вихід бійців «кривавим коридором» дозволяє читачеві пережити разом із українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України, відчути все те, чого зазнали бійці добровольчих батальйонів. А численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.
Зіненко Р. А. Війна, якої не було: хроніка Іловайської трагедіії / Роман Зіненко; за ред., вступ. ст. Ю. Є. Бутусова. – Харків : Фоліо, 2019. – (Хроніка : засн. у 2018 р.) (Своя війна / за ред. Юрія Бутусова). – Ч. 1 : 7-24 серпня 2014 року. – 2019. – 444 с.; Ч. 2 : 25-31 серпня 2014 року. – 2019. – 474 с.
Це друга книга українського військовика й письменника Романа Зіненка. Книгу присвячено одній із найбільш трагічних частин сучасної російсько-української війни, Боям за Іловайськ. «Хроніка» являє собою дослідження подій серпня 2014 року під Іловайськом. Перша частина книги присвячена подіям 7–24 серпня 2014 року, друга частина висвітлює події 25–31 серпня 2014 року.
У роботі над книгою було використано спогади офіцерів та бійців, які брали безпосередню участь у тих подіях. Розповідь ведеться з урахуванням згадок представників всіх 25 підрозділів, що брали участь у боях. Додатково використовувалися документальні відео та фотоматеріали боїв. В основу книги також лягли звіт слідчої комісії Верховної ради та деякі з журналістських досліджень. Частина фактажу з книги не є широко відомою.
Кашпор О. Війна очима ТСН: 28 історій по той бік камери / Ольга Кашпор; голов. ред. А. Чех ; фоторед. О. Костирко. – К. : Основи, [2015]. – 213 с.
«Війна очима ТСН» – це 28 проникливих історій, героями яких є журналісти, які своїми очима бачили все те, що відбувається в зоні АТО. А завдяки органічному поєднанню фотографій та авторських есе, ця книга є найважливішим документальним свідченням нашого часу.
Незважаючи на співпереживання українським військовим і патріотизм, репортери намагаються залишатися об'єктивними і, не змінюючи журналістським стандартам, об'єктивно висвітлюють події, що відбуваються на сході України.
Лойко С. Аеропорт : голов. кн. про війну, якої не мало бути, і про героїв, які хотіли жити, але вмирали : роман / Сергій Лойко ; фото С. Лойко. - К. : Брайт Стар Паблішинг, 2015. – 344 с.
Дія роману починається в Аеропорті й розгортається похвилинно протягом останніх п’яти днів понад 240-денної облоги. Хоча роман заснований на реальних фактах, усі персонажі – плід художнього вимислу, як і назва Аеропорту. Маленький український гарнізон Аеропорту цілодобово відбиває атаки супротивника, який значно переважає його в живій силі й техніці. Але тут, у цьому зруйнованому до підвалин Аеропорті, підступні й жорстокі вороги зіштовхуються з чимось неочікуваним і неймовірним – із кіборгами. Вороги самі так назвали захисників Аеропорту за їхню нелюдську живучість та впертість приречених. Кіборги, своєю чергою, ворогів прозвали орками. Разом із кіборгами в Аеропорті перебуває американський фотограф, який через низку причин переживає цю необов’язкову війну як особисту драму. Його очима, наче в калейдоскопі, в перервах між боями в Аеропорті читач також побачить усю історію того, що об’єктивні історики назвуть не інакше як російсько-українською війною.
«Аеропорт» – це не хроніка, не розслідування, не літопис. Це художній вимисел, заснований на реальних фактах. У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній. Роман не тільки і не стільки про війну. Він і про любов, про зраду, пристрасть, ненависть, лють, ніжність, відвагу, біль і смерть. Іншими словами, про наше сьогоднішнє й учорашнє життя.
Положій Є. Іловайськ : розповіді про справж. людей / Євген Положій ; голов. ред. О. В. Красовицький ; худож.-оформ. В. А. Бондар. - Х. : Фоліо, 2016. - 377 с.
Це книга про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, усіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі», що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.
Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.
Талан С. Повернутися дощем: правда про війну, побачену на власні очі : роман / Світлана Талан; [кер. проекту З. О. Бакуменко; ред. Т. М. Віланова. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 444 с.
Талан С. Оголений нерв : роман / Світлана Талан ; авт. передм. О. Хвостова]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 538 с.
Найповніше про розкол у родинах через Революцію Гідності й війну на Донбасі йдеться в романі-дилогії “Оголений нерв” та “Повернутися дощем”. У центрі обох творів – родина Агафонових із Сєвєродонецька, що живе, як і більшість у місті. Проте події на Майдані та війна розвели членів сім’ї по різні боки. Війна ввійшла в домашній затишок і розколола його на шматки. Головна героїня Настя і її старший син Геннадій – патріоти України, молодша донька Іванна пішла до бойовиків і взяла зброю до рук проти “укропів”. Після визволення Сєвєродонецька від бандформувань дівчина намагається виїхати в Росію, однак знову повертається до сепаратистів і продовжує воювати. Її підтримує батько, спершу потайки, потім відкрито. Свекруха Насті Лідія Іванівна, разом із подружками-пенсіонерками – активні учасниці найрізноманітніших мітингів. При повному параді, з макіяжем та в найкращому вбранні поспішають серед найперших на референдум. Пізніше літня жінка виїде в Ростовську область, потрапить у табір переміщених осіб і повернеться додому – ошукана й змарніла. Сімейна історія Насті завершиться розлученням. Події на Майдані, окупація міста, війна стали тією перевіркою, випробуванням, яке подружжя не витримало. Тож з’ясувалося, що поруч уже багато років живуть чужі люди. Загалом історія Насті Агафонової – це прототип багатьох сімей в Україні, адже ситуація в державі зачепила не одну родину. Льоня, Антон, Никон, Яшка, Денис, Іван, Гена та Уляна – нерозлучні друзі, які могли покластися один на одного і вдень, і вночі. Усі такі різні, але вже багато років разом, і їхня дружба пройшла випробування часом. Аби завжди пам’ятати про друзів, навіть вигадали кодове слово ЛУГАНДІЯ – пароль, що складався з перших букв їхніх імен.
