Засновник української бібліографії: до 180-річчя від дня народження М.Ф. Комарова

23 січня 2024 року виповнюється 180 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова – українського бібліографа, книгознавця, літературного критика, фольклориста, етнографа, лексикографа, видавця, перекладача та просвітянина.

Він є одним із фундаторів української бібліографії. Роботу над бібліографічними студіями Михайло Федорович розпочав у Києві, ставши першим бібліографом творів Т. Шевченка та праць про нього. У 1883 р. видав «Бібліографічний покажчик нової української літератури (1798–1883). Ця праця стала однією з перших спроб складання українського бібліографічного репертуару і підсумовувала шлях, пройдений українською літературою за 85 років, від часу першого видання «Енеїди» І. Котляревського. Однак в ній не була представлена продукція галицьких друкарень через відсутність її у бібліотеках на території Російської імперії. У цьому покажчику М. Комаров одним із перших у вітчизняній бібліографії запровадив метод «персонального гнізда» з метою збирання в одному місці праць певного автора і присвячених йому публікацій.

Він розцінював бібліографію не лише як певний підсумок вже напрацьованого й опублікованого, необхідний для потреб різних наукових дисциплін, для поширення знань, а й був переконаний, що бібліографічна інформація слугує ґрунтом для відтворення об’єктивної картини сучасного стану науки і культури.

Михайло Федорович став основоположником вітчизняної персональної бібліографії. В журналі «Киевская старина» до 25-х роковин від дня смерті Кобзаря він опублікував «Библиографический указатель материалов для изучения жизни и произведений Т. Г. Шевченко» (1886). Згодом ця праця, значно доповнена, вийшла друком в Одесі окремим виданням під назвою «Т. Шевченко в литературе и искусстве» (1903), заклавши початок бібліографічної шевченкіани. На пошану Кобзаря М. Комаров упорядкував також «Вінок Т. Шевченкові: із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів» (1912), над яким працював понад десять років. Йому належить майже 20 заміток, рецензій, оглядів, статей, присвячених Т. Шевченку.

М. Комаров упорядкував також персональні бібліографічні посібники, присвячені життю та творчості П. Гулака-Артемовського, С. Руданського, І. Котляревського, М. Лисенка. До 25-річчя заснування драматичної трупи М. Кропивницького підготував бібліографічну працю «Українська драматургія : збірка бібліографічних знадобів до історії української драми і театра українського (1815–1906) та додаток-продовження «До «Української драматургії» (1912), в якому представлено літературу за 1906–1912 рр.

Останньою бібліографічною працею М. Комарова став список його власних друкованих матеріалів (104 публікації і 8 джерел про життя і творчість).

М. Комаров залишив по собі значний за обсягом і історико-культурною цінністю рукописний архів та велику бібліотеку українських видань (3000 прим.), що стала основою створеної в Одесі 1920 р. Української державної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка, яку очолював його син Б. Комаров. Як самостійний загальнодоступний заклад бібліотека існувала до 1931 р., нині входить до складу Одеської національної наукової бібліотеки як комплекс фондів з україніки.

Його спадщина – невід’ємна складова культурного надбання України: містить широке коло різноманітних матеріалів, що відображають науково-дослідницькі інтереси діяча, висвітлюють його зв’язки з літературними та науковими колами, а також розповідають про тернистий шлях українського друкованого слова. Читати ще.

Для більш детального вивчення діяльності М.Ф. Комарова пропонуємо ознайомитися з такими джерелами:

1. Березюк Н. Видатний вітчизняний бібліограф Михайло Федорович Комаров (до 170-річчя від дня народження) / Н. Березюк // Бібліотечний форум України. – 2014. – № 2. – С. 36­–41. – Бібліогр. наприкінці ст.
2. Герасименко В. Видавнича діяльність М. Ф. Комарова / В. Герасименко // Радянське літературознавство. – 1970. – № 7. – С. 52–60.
3. Гуменюк М. П. М. Ф. Комаров / М. П. Гуменюк // Українські бібліографи ХІХ – початку ХХ століття : нариси про життя та діяльність / М. П. Гуменюк. – Харків, 1969. – С. 5–59.
4. Зленко Г. Д. Михайло Комаров та його бібліотека : (до 150-річчя від дня народження) / Г. Д. Зленко // Бібліотечний вісник. – 1994. – № 3. – С. 29–33.
5. Комаров Михайло Федорович // Українські бібліографи : біогр. відомості, проф. діяльн., бібліографія / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2008. – Вип. 1. – С. 187–189.
6. Комаров Михайло Федорович // Українські письменники : біобібліогр. слов. : у 5 т. / уклад. : М. Пивоваров, Г. Сингаївська, К. Федоритенко. – Київ, 1963. – Т. 2. – С. 432–439.
7. Сороковська С. Перший український бібліограф / С. Сороковська // Вітчизна. – 1964. – № 9. – С. 217–219.
8. Ясинський М. І. Михайло Комаров: монографія / М. І. Ясинський ; уклад. М. В. Геращенко. – Київ : Кн. палата України, 2001. – 68 с.