Видобування солі на Херсонщині: історичний екскурс

Сіль – добре відома кожному речовина, яка, окрім побутового значення, є ще й важливою нерудною корисною копалиною. Херсонщина здавна славилася її покладами, а видобуток солі відігравав важливу роль у господарському, торговельному та культурному житті регіону.
Про це детально розповів краєзнавець Олег Лиховид під час зустрічі учасників проєкту «Вечори історії з Гончарівкою», що відбулася 21 травня 2025 р.
За словами дослідника, перші згадки про солевидобування на території сучасної Херсонщини належать ще до часів Геродота. Саме греки, які мешкали на цих землях, добували сіль і транспортували її до Ольвії, звідки вона морем прямувала до Стародавньої Греції. Це було економічно вигідніше, ніж випарювати сіль у самій Європі.
У добу Київської Русі важливим соляним портом стало давнє поселення Олешшя в пониззі Дніпра. Пізніше, у період Кримського ханства, сіль, видобута з лиманів і озер, стала основним джерелом прибутку, а самим промислом займалися караїми. З Криму сіль возили чумаки – знані українські торговці.
Цікаво, що запорозькі козаки, які не бажали залежати від Криму, видобували сіль самостійно – на берегах Ягорлицької затоки. Часто це призводило до конфліктів із турками. У сучасному селі Геройському (історична назва – Прогної) розташовувалась Прогнойська паланка, де козаки займалися не лише видобутком солі, а й засоленням риби. Саме тут збиралися чумаки, щоб далі розвезти херсонську сіль усією територією Російської імперії.
Однак із відкриттям покладів кам’яної солі на сході України чумацький промисел поступово занепав.
Історія солевидобування на Херсонщині – це не лише опис ремесла, а й важливий елемент формування регіональної ідентичності. Сіль об’єднувала народи, стимулювала торгівлю, була причиною як співпраці, так і конфліктів. Вивчення цієї теми допомагає краще зрозуміти економічні, соціальні й культурні процеси, які відбувалися на наших землях у різні епохи.
Щиро дякуємо пану Олегу Лиховиду за захопливу та глибоку розповідь про важливу сторінку історії нашого краю.





