Володимир Баранов-Россіне: ім’я авангарду на мапі Херсона

5 січня відбулася чергова онлайн-зустріч учасників просвітницького проєкту «Імена на мапі Херсона», присвячена постаті всесвітньо відомого художника-авангардиста, скульптора та винахідника Володимира Баранова-Россіне (1888–1944). Саме його ім’я з 21 лютого 2016 року носить колишній проїзд Ватутіна у Центральному районі міста.

Сьогодні творчість Баранова-Россіне, як і саме його ім’я, на жаль, залишається маловідомою широкому загалу в Херсоні та Україні загалом. Водночас у світовому мистецькому контексті він посідає почесне місце серед ключових постатей раннього авангарду ХХ століття.

Учасники заходу говорили про життєвий і творчий шлях митця, який народився на Херсонщині, у селі Велика Лепетиха Таврійської губернії в родині мелітопольського міщанина Давида Баранова, навчався в Одесі, брав участь у перших авангардних виставках у містах Європи та Росії, а з 1910 року працював у Парижі – центрі європейського мистецтва початку ХХ століття. Саме там Баранов-Россіне сформувався як яскравий представник кубізму, футуризму та абстракціонізму, а також розробив новаторські ідеї синтезу звуку й кольору.

Окрім художнього таланту, у Володимира Баранова-Россіне жив невтомний дух винахідництва. Він винайшов апарат «Мультиперко», призначений «для виготовлення, стерилізації та роздачі різноманітних газованих рідин», «Фотохронометр» – прилад для аналізу й класифікації дорогоцінного каміння, а на початку Другої світової війни проводив випробування «Динамічного камуфляжу», що слугував для маскування військових споруд за допомогою кольорових плям. Саме він ліг в основу «строкатого камуфляжу» – спеціального забарвлення, яке й досі використовують майже всі армії світу.

Окрему увагу приділили його винаходу – оптофонічному фортепіано, яке поєднувало музику та світло, створюючи унікальні аудіовізуальні композиції. У роки Другої світової війни митець був заарештований нацистами у Франції та загинув у концтаборі Аушвіц.

Попри те, що за життя Володимир Баранов-Россіне не здобув широкого визнання, сьогодні його роботи експонуються у провідних музеях світу, а ім’я художника повертається до культурної пам’яті України, зокрема й Херсона.

Зустріч проєкту «Імена на мапі Херсона» стала ще одним кроком до повернення цього імені в міський та національний культурний простір – як нагадування про масштаб особистості, тісно пов’язаної з півднем України та світовою історією мистецтва.