Зустріч з "Ромео та Джульєттою" в Одесі

Цього літа я вперше відвідала Одеський художній музей.
Гарна будівля в центрі міста на Софіївській вулиці, побудована в 1828 році за проектом невідомого автора. Її ще називають «палацом Потоцьких», тому що першою власницею палацу була графиня Ольга Наришкіна, в дівоцтві Потоцька. У 1840-х роках палац змінив власників, а в 1888 році будівлю викупив міський голова Григорій Маразлі. Він подарував його місту для розміщення музею образотворчих мистецтв. Музей було відкрито у 1899 році.

Сьогодні Одеський художній музей має у своїй власності дуже багату колекцію, в основі якої – подарунок Санкт-Петербурзької Академії мистецтв. Музейна колекція нараховує близько 10 тисяч творів образотворчого мистецтва. В експозиції представлено роботи Айвазовського, Левітана, Крамського, Шишкіна, Саврасова, Куїнджі, Рєпіна, Сурикова, майстрів Товариства південноросійських художників тощо. У 26-ти залах музею можна провести не один день.

Але моєю метою було знайомство з картиною Костянтина Маковського «Ромео та Джульєтта», написаною художником на початку 90-х років XIX століття. Свого часу ця картина була дуже відомою і модною. Так, на початку XX століття в Росії випускалися художні листівки з репродукцією картини «Ромео та Джульєтта». До революції картина Маковського перебувала в зібранні Олександра Русова – почесного громадянина Одеси, мільйонера та мецената. У роки громадянської війни частина його багатої колекції загинула, а частина – була передана Художньому музею. Однак картина «Ромео та Джульєтта» практично жила в запасниках музею, з огляду на дуже поганий стан.

Останнім часом про неї було чимало публікацій, телепрограм. Навесні цього року директор художнього музею Олександр Ройтбурд в одному зі своїх інтерв'ю поділився: «На моей памяти [картина] выставлялась один раз на выставке-реконструкции коллекции Руссова…. При Советах ее, наверное, считали слишком салонной. Может быть, и правильно считали, но сегодня во всем мире происходит реабилитация высоких образцов салона. Мы хотим вернуть ее в экспозицию. Она может стать одним из хитов музейной коллекции».

Сьогодні відреставрована картина Костянтина Маковського «Ромео та Джульєтта» вже прикрашає музейну експозицію. Думаю, що, відвідавши одеський музей, ви не зможете не звернути на неї увагу.

Хочу додати, що в Херсонському художньому музеї також є прекрасна робота Костянтина Маковського «Жіночий портрет» (1883), яка по праву вважається перлиною музейної колекції. Це портрет дружини художника – Леткової Юлії Павлівни, однієї з перших московських красунь. Ліпне обрамлення картини було виконано за ескізом самого художника, що сприяло створенню закінченого образу коханої жінки. Картина надійшла в музей з колекції М.І. Корніловської (Санкт-Петербург), яку збирачка заповідала місту Херсону.

З оригіналом картини можна ознайомитися в музеї, репродукцію картини ви знайдете в альбомі «Херсонский художественный музей им. А.А. Шовкуненко» (Херсон, 2009), що зберігається у фонді обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара.

P.S. Отримала задоволення від відвідин Одеського художнього музею, проте, в очі кидається плачевний стан будівлі: вона потребує капітального ремонту, а інакше незабаром доведеться рятувати багато експонатів. Картинні рами багатьох шедеврів знаходяться в жалюгідному стані. Після цієї екскурсії наш Херсонський художній музей здався мені таким просторим, чистим, доглянутим... А що стосується картинних рам, то наші музейники-ентузіасти, такі як Наталя Кольцова, часто не чекають допомоги згори, просто беруть в руки шпаклівку, фарбу і... рятують красу!

Ольга Лянсберг