Життя та творчість І. Меттера (457 засідання клубу "Кобзар")
"Всю жизнь он чурался официальности. Не имел должностей, званий и наград. Не заседал в президиумах съездов и собраний. Он умирал от голода в блокадном Ленинграде - и выжил, может быть, благодаря тому, что бок о бок с ним на радио работали такие люди, как Ольга Берггольц, Михаил Зощенко. Чем он никогда не был обделен - это читательской любовью. Каждое издание Меттера преодолев бесконечное множество рогаток, напором читательских заявок выходило тиражом сто - сто пятьдесят тысяч и уж во всяком случае, не меньше тридцати тысяч. И разлеталось в считанные дни. Книги Меттера переводились на итальянский, испанский, немецкий, английский, польский, венгерский и другие языки и везде недолго лежали на прилавках. В Италии он получил премию имени президента Гринцане Кавура (1992) за лучшее произведение иностранного писателя". (Марк Качурин. Очень грустные сочинения).
28 січня 2012 року відбулося чергове 457 засідання клубу книголюбів «Кобзар». З доповіддю про життя і творчість російського письменника І. М. Меттера (1909-1996) виступив С. І. Ярагін.
Сергій Іванович зовсім недавно став членом клубу, і це була його перша доповідь. Тему він обрав, виходячи з особистих інтересів і симпатій. Сергій Іванович – психолог, можливо тому творчість Меттера йому так близька і зрозуміла. «Меттер пише розповіді і повісті, він тонко передає свої спостереження про повсякденне радянське життя, звертаючи увагу переважно на школу і роботу міліції. Він прагне до об'єктивного, далекого від газетної героїзації опису життя. Особливим успіхом, якому сприяла і екранізація, користується його повість про міліцейську собаку «Мухтар» (1960), де в художній формі розповідається про людське відношення до всього живого. Абстрактному зв'язку з народом він протиставляє конкретну увагу до ближнього. Меттер в своїй творчості ставить перед людиною моральні цілі, закликаючи жити тільки по совісті, без брехні, яка буває звична або ж зручна. Йому властива ясність мови, вірність психології, відсутність перебільшено загострених конфліктів; іноді наміри письменника очевидні, лежать на поверхні, іноді пізнаються по натяках, прихованих під оболонкою легкого гумору або відточеності образних описів». (Козак В. Лексикон русской литературы XX века = Lexikon der russischen Literatur ab 1917 — М., 1996. – С.261).
Слухачі познайомилися з цікавими фактами непростої біографії письменника, його основними творами. По закінченні виступу у багатьох присутніх з'явилося бажання «прочитати або перечитати Меттера». А це і говорить на користь того, що «перший млинець» доповідача не був «гливкий»!
Давайте прочитаємо І. Меттера:
• Конец детства (1936) • Наш корреспондент (1942) • Северное сияние (1943) • Новое время (1948) • Разлука (1940) • Товарищи (1952) • Учитель (1954) • Первый урок (1956) • Встреча (1957) • Обида (1960) |
• Мухтар (1960) • Пятый угол (1964) •По совести (1965) • Люди (1968) • Разные судьбы (1973) • Пути житейские (1974) • Среди людей (1979) • Свидание (1982) • Будни (1987) • Не порастет быльем (1989) • Родословная (1992) |
Коментарі