Головна Новини Як уникнути медіатравми?

Як уникнути медіатравми?

17.11.2026 09:23
Як уникнути медіатравми?

16 листопада в межах «Школи інформаційного комфорту» Гончарівки відбулася онлайн-зустріч для херсонців старшого віку. Цього разу говорили про медіатравму, вплив тривожних новин на самопочуття та звички, які допомагають зменшити цей вплив.

Медіатравмою називають психічне травмування, пов’язане з інтенсивним впливом побаченого, почутого чи прочитаного в медіа. Особливо сильно можуть зачіпати матеріали про події, які загрожують життю людей, викликають страх за близьких або порушують відчуття безпеки. На зустрічі йшлося і про інформаційне перевантаження, коли повідомлень так багато, що за ними важко встигати, а між переглядами бракує часу, щоб перепочити.

Близький для херсонців приклад – відео й фотографії, що поширювалися після підриву Каховської дамби в червні 2023 року. Кадри затоплених будинків, вулиць і тварин у воді могли викликати сильний страх навіть у людей, які дізнавалися про катастрофу з новин. Іноді побачене знову виринає в пам’яті, коли людина натрапляє на схожі кадри. У когось після важких сюжетів довго тримається напруження або стає важче заснути, а хтось відчуває втому й потребу побути в тиші.

Однією з практичних вправ зустрічі стала «Заряд моєї внутрішньої батарейки». Вона допомагає помітити, як від самопочуття залежить наша поведінка в мережі. У «зеленій зоні», коли сил достатньо, легше прочитати потрібну новину й повернутися до своїх справ. У «жовтій зоні» з’являються перші ознаки виснаження. Наприклад, читати вже важко, нічого нового у стрічці немає, а рука все одно тягнеться її оновити. «Червона зона» – це стан, коли сил майже не залишилося. Сенс вправи в тому, щоб помічати свої сигнали вже в «жовтій зоні».

Ще один спосіб подбати про себе – так зване «калібрування захисної медіамембрани». визначити, який контент ви готові зараз сприймати. За цією назвою стоїть просте запитання до себе – у якому вигляді я готовий чи готова отримати цю інформацію? Наприклад, про подію можна дізнатися з короткого текстового повідомлення, а відео з важкими кадрами залишити закритим. Власну межу допомагають помітити спостереження за тим, після яких матеріалів стає важче зосередитися, відпочити або повернутися до повсякденних справ.

Серед порад, які прозвучали на зустрічі, – обирати джерела зі спокійною подачею фактів, визначати час для читання новин, вимикати зайві сповіщення та пропускати обговорення, після яких стає важче на душі. А якщо знову хочеться оновити стрічку, можна запитати себе: «Що саме я хочу зараз дізнатися?» Іноді відповідь на це запитання підказує, що потрібне повідомлення вже прочитано або що людині, за яку хвилюєшся, краще просто зателефонувати.

Підсумовуючи зустріч «Школи інформаційного комфорту», повернулися до запитання, знайомого багатьом херсонцям: як залишатися в курсі подій і водночас берегти себе? Почати можна з простих звичок: обрати кілька перевірених джерел, вимкнути зайві сповіщення й відкласти телефон, коли відчуваємо, що новини виснажують. А час, який звільниться, можна присвятити тому, що підтримує саме нас: розмові з близькою людиною, улюбленій книжці чи просто провести час у тиші.

Зустріч відбулася в межах проєкту «Психосоціальна підтримка в бібліотеках», який реалізується за підтримки Представництва ЮНЕСКО в Україні, Міністерства культури України та Уряду Японії.

Календар подій

      1
2 3 4 5 6 78
9 10 11 12 13 1415
16 17 1819202122
23242526272829
30