Можна було зателефонувати, сказати тихо у слухавку “Лугандія”, і буде зрозуміло, що комусь скрутно. Можна покликати на допомогу, і всі восьмеро знатимуть, що потрібна поміч. Однак під час окупації Сєвєродонецька так само розійдуться й шляхи нерозлучних змалечку друзів. Геннадій і Уляна добровольцями підуть до українського війська, Іван та Яків заступають на блокпости бойовиків – на чергування.
Талан С. Ракурс : правда про війну, що пройшла крізь серце : роман / Світлана Талан. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 316 с.
Весна 2014 року, Україна, Луганська область. Дівчина Еліна любить своє рідно місто, свою Вітчизну, в неї чітка проукраїнська позиція. Вона хоче, щоб Україна була вільна і незалежна.
Молодий чоловік Євген теж надзвичайно закоханий у безмежні, квітучі степи Донеччини; знає безліч цікавих історій про квіти, які ростуть тут. Але він не хоче, щоб його містом бігали «бандерівці» та «нацики» (націоналісти). Євген, як і більшість мешканців Первомайська, вважає, що шахтарі можуть жити в своїй незалежній республіці і що вони годують всю Україну.
Через ці два кардинально протилежні образи Світлана Талан яскраво показує нам все населення нашої України, яке розділилося на два абсолютно різні табори: одні хочуть жити у вільній, незалежній Україні, а інші тягнуться до «великого брата» – до Росії. І показує, як сформувався саме такий ракурс людей.
Сурженко Маргарита. АТО. Історії зі Сходу на Захід. Брустурів: Дискурсус 2014. – 84 с.
Маргарита Сурженко, мешканка Луганська, вперше «увійшла» в літературу з книгою «АТО. Історії зі Сходу на Захід ». З початком боїв авторка покинула рідний Луганськ. Вона описала свою подорож через всю країну в невеликій прозовій історії.
Герої цієї книги, вже маючи певні досягнення в житті, виявилися на новому старті, тримаючи в руках лише невеликі рюкзаки. Молоді люди залишили місто, яке було для них уособленням впевненості і стабільності. Позаду - робота, налагоджене життя, власне житло, якась своя зона комфорту. Попереду – невідомість і Україна, якій вони ніколи по-справжньому не знали. З собою вони змогли взяти трохи: свої мрії, страхи, стереотипи, комплекси, віру і надію. Саме це і стало фундаментом їхнього нового життя, зброєю для боротьби з випробуваннями.
У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту / [авт.-упоряд.: С. Глотов [та ін.]; голов. ред. О. В. Красовицький]. – Харків : Фоліо, 2018. – 539 с.
На сторінках цієї книги зібрано документальну хроніку подій з квітня по вересень 2014 року, пов'язаних із обороною аеропорту «Луганськ» і розташованих поруч населених пунктів, а також подій зими 2013-весни 2014 року, що передує окупації Луганська.
Для написання цього твору були зібрані спогади понад 140 очевидців і учасників бойових дій – місцевих мешканців, військових, волонтерів, медиків і працівників міліції. Крім того, тут ви знайдете унікальні картосхеми і фотографії, що ілюструють події і військові операції, які відбувалися навколо аеропорту. А головною особливістю цієї книги є те, що вона містить коментарі військових експертів, дослідників і офіцерів з аналізом основних подій, а також список загиблих там українських бійців.
Якимчук Л. Абрикоси Донбасу / Любов Якимчук. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. – 192 с.
Це вірші, які повертають у реальність, моментами воєнну і страшну, а моментами - солодку і рідну. Це одинадцять поетичних циклів, які розпочинаються з абрикосів у касках, пригадуванням дитинства і домом, який живе у свідомості тільки завдяки пам’яті. Написані на початку російсько-української війни, у 2014 році, ці поезії досі звучать болем, люттю і єдиним прагненням - побачити абрикоси Донбасу. Нехай обпалені війною, але українські.
"Про війну вірші можуть бути лише голі, як дроти без ізоляції, дуже прості та без надмірних кучерявостей, але із чіткими деталями, - пише про свою збірку Л. Якимчук. - Ці вірші мають бути як злочин, про який соромно згадувати, вони - як ці щоденні вбивства без прикрас, неприємні болючі вірші - як допити заручників, яким ставлять банки на живіт, яких ґвалтують, у яких стріляють.
Вірші, як мешканці в окупованих містах, яким нема куди втікати і яких ніхто не рятує від перманентної загрози їхньому життю. Про війну - криваві та смердючі вірші. Поезія, що розкладається, але яка ще не розклалася. Розкладена поезія - це вже смерть, а нам треба жити, але жити усвідомлено. Мінімум метафор, більше мовчання, більше того, що не вкладається в слова. Якщо вже чинимо злочин, то усвідомлено. Такі тексти мають бути як сама війна, у якій ми не завжди можемо встановити хід подій, але за наслідками (розкиданими тілами та розлитою кров‘ю) ми знаємо, що тут щось сталося. Це може додати поезії мовчання або натуралізму, і з поміж цих двох я вибираю мовчання".
Книги про війну на Сході України – це те, що не дасть забути правди! Нам треба разом вчитися бути громадянами своєї країни, а не «населенням».
Підготували: бібліографи А.Л. Кисельова, Л.М. Віжічаніна.
