Забужко Оксана

 
• Бажання вирватись – іще не свобода!
• Все чогось чекаєш, мрiєш i борсаєшся, сподiваючись на щось попереду, а тодi одного дня виявляється, що то й було життя.
• Силомiць нiкого щасливим учинити й Бог не потрапить.
• В що сам не провалюєшся – на безбач, з головою, – ніколи твоїм не стане.
• Кожен досвід є досвід, здобутий на смітнику також.
• Не буває «вирваних років».
• Всяке несчастя робить тебе самотнім, після нього треба    вчитися жити наново.
• ... я знаю, – любив, як умів: в собі, а не з себе ...
• Коли нема такої цистерни, аби заміряти бездонний колодязь, зостається раз у раз опускати й витягати те саме дитяче цеберко,  – монотонність повтору, рипіння корби …
• ... ось це i заводить їх по-справжньому, змушує пашiти од ярости роздутими нiздрями й бити в землю копитом од нетерплячки – дух суперництва, хiть перемагати, виклик на герць ...
• ... скiльки того життя, скiльки тої любовi, щоб акуратненько краяти її ножиком на снiданок i вечерю!
                                                                                                

Оксана Забужко