«...Виразність, привабливість, запам'ятовуваність...»: Видавничі марки художників об'єднання «Мир искусства» (494-е засідання)

25 березня 2017 року відбулося чергове, 494-е засідання міського клубу любителів книги. Будзинський Юрій Сергійович виступив з доповіддю «Видавничі марки художників об'єднання «Мир искусства». Тема «видавнича марка» висвітлюється ним уже вдруге. Рік тому Юрій Сергійович порадував членів клубу «Кобзар» дуже цікавою доповіддю «Видавничі марки 1917-1937 рр.».

На багатьох книгах внизу титульного аркуша або на корінці присутня видавнича марка. Це свого роду паспорт книги, емблема її виробника. З точки зору бізнесу, видавнича марка – це товарний знак, логотип, елемент реклами. Але в той же час деякі видавничі марки, створені талановитими художниками, стали справжніми витворами мистецтва.
Дослідник, колекціонер-бібліофіл Леонід Соскін виділяє головні риси видавничої марки: «Наглядность идеи, назначения. Лапидарность, экономичность компоновки, четкость графики, минимум текста и органическая связь его с рисунком. Выразительность, привлекательность, запоминаемость».
Саме такими і були видавничі марки, виконані художниками «Мира искусства» (1898-1924) – об'єднання, сформованого в Росії в кінці 1890-х рр. «Мирискусники» надали видавничій марці художнє втілення; вона вперше стала авторською, відображаючи як напрямок діяльності видавництва, так і своєрідність стилю художника.

Усім добре знайомі видавничі марки Льва Бакста (журнал «Аполлон»), Володимира Мілашевського («Цех поэтов»), Євгена Лансере (видавництво «Брокгауз и Ефрон»), Юрія Анненкова (видавництво «Алконост»), Кузьми Петрова-Водкіна (видавництво «Скифы»), Мстислава Добужинського (марки видавництв «Аквилон», «Шиповник», «Эпоха», «Парус», «Петрополис»; логотипи «Всемирной литературы», «Кружка любителей русских изящных изданий», «Подвала бродячей собаки»), Павла Шилінговського (видавничі знаки Академії наук і Академії мистецтв СРСР) та ін.
Книжкові знаки виконували Борис Кустодієв, Давид Бурлюк, Сергій Чехонін, Володимир Фаворський, Іван Білібін.

Розповідь Юрія Сергійовича супроводжувалася показом видавничо-друкарських марок «мирискусников» з особистої колекції. Навіть на прикладі примірників з його зібрання можна зробити висновок, що ці марки відрізняються гармонійними і виразними композиціями, вишуканістю виконання.

Кустодієв Б. М. «Групповой портрет художников объединения «Мир искусства». 1916 р.

Мистецьке об'єднання «Мир искусства» було засновано групою молодих художників, очолюваних О.М. Бенуа та С.П. Дягілєвим. До об'єднання входили петербурзькі та московські художники і графіки. Програма об'єднання «Мир искусства», сформульована Дягілєвим, була спрямована проти академізму й реалізму (в особі передвижників). Художники «Мир искусства» вважали пріоритетним естетичний початок в мистецтві, прагнули до модерну і символізму. Мистецтво, на їхню думку, має виражати особистість художника. Художні інтереси членів «Мир искусства» були зосереджені навколо проблеми синтезу мистецтв у рамках книжкової графіки, театрально-декораційного мистецтва, зв'язку образотворчого та декораційного мистецтва з інтер'єром тощо.

Позиції членів «Мира искусства» висвітлювалися в однойменному журналі, який видавався в 1898-1904 рр.
У фондах Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара зберігаються випуски журналу «Мир искусства» за наступні роки:
1900, № 1-18, 21-24;
1902, №11-12;
1904, №1, 2, 4-8 / 9, 11, 12.
Видавничі марки для журналу «Мир искусства» виконували в різні роки Бакст, Лансере, Чехонін і Мітрохін.

Класичний період у житті об'єднання припав на 1900-1904 рр. – у цей час групі була притаманна особлива єдність естетичних та ідейних принципів.
24 лютого 1900 р. в редакції журналу «Мир искусства» відбулися збори учасників виставок журналу, на якому були присутні художники: Л. Бакст, О. Бенуа, І. Білібін, І. Браз, І. Вальтер, Ап. Васнецов, М. Досекін, Є. Лансере, І. Левітан, Ф. Малявін, М. Нестеров, А. Обер, А. Остроумова, В. Пурвітіс, Ф. Рушіц, С. Светославський, К. Сомов, В. Сєров, Я. Ціонглінський, а також видавець-редактор журналу С. Дягілєв. Були вироблені головні підстави організації майбутніх виставок і обраний розпорядчий комітет по влаштуванню наступної, вже третьої, виставки в січні-лютому 1901 р.; в нього увійшли В. Сєров, О. Бенуа та С. Дягілєв.

У 1903 р. члени «Мира искусства» увійшли до Спілки російських художників; після 1904 р. об'єднання розширилося і втратило ідейну єдність.
Мистецьке об'єднання «Мир искусства» було відроджено групою петербурзьких художників 19 жовтня 1910 р.

Склад об'єднання змінювався. Так, у 1915 р. членами «Мира искусства» були: Анісфельд Б.І., Бакст Л.С., Бенуа О.М., Білібін І.Я., Богаєвський К.Ф., Браз О.Е., Гауш О.Ф., Головін О.Я., Добужинський М.В., Жолтовський І.В., Замирайло В.Д., Кустодієв Б.М., Кузнецов В.В., Кузнецов П.В., Лансере Є.Є., Лансере М.Є., Лукш-Маковська О.К., Матвєєв О.Т., Міліоті М.Д., Нарбут Є.І., Остроумова-Лебедєва Г.П., Обер А.Л., Петров-Водкін К.С., Пурвіт В., Покровський В.О., Реріх М.К., Сарьян М.С., Серебрякова З.Є., Сомов К.А., Стеллецький Д.С., Судейкін С.Ю., Тамань О.І., Тархов М.О., Ульянов М.П., Уткін П.С., Фалілєєв В.Д., Феофілактов Н.І., Фомін І.О., Чехонін С.В., кн. А.Х. Шервашидзе, Щуко В.О., Щусєв О.В., Яковлєв О.Є., Яремич С.П.

У 1917 р.до лав «мирискусников» вступив Юрій Анненков.
Після революції багато діячів «Мира искусств» були змушені емігрувати. Об'єднання фактично припинило існування до 1924 р.
Остання виставка робіт художників «Мира искусства» проходила в Парижі у 1927 р.
Видавнича марка як вид малої графіки проіснувала недовго – наприкінці 1920-х рр. усі приватні видавництва були закриті, і організувалося єдине Державне видавництво з власною видавничою маркою.